Рішення № 4164678, 16.06.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.06.2009р. Справа № 14/19

за позовом Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", вул. Заболотного, 152, м. Київ, 03680 в особі Полтавської філії Закритого акціонерного товариства компанії "Райз", вул. Жовтнева, 1, с. Вили, Лубенський район, Полтавська область, 37540

до Фермерського господарства "Жито-3", вул. Вокзальна, 1, м. Гадяч, 37300

про стягнення 136433,24 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Скребець О.М., директор

Расторгуєв О.В., дов. в матеріалах справи

Іващенко А.М., дов. в матеріалах справи

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 136434,34 гривень, з яких 75751,75 гривень основного боргу, 43154,45 гривень курсової різниці, пеня в сумі 3889,81 гривень, збитки в сумі 9090,18 гривень та 4548,15 гривень річних, а також заява про внесення уточнень в позовну заяву № 61 від 03.02.2009 р., а також заява про уточнення розміру позовних вимог до суми 136433,24 гривень, з яких сума основного боргу 92649,00 гривень, курсова різниця 26255,60 гривень, 3889,81 гривень пені, збитки в сумі 9090,18 гривень та 4548,15 гривень річних.

Представниками сторін відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув, залучив до матеріалів справи та ухвалою від 09.04.2009 р. задовольнив.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представників сторін в судове засідання та неподання сторонами витребуваних судом доказів в обґрунтування заявлених вимог та наданих заперечень.

Представником позивача Іващенко А.М. суду була подана заява про уточнення позовних вимог. У вказаній заяві позивач у зв'язку із помилкою при друкуванні позовної заяви просить вважати основною сумою заборгованості 92649,60 гривень, а також просить суд припинити провадження в частині стягнення курсової різниці в розмірі 16898,85 гривень у зв'язку із відмовою від позовних вимог в цій частині. Суд вказану заяву прийняв, розглянув, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вхід. № 03229 та № 03363 від 10.03.2009 р. канцелярії суду) суму основного боргу визнав та просить відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення курсової різниці, пені, збитків та річних. крім того, відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення по сплаті основного боргу до 01.10.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача суд встановив, що 21.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством Компанія "Райз", м. Київ (надалі Позивач) та Фермерським господарством "Жито-3", м. Гадяч (надалі Відповідач) укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № 8159-015 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник (Позивач у справі) зобов’язався (п. 1.1.) передати продукцію виробничо-технічного призначення (далі – Товар), а Покупець (Відповідач у справі) зобов’язаний прийняти та оплатити її вартість, а також відсотки за користування товарним кредитом.

Згідно п. 1.2. найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка є невід'ємною частиною договору.

Вартість (ціна) Товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатках № 1 та № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов’язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини). Сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти , встановлений на день фактичної оплати вартості товару Покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Постачальником та підлягають сплаті в терміни, визначені договором для оплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписуються акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 8159-015 від 21.04.2008 р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв продукцію виробничо-технічного призначення, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої вимоги встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 692 ЦК України Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.5. Договору вартість (ціна) товару сплачується не пізніше 1 листопада року, в якому Покупець отримав товар, а саме 2008 року.

Відповідно до 536 ЦК України, користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між сторонами. Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Обов’язок щодо оплати товару та відсотків за користування товарним кредитом відповідачем не виконаний, доказів оплати товару не надано. Дані дії є порушенням статей 525, 692 ЦК України і статті 193 ГК України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 3. статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею даного Закону не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 7.3. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожний день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.5. Договору, у випадку прострочення грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, Покупець (Відповідач) сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами (ч. 5 ст. 225 ГК України).

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов’язання Покупцем: 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Таким чином Позивач просить стягнути з Відповідача 136433,24 гривень, з яких сума основного боргу 92649,00 гривень, курсова різниця 26255,60 гривень, 3889,81 гривень пені, збитки в сумі 9090,18 гривень та 4548,15 гривень річних. Провадження у справі в частині стягнення курсової різниці в розмірі 16898,85 гривень припинити.

Заперечення Відповідача в частині стягнення курсової різниці, пені, збитків та річних судом відхиляються, оскільки умовами договору № 8159-015 від 21.04.2008 р. передбачена відповідальність за неналежне та несвоєчасне виконання взятих на сторону зобов'язань.

Також судом відхиляється прохання Відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 01.10.2009 р., оскільки останнім не подано доказів в підтвердження викладених обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а тому судом не береться до уваги посилання Відповідача на світову економічну кризу як непереборну силу.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутності своєї вини у виконанні зобов'язань, взятих на сторону в договорі.

Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, що дають підстави суду задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з Відповідача суму основного боргу 92649,00 гривень, курсову різницю 26255,60 гривень, 3889,81 гривень пені, збитки в сумі 9090,18 гривень та 4548,15 гривень річних, а також стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 1364,33 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень. Провадження у справі в частині стягнення курсової різниці в розмірі 16898,85 гривень припинити.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення курсової різниці в розмірі 16898,85 гривень.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Жито-3", вул. Вокзальна, 1, м. Гадяч, Полтавська область, 37300 (р/р 26005717 в ФАБ "Полтава-банк" в м. Гадяч, МФО 331360, код 34401491) на користь Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", вул. Заболотного, 152, м. Київ, 03680 (р/р 26006130016675 в ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313, код 13980201) основного боргу 92649,00 гривень, курсову різницю 26255,60 гривень, 3889,81 гривень пені, збитки в сумі 9090,18 гривень та 4548,15 гривень річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 1364,33 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.