Постанова № 41646039, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/800/33659/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013

у справі № 804/1260/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» (надалі - позивач, ТОВ «Ангстрем Континенталь») до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС): визнано протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7208/224/33906299 від 21.12.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Форест» - за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» - за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» - за березень 2011року, БПП «Сура» - за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку; визнано протиправними дії відповідача щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7208/224/33906299 від 21.12.2012 висновків про відсутність у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011 - 2012 роки; визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7208/224/33906299 від 21.12.2012; зобов'язано відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі: зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Ангстрем Континенталь» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 і відмовити у задоволенні позову.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 1461 від 20.12.2012 «Про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» 21.12.2012 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень, листопад 2011 року.

Повідомлення податкового органу від 20.12.2012 про проведення перевірки направлено на адресу позивача та містить вимогу директору ТОВ «Ангстрем Континенталь» надати документи щодо предмета перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 7208/224/33906299 від 21.12.2012, у висновках якого вказано про порушення позивачем ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами покупцями та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 рр. Викладені в акті перевірки висновки зроблено виключно на підставі даних податкової звітності (декларацій з ПДВ) та даних перевірок частини контрагентів позивача (ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура»).

Також відповідач дійшов висновку про те, що операції позивача за договорами по ланцюгу ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Форест», ПП «СВ Гермес», БПП «Сура» не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують ст. 228 Цивільного кодексу України, а отже є нікчемними.

Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не складались.

На підставі даного акта перевірки відповідачем внесено зміни в електронну базу даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» щодо податкових даних податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України частково не погоджується з висновками про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу положень наведеної норми матеріального права з урахуванням приписів ст.42 і ст.73 Податкового кодексу України, вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) закінчення 10-денного строку від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України, обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В даному випадку, суди першої та апеляційної інстанцій доречно зауважили, що позивач не отримував від відповідача наказ разом із повідомленням про проведення перевірки. Крім того, перевірка була проведена наступного дня після винесення наказу про її проведення, не дочекавшись відповіді від ТОВ «Ангстрем Континенталь» (10 робочих днів).

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дійшли правильного висновку про те, що податковим органом при проведенні вказаної перевірки не дотримано в повному обсязі вимоги Податкового кодексу України.

Однак, недотримання процедури проведення перевірки не є безапеляційною підставою для визнання висновків, викладених в акті за результатами такої перевірки, протиправними, з урахуванням наступного.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що акт перевірки та викладені в ньому висновки щодо відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 роки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні доктрини Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку, дії податкового органу по складанню відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника.

Відтак, викладені в акті перевірки висновки податкового органу не створюють об'єктивних перешкод у реалізації позивачем його законних інтересів або прав, тому підстав для визнання протиправними дій податкового органу по формуванню в ньому конкретних висновків колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає.

Наведеним спростовується позиція судів першої та апеляційної інстанцій про належну обґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Ангстрем Континенталь» в цій частині.

Щодо визнання протиправними дій відповідача по коригуванню показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі дій з виправлення в електронній базі даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ангстрем Континенталь» у податкових деклараціях за лютий-вересень 2012 року, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов з огляду на наступне.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

За змістом Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9 Методичних рекомендацій). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.4.9 Методичних рекомендацій).

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.4.9 Методичних рекомендацій).

Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

У свою чергу, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Згідно п. 74.1 ст. 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Судами встановлено, що відповідач не звертався до позивача з приводу розбіжностей в показниках податкових зобов'язань та податкового кредиту між ТОВ «Ангстрем Континенталь» та його контрагентами. Даний факт відповідачем не спростовано. Більш того, податкові повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки стосовно позивача не приймалися.

З урахуванням викладеного, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податковим органом безпідставно внесено зміни до автоматизованої системи показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ангстрем Континенталь» у податкових деклараціях за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року.

Враховуючи, що внесення змін в електронну базу даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сталося внаслідок дій відповідача, які позивач просив визнати протиправними, то суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, належним способом захисту та поновлення порушених прав позивача визнали відновлення показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Не зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлено повно та всебічно, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині.

Частиною шостою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що у матеріалах справи немає відомостей про понесення відповідачем будь-яких із судових витрат, передбачених ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав вирішувати питання щодо розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 804/1260/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7208/224/33906299 від 21.12.2012 висновків про відсутність у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 2011-2012 роки.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 804/1260/13-а залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна