Ухвала суду № 41646026, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/800/52905/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Шведа Е.Ю.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Служби автомобільних доріг у м. Севастополі, малого приватного підприємства «Темпо і К» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання відмов у реєстрації про готовність об'єкту до експлуатації протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и л а:Служба автомобільних доріг у м. Севастополі та мале приватне підприємство «Темпо і К» звернулись до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі про визнання відмов у реєстрації про готовність об'єкту до експлуатації протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі щодо відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкту, кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, до експлуатації №СТ 15312134583, що подано

Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством «Темпо і К»

06 серпня 2012 року.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі щодо відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкту, кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, до експлуатації №СТ 15312178766, що подано

Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством «Темпо і К»

02 жовтня 2012 року.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі щодо відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкту, кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, до експлуатації №СТ 15312189906, що подано

Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством «Темпо і К»

12 жовтня 2012 року.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі щодо відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкту, кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, до експлуатації №СТ 15312199172, що подано

Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством «Темпо і К»

25 жовтня 2012 року.

Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації - кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, що подана Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством «Темпо і К» 06 серпня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Служби автомобільних доріг у

м. Севастополі судові витрати у розмірі 25,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26 квітня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 07 квітня 2005 року між Службою автомобільних доріг у

м. Севастополі та малим приватним підприємством «Темпо і К» укладено договір №28 про дольове будівництво кафе, для надання послуг по харчуванню та відпочинку учасників дорожнього руху уздовж автомобільної дороги Сімферополь - Ялта - Севастополь, км. 130+600 зліва.

Після закінчення будівництва об'єкта на виконання умов договору від 07 квітня 2005 року

№ 28, малим приватним підприємством «Темпо і К» разом із Службою автомобільних доріг у

м. Севастополі подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі (далі-Інспекція) декларацію про готовність об'єкта до експлуатації

від 24 липня 2012 року.

Інспекція, листом від 06 серпня 2012 року № СТ 15312134583 повернула подану позивачами декларацію на доопрацювання без проведення реєстрації на підставі пункту 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, із посиланням на те, що пункт 9 декларації заповнений не в повному обсязі, дані зазначеного пункту не узгоджуються з матеріалами справи та не вказані дані щодо проходження експертизи відкоригованої проектної документації.

Позивачами 25 вересня 2012 року повторно подано до Інспекції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка листом від 02 жовтня 2012 року № СТ 15312178766 повернута на доопрацювання із зазначенням, що пункт 9 декларації заповнено не вірно.

Позивачами 08 жовтня 2012 року подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації втретє, проте відповідач листом від 12 жовтня 2012 року № СТ 15312189906 повернув її із зазначенням про те, що будівництво об'єкта, в порушення вимог чинного законодавства, здійснювалося за проектною документацією, яка не пройшла обов'язкову експертизу та повідомлено, що остаточне рішення щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації буде прийнято після перевірки достовірності даних у наданої декларації.

Так, в період з 18 жовтня 2012 року по 25 жовтня 2012 року відповідачем проведена перевірка достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво кафе в м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, № 37-А», що надійшла до Інспекції 08 жовтня 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 жовтня 2012 року № 469, відповідно до якого дані наведені у декларації є недостовірними, з огляду на те, що не проведена комплексна державна експертиза.

Позивачами 19 жовтня 2012 року до Інспекції подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка повернута відповідачем без реєстрації.

Вважаючи відмови відповідача у реєстрації декларації про готовність об'єкту, кафе в

м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, до експлуатації протиправними, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у видачі сертифіката з таких підстав: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461

(далі - Порядок) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Пунктом 17 Порядку визначено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Відповідно до пункту 18 Порядку замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 21 Порядку у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» забороняється вимагати від заявника для одержання документа дозвільного характеру документи, не передбачені законодавством.

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12 листопада 2003 року № 187, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2003 року за

№ 1129/8450 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи.

Так, судами встановлено, що об'єкт будівництва - «Будівництво кафе в м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, № 37-А», зазначений у декларації, належить до III категорії складності.

Позивачами отримано необхідні дозволи на розміщення об'єкту сервісу на землях дорожнього господарства уздовж автомобільної дороги Сімферополь - Ялта - Севастополь, км. 130+600 зліва (автомобільна дорога Н-19 Ялта-Севастополь, км 52+300) та відповідні технічні умови № 24

від 17 травня 2005 року.

Службою автомобільних доріг м. Севастополя отримано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 16 грудня 2005 року № 1749 про дозвіл проектування і будівництва кафе для надання послуг учасникам дорожнього руху уздовж автомобільної дороги Сімферополь - Ялта-Севастополь км. 130+600.

Позивачами отримано дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у

м. Севастополі на виконання будівельних робіт № 475 від 22 серпня 2006 року, експертний висновок управління МНС України м. Севастополя № 488, висновок Севастопольської міської СЕС

від 17 травня 2006 року № 404, висновок Державної служби автомобільних доріг України і узгодження на розміщення кафе у межах смуги відведення автомобільної дороги № 0384, акт обстеження ділянки для будівництва об'єктів сервісу Служби автомобільних доріг в м. Севастополі від 26 жовтня 2011 року, погодження Державної Служби автомобільних доріг

України від 10 листопада 2011 року № 3/7.3-8-3493, лист управління ДАІ МВС України

від 19 грудня 2011 року № 4/7-11160, дозвіл від 27 грудня 2011 року № 0348 на розміщення об'єкту сервісу на землях дорожнього господарства уздовж автомобільної дороги Н-19 Ялта-Севастополь.

При цьому на момент початку будівництва - серпень 2006 року, затверджений проект кафе «Теремок» не підлягав державній комплексній експертизі згідно з пунктом 2.6 Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України, не потребує висновку комплексної державної експертизи.

Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що відмовляючи у реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації - кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, №37-А, поданої Службою автомобільних доріг у м. Севастополі, малим приватним підприємством

«Темпо і К», відповідач діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Служби автомобільних доріг у м. Севастополі, малого приватного підприємства «Темпо і К» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання відмов у реєстрації про готовність об'єкту до експлуатації протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: