Ухвала суду № 41646108, 24.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2014 р. м. Київ К/800/63273/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,

та представників сторін:

позивача - Козаренко С.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013

у справі № 826/7448/13-а

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013, відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013 №000364010.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за імпортними та експортними угодами: №AirHQ/S.71851/21/1/Arm(Q) від 30.12.2011 з Міністерством оборони Республіки Індія, №25 від 15.06.2010 з ОАО "Тамбовский завод Електроприбров" (Російська Федерація), №47 від 26.07.2010 з ООО ЭПО "Сигнал" (Російська Федерація), №18/12-182 від 28.04.2012 з ОАО "ВПО Точмаш" (Російська Федерація), №2012-06-07 від 07.06.2012 з ФГУПТ "Алексенский опытный механический завод" (Російська Федерація), №2009-01-02 від 11.02.2009 з ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація).

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2013 № 405/40-10/14307699, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем термінів розрахунків згідно статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №000364010 від 13.05.2013, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 1796327,78 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначальним для визначення моменту здійснення експорту за контрактами №25 від 15.07.2010, №18/12-182 від 28.04.2012 та №47 від 26.06.2010 є момент переходу права власності на товар, що експортується, який відбувається вже після здійснення митного оформлення товару, а не момент перетину товаром митного кордону України, а також те, що позивачем не заперечується та підтверджується наданими ним документами факт митного оформлення товару за контрактами №18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255000,00 дол. та №47 від 26.07.2010 на суму 4924829,00 рос. руб. у строки, встановлені відповідачем в акті перевірки, та не надано доказів на підтвердження митного оформлення товару за договором №25 від 15.07.2010 на суму 633600,00 дол. США станом на 31.03.2013, а тому суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем термінів розрахунків за вказаними контрактами.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Позивач, відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, у зв'язку з чим, колегія суддів не може погодитися з висновком податкового органу про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажно-митної декларації.

Також, слід зазначити, що пеня, передбачена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції, а тому згідно зі ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції, в даному випадку, могли бути застосовані до позивача протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

За наведених обставин, судам попередніх інстанцій необхідно врахувати наведені вище обставини та встановити правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль