Постанова № 41647592, 19.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року

Справа № 808/6949/14

ДО/808/473/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» (далі – позивач або ТОВ «ТД БМС») до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – відповідач або Жовтнева ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 №0010171502.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Податковим кодексом України не встановлено порядку нарахування та стягнення штрафних санкцій за зобов’язаннями, які виконуються на підставі розстрочених рішень суду, а також те, що всі зобов’язання зі сплати обов’язкових щомісячних платежів виконуються позивачем своєчасно, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що відповідно до Додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні (відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюються органами ДПС, затверджених Наказом ДПА України від 07.12.2010 №927, в обліковій картці платника в період дії розстрочення податкового боргу пеня та відповідні штрафи нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення на суму такого податкового боргу за весь період його існування. З огляду на що відповідач вважає дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши

докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради як юридичну особу, за адресою: 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, Жовтневий р-н, вул. Євпаторійська, буд. 8, ідентифікаційний код: 33393422.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а-24488/10/0570 від 06.10.2011 розстрочено виконання постанови від 29.11.2010 на три роки (тридцять шість місяців) з дня набрання даної ухвали законної сили, встановлено суму платежів за перший місяць 46 359,69грн. та наступні 35 місяців по 46 401,60грн.

На виконання ухвали суду позивач сплачував податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовим рішеннями про розстрочення податкового боргу від 06.10.2011, а саме: від 27.10.2011 №67 на суму 46 359,69 грн., від 01.11.2011 №74 на суму 7 500,00 грн., від 04.01.2012 №150 на суму 35 000,00 грн., від 11.01.2012 №154 на суму 410,00 грн., від 01.02.2012 №184 на суму 46 285,95 грн., від 03.02.2012 №186 на суму 8 500,00 грн., від 02.03.2012 №219 на суму 46 385,95 грн., від 03.04.2012 №245 на суму 46 401,60 грн., від 03.05.2012 №283 на суму 46 401,60 грн., від 01.06.2012 №15 на суму 46 401,60 грн., від 04.07.2012 №355 на суму 46 401,60 грн., від 03.08.2012 №404 на суму 46 401, 60грн., від 03.09.2012 №461 на суму 46 401,60грн., від 03.10.2012 №472 на суму 46 401,60 грн., від 02.11.2012 №535 на суму 46 401,60 грн., від 05.11.2012 №537 на суму 48 176,66 грн., від 03.12.2012 №571 на суму 46 401,60 грн., від 03.01.2013 №604 на суму 46 401,60 грн., від 04.02.2013 №641 на суму 46 401,60 грн., від 04.03.2013 №669 на суму 46 401,60 грн., від 04.04.2013 №702 на суму 46 401,60 грн., від 30.04.2013 №741 на суму 46 401,60 грн., від 04.06.2013 №785 на суму 46 401,60 грн., від 04.07.2013 №828 на суму 46 401,60 грн., від 02.08.2013 №872 на суму 46 401,60 грн., від 04.09.2013 №916 на суму 46 401,60 грн., від 04.10.2013 №950 на суму 46 401,60 грн., від 04.11.2013 №979 на суму 46 401,60 грн., від 04.12.2013 №1010 на суму 46 401,60грн., від 03.01.2014 №1039 на суму 46 401,60 грн., від 03.02.2014 №765 на суму 46 401,60 грн., від 03.03.2014 №789 на суму 46 401,60 грн., від 10.04.2014 №36 на суму 46 401,60 грн., від 06.05.2014 №64 на суму 46 401,60грн., від 04.06.2014 №109 на суму 46 401,60грн., від 03.07.2014 №76 на суму46 401,60грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оскаржується.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача, з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням ухвали про розстрочення заборгованості від 06.10.2011року за період 25.06.2010р.- 03.07.2014р., за наслідками якої складено акт від 15.07.2014 року №1478/05-81-15-02-08-1/33393422. Перевіркою встановлено порушення позивачем терміну сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток визначених п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010171502 від 21.07.2014, яким зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10405,44грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення ПК України стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнути за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію положення ПК України на правовідносини, які не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Пунктом 126.1 ст.126 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Дане положення ПК України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

У даному випадку сплата податкових зобов'язань розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання визначені судовим рішенням. Таким чином, відповідач ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 ПК України, із порядком виконання судових рішень.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі ст.255 КАС України ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п.32.1 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011року у справі № 2а-24488/10/0570 набрала законної сили, вона повинна виконуватись позивачем, відповідно до умов, визначених цією ухвалою.

У зв'язку з цим набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування штрафних санкцій згідно вимог статті 126 ПК України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвали суду про розстрочення оплати.

Судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначена ухвала набрали законної сили, тобто граничними термінами сплати є строки, вказані в судовому рішенні.

За таких підстав, на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань вказані в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду. Після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування будь-яких штрафів або пені можливе лише в межах виконавчого провадження.

Суд зазначає, що позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвали суду, яка набрала чинності та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України, а тому вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України не можуть бути застосовані до грошових коштів, які платником податків сплачуються за відповідними судовими рішеннями.

Інший підхід до спірних правовідносин буде порушенням норм діючого законодавства про обов'язковість виконання судових рішень, які набрали законної сили, а саме норм статті 255 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, як визначено пунктом 100.1 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Отже, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

Таким чином, позивачем не було допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за ухвалою суду від 06.10.2011року у справі № 2а-24488/10/0570.

Суд не приймає посилання відповідача на наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні, відстроченні на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», оскільки цей наказ, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, таким чином застосування у даному випадку судом не можливо, оскільки це суперечить принципу законності.

За таких обставин, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 ПК України, оскільки порядок виконання зобов'язання з податку на прибуток, які виникли на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-24488/10/0570 від 06.10.2011 року, визначений даною ухвалою.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відтак виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010171502 від 21.07.2014 Жовтневої об’єднаної Державної податкової інспекції м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійки ) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова