Рішення № 41646548, 25.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 Справа № 908/4411/14

за позовом Прокурора м. Маріуполя (87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 6) в інтересах органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30) в особі: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87518, м. Маріуполь Донецької області, вул. Гризодубової, 1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

Прокурор: Красних О.О. - посвідчення № 013462 від 03.12.2012 р.;

від позивача: Остапенко В.М. - довіреність № 14-109 від 18.04.2014 р.;

від відповідача: Вінтоняк Д.О. - довіреність № 41/01 від 21.11.2014 р.;

Богінська Т.М. - довіреність № 37/01 від 21.11.2014 р.;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя звернувся в господарський суд Запорізької області в інтересах органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" із позовною заявою про стягнення з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" суми 23245958,50 грн. основного боргу.

Обґрунтовуючи позов заявник посилався на те, що на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 545/14-БО-7 від 27.11.2013 р. купівлі-продажу природного газу, позивач протягом січня - травня 2014 р., поставив відповідачу природний газ на загальну суму 42920353,51 грн. За отриманий природний газ відповідач розрахувався лише частково, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість в сумі 23245958,50 грн. Посилаючись на приписи норм ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, заявник просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/4411/14. Справу призначено до розгляду на 25.11.2014 р.

Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечив. Мотивує, зокрема, тим, що позовна заява прокуратури м. Маріуполя не відповідає вимогам ст. 54 Господарсько-процесуального кодексу України, а саме у позовній заяві не вказано зміст позовних вимог та не викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Також не дотримано вимоги ст. 57 ГПК України у частині додання до позову документів, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зауважує, що станом на час звернення прокуратури м. Маріуполя до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за природний газ, договір № 545/14-БО-7 від 27.11.2013 р. є діючим і зобов'язання за ним не припинено. Крім того, підприємством частково було сплачено суму нарахувань за актами приймання-передачі природного газу, тобто ККП «Маріупольтепломережа» має можливість виконати взяті на себе зобов'язання по сплаті природного газу до кінця дії договору, тобто до 31.12.2014 р. Однак, з невідомих причин та без достатнього обґрунтування позовних вимог, прокуратура м. Маріуполя звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за діючим договором та не приймаючи до уваги той факт, що підприємство після початку опалювального сезону 2014-2015 рр. має можливість здійснити погашення існуючої заборгованості, яка накопичилася під час перерви між опалювальними сезонами, бо протягом цього часу ККП «Маріупольтепломережа» не отримувало прибутку через відсутність надання послуг споживачам, а отже і не отримувало грошових коштів за надані послуги. Посилаючись на наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

25.11.2014р. до господарського суду від позивача надійшла письмова заява (вих. б/н від 21.11.2014 р.) про зміну підстав позову, яку він обґрунтовує наступним. Так, відповідно до позовної заяви, предметом стягнення є заборгованість у розмірі 23245958,50 грн. за отриманий природний газ згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2013 року № 545/14-БО-7. Проте, у позовній заяві помилково зазначений період постачання газу січень-травень 2014 року. Відповідно до актів приймання-передачі за січень-травень 2014 року, поставлено природний газ на загальну суму 42 920 353,51 грн. Враховуючи часткову оплату відповідачем, здійснену у розмірі 20 495 000,00 грн., загальний розмір заборгованості буде складати 22 425 353,51 грн., що не відповідає розміру заявленого до стягнення боргу. У зв'язку з чим, позивач уточнює, що періодом постачання природного газу є: січень-серпень 2014 року, постачання відбулось на загальну суму 43740958,00 грн., заборгованість відповідача складає 23245958,00 грн. Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» заборгованість за договором від 27.11.2013 року №545/14-БО-7 за поставлений у січні - серпні 2014 року природний газ у розмірі 23245958,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява позивача не суперечать приписам статті 22 ГПК України та подана у відповідності до вимог ст. 57 ГПК України, заява про зміну підстави позову прийнята судом до розгляду.

Крім того, оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач цією заявою фактично зменшив розмір позовних вимог на 50коп. (оскільки в позовній заяві просив стягнути суму 23245958,50грн., а в заяві про зміну підстави позову просить стягнути суму 23245958,00грн.), оскільки заява не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів, судом прийнято зменшення розміру позовних вимог на 50 коп.

