Рішення № 41646542, 25.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 Справа № 908/4117/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (843202, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ідентифікаційний код 34657789, засоби зв'язку: тел/факс (06264) 3-02-44, тел.: (06264) 3-32-16, факс: (06264) 3-98-01)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення 12 555, 57 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Скляров Д.В., довіреність № 06/11-14 від 17.09.2014р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Краматорськтеплоенерго" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу (поставки) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. в сумі 12 555, 57 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 16.10.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, та ст. 1, 2, 12, 13, 54-57 ГПК України.

Ухвалою від 17.10.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4117/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.11.2014р. о 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 05.11.2014р. розгляд справи відкладений на 25.11.2014р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 25.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 01.12.2014р.

Під час розгляду представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 25.11.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.4-5), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу (поставки) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. в сумі 12 555, 57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за період з жовтня 2012р. по квітень 2014р. він відпустив відповідачу теплову енергію на суму 12 570, 73 грн., проте відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 12 555, 57 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

25.11.2014р. від представника відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшла заява від 24.11.2014р. про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог в повному обсязі.

Про обізнаність ПП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи в господарському суді Запорізької області свідчать також надані позивачем на виконання вимог суду копія ухвали від 17.10.2014р. про порушення провадження у справі № 908/4117/14 та копія ухвали від 05.11.2014р. про відкладення розгляду цієї справи на 25.11.2014р. з відміткою представника відповідача про отримання цих ухвал.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Краматорськтеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін", що є невід'ємною частиною цього договору, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія постачається на об'єкти Споживача в обсягах згідно Додатку № 2 "Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії", що є невід'ємною частиною цього Договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за умовами пункту 3.2.13. цього Договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13., 5.3. цього Договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.

Згідно п. 6.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.

Як передбачено пунктом 6.5 Договору, Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період.

Споживач, відповідно до підпункту 3.2.25 Договору, зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача акту-рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

У відповідності до п.п.3.2.5 Договору, Споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами - рахунками на загальну суму 12 570, 73 грн. (а.с. 21-28).

Відповідач свої грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 12 555, 57 грн.

Заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі, проте доказів її оплати до матеріалів справи не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, Споживач зобов'язаний здійснити розрахунок з позивачем протягом 3 робочих днів з дня отримання акту-рахунку (п. 6.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти - рахунки теплової енергії на загальну суму 12 570, 73 грн. оформлені сторонами відповідно до умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 260 від 30.09.2008р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти - рахунки є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений судом факт неповного виконання ПП ОСОБА_1 грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12 555, 57 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (843202, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ідентифікаційний код 34657789) 12 555 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 01.12.2014р.

Суддя В.М. Соловйов