Постанова № 41646199, 03.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року (12 год. 50 хв.) Справа № 808/6382/14 Провадження № ДО/808/258/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м. Артемівськ Донецької області

до відповідача: Промислового підприємства «Промтехмеханізація», м. Артемівськ Донецької області

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач або Артемівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась із адміністративним позовом до Промислового підприємства «Промтехмеханізація» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків платника податків - Промислового підприємства «Промтехмеханізація» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом в сумі 132 500,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 132 500,57 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11.04.2014 № 9019594850 та податкових декларацій з ПДВ від 20.05.2014 № 9028997038, від 21.07.2014 № 9042035374. Вказує, що рішенням Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 11.04.2014 № 78 податковим органом розстрочено сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку по декларації з ПДВ від 11.04.2014 № 9019594850 на загальну суму 99 346,57 грн. Проте, у зв'язку з несплатою відповідачем в повному обсязі розстроченої суми грошового зобов'язання по термінам сплати, передбаченим даним рішенням, позивачем 30.05.2014 прийнято рішення № 78 про скасування розстрочення грошових зобов'язань. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з Промислового підприємства «Промтехмеханізація» податкового боргу. Однак, вручена відповідачу податкова вимога від 03.06.2014 № 623-25, залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/6382/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2014.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2014 розгляд справи відкладено на 03.11.2014.

В судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

23.10.2014 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 41500) про розгляд справи за відсутністю представника Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Причини неявки представника відповідача суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або пояснень по суті позовних вимог від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.08.2014 № 19127184, відповідач - Промислове підприємство «Промтехмеханізація» (код ЄДРПОУ 19385623) зареєстроване як юридична особа 24.05.1991, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 1 254 120 0000 001053.

Відповідач перебуває на обліку в Артемівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 14.06.1999 за № 154, про що свідчить надана позивачем копія довідки від 25.04.2003 № 106/10/19-114-13 про взяття на облік платника податків.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно абзацу третього п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, судом встановлено, що 11.04.2014 Промисловим підприємством «Промтехмеханізація» подано до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року (звітній період за який виправляються помилки - січень 2014 року), відповідно до якого відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 95 947,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 2 878,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Промислового підприємства «Промтехмеханізація» та на підставі ст. 100 Податкового кодексу України, 11.04.2014 заступником начальника Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Тішаковою О.І. прийнято рішення № 78 про розстрочення грошових зобов'язань, яке отримано уповноваженою особою відповідача 15.05.2014.

Даним рішенням відповідачу було розстрочено сплату грошового зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11.04.2014 на загальну суму 99 346,57 грн. (за основним платежем - 98 526,42 грн. та пеня в сумі 820,15 грн.) строком з 15.05.2014 по 15.12.2014.

Згідно п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України, договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо, зокрема, платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

У зв'язку з порушенням Промисловим підприємством «Промтехмеханізація» умов договору від 11.04.2014 № 78 про розстрочення грошових зобов'язань, не сплатою у визначені терміни чергової частки розстроченої суми та нарахованих процентів, накопиченням новоствореного податкового боргу, 30.05.2014 заступником начальника Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Тішаковою О.І. прийнято рішення № 78 про скасування розстрочення грошових зобов'язань. Дане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 30.05.2014, про що свідчить відповідна відмітка даної особи у зазначеному рішенні.

Також судом встановлено, що Промисловим підприємством «Промтехмеханізація» були подані до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з податку на додану вартість за такі періоди, зокрема:

- податкова декларація від 20.05.2014 за квітень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 22 400,00 грн.;

- податкова декларація від 21.07.2014 за червень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 10 584,00 грн.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу уточнюючого розрахунку від 11.04.2014 та податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.05.2014, 21.07.2014 не була сплачена відповідачем в повному обсязі у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини, з урахуванням наявної на рахунку відповідача переплати, за Промисловим підприємством «Промтехмеханізація» обліковується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 132 500,57 грн., з яких пеня становить 820,15 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.06.2014 позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 623-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 121 916,57 грн., яка отримана директором Промислового підприємства «Промтехмеханізація» Ревою В.В. 04.06.2014, про що свідчить особистий підпис даної особи на корінці податкової вимоги.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 03.06.2014 № 623-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка обліковується за відповідачем, залишається не погашеною до бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 22.10.2014 № 15526/10/25 та карткою особового рахунку платника податків за спірний період.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 132 500,57 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Промислового підприємства «Промтехмеханізація» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Промислового підприємства «Промтехмеханізація» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, провулок Першотравневий, буд. 152, код ЄДРПОУ 19385623), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 132 500,57 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот гривень 57 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко