Ухвала суду № 41646512, 27.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

27 листопада 2014 року м. Київ № 826/16294/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді - Добрівської Н.А., Дегтярьової О.В., Катющенка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Пенсійного фонду Українипро визнання бездіяльності актом порушення матеріальних прав позивача, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пенсійного фонду України про:

1) визнання бездіяльності відповідача - виконання зобов'язань по внесенню змін в основний документ діяльності ПФУ - «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії» у відповідності до Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року - актом порушення матеріальних прав позивача;

2) зобов'язати відповідача негайно внести та затвердити зміни в «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії», що забезпечують документальне виконання та реальну виплату пенсій всім українським пенсіонерам, які проживають за межами України, у відповідності з Рішенням КСУ Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року;

3) зобов'язати відповідача визначити уповноважене територіальне управління ПФУ (бажано за місцем поживання позивача перед виїздом з України) і дати йому вказівку: прийняти у позивача необхідні документи для призначення пенсії за віком; призначити та виплачувати позивачу в Ізраїль пенсію за віком з 03.08.2014 року (дата першого звернення позивача до ПФУ) у відповідності до Конституції України та діючими законами України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що до травня 2000 року вона проживала в місті Сімферополь і працювала на підприємствах України до 2000 року. 01 травня 2000 року вона виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07 жовтня 2009 року за № 25-рп/2009 у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач 28 лютого 2013 року та 29 серпня 2014 року направила заяву до правління Пенсійного фонду України про призначення та виплати їй через будь-який уповноважений територіальний орган Пенсійного фонду України пенсії за трудовим стажем у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року за №25-рп/2009, у відповідь на яку отримала від Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України лист від 24.09.2014р. №9797/Л-11, в якому останній вказує на необхідність подання позивачем документів до територіального органу Пенсійного фонду для призначення пенсії особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

В судове засідання позивач не з'явилась. При цьому, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просила здійснювати розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судовому засіданні 11 листопада 2014 року проти позову заперечив, виклавши свої доводи у письмових запереченнях.

З огляду на неявку в судове засідання позивача, та враховуючи її клопотання про здійснення розгляду справи у її відсутність, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Ознайомившись з письмово викладеними позиціями позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Під час розгляду справи з'ясовано, що даний позов датований та направлений поштовим зв'язком на адресу суду 14.10.2014 року, зареєстрований канцелярією суду 23.10.2014 року.

У зв'язку з цим колегією розглянуто питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача щодо виконання зобов'язань по внесенню змін в основний документ діяльності ПФУ - «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії» у відповідності до Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року - актом порушення матеріальних прав позивача (позовна вимога №1); зобов'язання відповідача негайно внести та затвердити зміни в «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії», що забезпечують документальне виконання та реальну виплату пенсій всім українським пенсіонерам, які проживають за межами України, у відповідності з Рішенням КСУ Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року (позовна вимога №2).

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

У частині 2 статті 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що строком є проміжок часу, у який особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

В даному випадку, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок) та до якого позивач просить зобов'язати відповідача-1 (Правління ПФУ) внести зміни пов'язані із прийняттям рішення КСУ, був опублікований у Офіційному віснику України від 11.01.2006 р. (2005 р., № 52, стор. 728, стаття 3383, код акту 34788/2005) та набрав чинності з дня опублікування, тобто з 11.01.2006 року.

Крім іншого, вказаний нормативний акт опублікований у мережі Інтернет, зокрема, на офіційному сайті Верховної Ради України, посилання на цей акт міститься також на офіційному сайті Пенсійного Фонду України, а відтак цей акт є доступним для ознайомлення незалежно від місцезнаходження зацікавленої особи.

Разом з цим, рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р., на підставі якого, як вважає позивач, Правління ПФУ повинно було внести зміни до вищезгаданого Порядку та прийняття якого (рішення КСУ) по суті є єдиною підставою в обґрунтування позивачем позовних вимог № 1 та № 2 до Правління ПФУ, було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 02.11.2009 року (2009 р., № 82, стор. 52, стаття 2792, код акту 48235/2009) та у Віснику Конституційного суду України (2009 р., № 6, стор. 47).

Вказане Рішення також розміщено на його офіційному сайті КС України та ВР України, а відтак також є доступним для ознайомлення незалежно від місцезнаходження зацікавленої особи.

У той же час, враховуючи те, що позивач пов'язує виникнення обов'язку ПФУ із прийняттям вищевказаного рішення КСУ, а також враховуючи вищенаведені обставини, щодо обізнаності позивача із прийняттям рішення КСУ, позивач, як зазначено вище, лише 14.10.2014 року звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача (дата поштового відправлення), тобто з порушенням строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

При цьому, позивач не зазначає про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надає суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності таких обставин. Напроти, з матеріалів справи вбачається обізнаність позивача із нормативно-правовою базою у сфері спірних відносин та судовою практикою в цьому аспекті за період з 2010 року.

Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Одночасно слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 2 статті 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду та про відсутність документально підтверджених обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, в частині позовних вимог №1 та №2 до Правління ПФУ, у зв'язку з чим до поданої заяви, у зазначеній частині позовних вимог, слід застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст.100 та п.9 ч.1 ст.155 КАС України, а саме - залишити позов без розгляду в частині позовних вимог №1 та №2 до Правління ПФУ.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання бездіяльності Правління Пенсійного фонду України щодо виконання зобов'язань по внесенню змін в основний документ діяльності ПФУ - «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії» у відповідності до Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року - актом порушення матеріальних прав ОСОБА_1 та про зобов'язання Правління Пенсійного фонду України негайно внести та затвердити зміни в «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії», що забезпечують документальне виконання та реальну виплату пенсій всім українським пенсіонерам, які проживають за межами України, у відповідності з Рішенням КСУ Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Добрівська

Судді: О.В. Дегтярьова

В.П. Катющенко