За таких обставин, предметом позову у справі № 908/4411/14 є вимога про стягнення з ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" суми 23245958,00грн. основного боргу, який утворився за період січень-серпень 2014 р.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи позовної заяви і заяви про зміну підстави позову та відзиву на неї, відповідно, у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.11.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 27.11.2013 р. між позивачем (Продавцем) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір № 545/14-БО-7 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1-1.2 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю в 2014 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України», для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язаний приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно п.2.1 Договору, Продавець передає Покупцю з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 33 248,3 тис. куб. м.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 459 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. Крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 17%.

Тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами становить 296,60 грн., ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 345,85 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3 823,78 грн., ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п.3.3-3.4 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 6.5 Договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (пункт 7.1 Договору).

Пунктами 9.1-9.3 Договору встановлено, що у разі виникнення спорів (розбіжностей) за цим договором спір вирішується у судовому порядку. При цьому, строк позовної давнини встановлюється тривалістю 5 років.

Згідно п. 11 Договору, він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, за період: січень - серпень 2014 р., включно, позивачем відповідачу було поставлено природний газ на загальну суму 43740958,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2014 р. на суму 14022425,68 грн., від 28.02.2014 р. на суму 12016264,01 грн., від 31.03.2014 р. на суму 9811848,76 грн., від 30.04.2014 р. на суму 6468584,24 грн., від 31.05.2014 р. на суму 601230,82 грн., від 30.06.2014 р. на суму 360092,07 грн., від 31.07.2014 р. на суму 287721,48грн., від 31.08.2014 р. на суму 172790,94 грн., які підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

Відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався лише частково.

Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, в рахунок погашення боргу за Договором, відповідачем було сплачено суму 20495000,00 грн. Решта боргу в сумі 23245958,00 грн. залишилась несплаченою.

Позовна вимога про стягнення з ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" суми 23245958,00грн. основного боргу, стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу природного газу, а обов'язком відповідача - прийняття газу і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 ГК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів приймання-передачі природного газу, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - передав відповідачу природний газ на загальну суму 43740958,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу, всупереч умов Договору та вимог закону, виконав частково.

Долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок підтверджується часткова оплата відповідачем суми боргу у розмірі 20495000,00 грн.

Решта боргу в сумі 23245958,00 грн. відповідачем сплачена не була.

Доказів її погашення відповідачем суду надано не було.

Також. відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача природного газу.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вказує на правомірність та доведеність заявлених позовних вимог в сумі 23245958,00 грн.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 23245958,00грн. задовольняється судом у повному обсязі.

Стосовно доводів відповідача щодо правомірності поданої прокурором в інтересах позивача позовної заяви, слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру України покладена функція представництва інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених в законі. Підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Інтереси держави закріплюються як нормами Конституції, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами юридичних осіб.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

За рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999р. під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

НАК «Нафтогаз України» створена на виконання Указу Президента України «Про реформування нафтогазового комплексу України» від 25.02.1998. Згідно статуту Компанії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25.05.1998, її засновником та акціонером є держава, якій належить 100% акцій Компанії.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010, державне управління у сфері функціонування ринку природного газу та державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі у межах повноважень, визначених законодавством.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, згідно Указу Президента України від 06.04.2011 №382/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та воно є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

Позивач є єдиним загальноукраїнським постачальником природного газу, а кошти за поставлений природний газ спрямовуються до Державного бюджету України й на подальше погашення боргу за природний газ перед країнами постачальниками природного газу Україні, а несплата коштів відповідачем позивачу може призвести до ускладнення або унеможливлення закупівлі природного газу у країн-постачальників та подальшої реалізації природного газу на території України національним споживачам.

Вищенаведене є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та НАК «Нафтогаз України» в спірних правовідносинах.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень.

Згідно до вимог ст. 49 ГПК України з відповідача на користь державного бюджету України слід стягнути суму 73080,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87518, м. Маріуполь Донецької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДР 33760279, р/р № 2603333 ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДР 20077720, рахунок № 26002301921 АТ «Ощадбанк», МФО 300465) суму 23245958 (двадцять три мільйони двісті сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87518, м. Маріуполь Донецької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДР 33760279, р/р № 2603333 ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму) суму 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.11.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко