ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2014 р. Справа № 804/17648/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалстрой" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалстрой" (далі-ТОВ «Глобалстрой», декларант, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, податковий орган, відповідач) з позовними вимогами щодо:
визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року;
визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою та відмову у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року;
визнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 21 жовтня 2014 року;
зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах податкової звітності, у тому числі - в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой».
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями податкового органу. Так, позивач зазначає, що ТОВ «Глобалстрой» 20.10.2014р. було подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська податкову звітну декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року із додатками, що підтверджується відміткою відповідача - 21.10.2014р. Податковий орган листом від 22.10.2014р. про те, що подана позивачем декларація не вважається податковою декларацією, оскільки заповнена із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: у зазначеній декларації відсутні достовірні обов'язкові реквізити - «дата подання» платником зазначена - 20.10.2014р., в той час як фактично «звітна» декларація з додатками надана 21.10.2014р. Позивач вважає, що наявність даної описки не впливає на значення податкової декларації як податкової звітності. Крім того, податковим законодавством не передбачено, що дата подання податкової декларації співпадала із датою її отримання податковим органом. Так, подання такої декларації з порушенням встановленого строку, тягне за собою накладення штрафу, а не відмову у її прийнятті та невизнанні податковою, у зв'язку з чим оскаржуване рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська є протиправним та підлягає скасуванню.
Позиція відповідача, відображена у запереченнях на позов, полягає у безпідставності позовних вимог. Відповідач зазначає, що 21.10.2014р. платником особисто було подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (реєстр. №1400055755). У подана позивачем декларація була заповнена із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме - у зазначеній декларації відсутні достовірні обов'язкові реквізити - «дата подання» платником зазначена - 20.10.2014р., в той час як фактично «звітна» декларація з додатками надана 21.10.2014р. У зв'язку з чим податковим органом було направлено декларанту лист №36679/10/04-63-18-03, у якому ТОВ «Глобалстрой» повідомлено, що зазначена декларація не вважається податковою та запропоновано подати нову податкову звітність, оформлену у відповідності до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 2094/24626 від 11.12.2013р.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» (код ЄДРПОУ 34682265) зареєстровано як юридичну особу 27.10.2006р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області.
Позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.
20.10.2014р. ТОВ «Глобалстрой» було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року із додатками.
Вказана декларація була отримана відповідачем 21.10.2014р., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Листом від 20.10.2014 року № 36679/10/04-63-18-03 "Про те, що звітність не вважається податковою декларацією" податковий орган повідомив позивача про невизнання податкової декларації підприємства з податку на додану вартість за вересень 2014 року податковою звітністю, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 48 Податкового кодексу України, а саме - через відсутність достовірних обов'язкових реквізитів визначених Податковим кодексом України .
Підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Не погодившись із зазначеними діями податкового органу, ТОВ «Глобалстрой» звернулось до суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п.48.1, п.48.3, п.48.4, 48.5, 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
-повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
-ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
-підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
- відмітка про звітування за спеціальним режимом;
- код виду економічної діяльності (КВЕД);
- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;
-індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678.
Згідно п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, несвоєчасне подання платником податків податкової декларації тягне за собою накладення штрафу.
Пунктами 49.8 та 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України закріплено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.
Відповідно до п. 49.10, 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська вбачається, що підставою для невизнання поданої декларантом податкової звітності стала відсутність достовірних обов'язкових реквізитів, а саме - у поданій декларації «дата подання» платником зазначена - 20.10.2014р., в той час як фактично «звітна» декларація з додатками надана 21.10.2014р
Здійснивши аналіз вимог Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, суд зазначає, що підставами для відмови у прийнятті податкової декларації є недотримання вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, зокрема відсутність обов'язкових реквізитів, на які посилається податковий орган.
При цьому підставою для відмови податкового органу у визнанні податкової звітності можуть слугувати такі недоліки в оформленні, які впливають на адміністрування податку.
Наявна у матеріалах справи копія поданої до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року у графі дата подання заповнена - «20.10.2014», про наявність будь-яких інших недоліків в оформленні декларації податковий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив.
Таким чином, подання податкової декларації з порушенням встановленого законодавством строку є підставою для застосування до платника штрафу, а не для відмови у визнанні поданої звітності податковою.
Щодо позовних вимог про визнання декларації ТОВ «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отриманняЛПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, тобто 21 жовтня 2014 року - суд зазначає наступне.
Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що податкова декларація повинна бути прийнята податковим органом вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме з дати її фактичного подання. В такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права повинні бути відновленими.
Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).
Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.
Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року N 1503/12/13-12.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається прийнятою та отриманою органом державної податкової служби.
Оскільки фактично податкова декларація позивача з податку на додану вартість за вересень 2014 року була отримана податковим органом 21.10.2014 року, саме ця дата повинна вважатись датою подання вказаної декларації.
Позовні вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах податкової звітності, у тому числі - в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» є також обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки пунктом 2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами ; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України.
З огляду на викладене, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалстрой" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою та відмову у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками подану 21.10.2014р. в електронних базах податкової звітності, у тому числі - в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой» (код ЄДРПОУ 34682265) судові витрати у розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Р.А. Барановський
Судове рішення № 41646689, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/17648/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: