Ухвала суду № 41645877, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/800/51000/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року

у справі № 808/4567/13-а

за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі - ДФІ в Запорізькій області) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Департамент ЖКГ) про зобов'язання виконати пункти 2-5, 7-16, 19-21 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2013 позов задоволено частково. Зобов'язано Департамент житлово - комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації виконати пункти 3, 5, 7, 8, 10, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 Державної фінансової інспекції в Запорізькій області та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором від 08.12.2010 №06/142-10, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації та ПП ВКФ «Газифікатор-Сервіс». В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2013 змінено.

Другий абзац резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2013 викладено в наступній редакції:

«Зобов'язати Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації виконати пункти 3, 5, 7, 8, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 Державної фінансової інспекції в Запорізькій області та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором №06/142-10 від 08.12.2010 , укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації та ПП ВКФ «Газифікатор-Сервіс».

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмовленого позову, ДФІ в Запорізькій області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання виконати пункти 2, 4, 9 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором №06/165-11 від 22.08.2011 з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Департамент ЖКГ просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, з метою усунення встановлених ревізією порушень на адресу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації позивачем направлено вимогу від 21.01.2013 № 08-06-14-14/573, пунктами з 2 по 21 якої відповідача зобов'язано усунути порушення, з терміном виконання - до 15.02.2013.

Пунктом 2 вимоги позивача від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 відповідача зобов'язано стягнути кошти в загальній сумі 1 110 548,35 грн. шляхом перерахування підрядником на реєстраційний рахунок Департаменту, у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду, з подальшим перерахуванням в дохід державного бюджету, які сплачено із завищенням обсягів робіт за договором від 15.12.2010 №06/155-10, укладеного між відповідачем та ДП «Вентиляціонник» ВАТ «Запоріжсантехмонтаж».

Пунктом 4 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 відповідача зобов'язано стягнути кошти в загальній сумі 1 092 747,39 грн. шляхом перерахування підрядником на реєстраційний рахунок Департаменту ЖКГ, у тому числі шляхом пред'явлення позовів до суду, з подальшим перерахуванням в дохід державного бюджету, які сплачено із завищенням обсягів робіт за договорами від 28.09.2010 №06/42-10; від 28.09.2010 №06/36-10; від 28.09.2010 №06/40-10; від 28.09.2010 №06/41-10; від 28.09.2010 №06/39-10; від 28.09.2010 №06/37-10; від 28.09.2010 №06/34-10; від 28.09.2010 №06/33-10; від 28.09.2010 №06/35-10, укладеними між відповідачем та ТОВ «Запоріжбудсервіс-2006».

Стосовно зобов'язання відповідача виконати пункти 9, 11 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 суд першої інстанції установив наступне.

Між відповідачем та ПП ВКФ «Газафікатор - Сервіс» укладено договори від 22.08.2011 №06/142-10 з реконструкції зовнішніх мереж і котельні мікрорайону «Ковальський» м. Токмак та від 22.08.2011 №06/165-11 з технічного переоснащення котельні загальноосвітньої школи №1 з заміною котлів в м. Гуляйполе. За результатами перевірки вказаних договорів ДФІ в Запорізькій області дійшло висновку про завищення обсягів робіт по вказаних господарських операціях та зобов'язав відповідача, серед іншого, повернути надмірно витрачені бюджетні кошти по договору від 22.08.2011 №06/142-10 на загальну суму 131 009,00 грн. та по договору від 22.08.2011 №06/165-11 на загальну суму 74 175,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання Департаменту ЖКГ виконати пункти 2, 4, 9 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором від 22.08.2011 №06/165-11, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним вказаний висновок судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, ДФІ в Запорізькій області пред'явила пункти 2, 4, 9, 11 вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 №21-462а14.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги про зобов'язання Департаменту ЖКГ виконати пункти 2, 4, 9 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором від 22.08.2011 №06/165-11 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними норми права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині щодо відмови у позові про зобов'язання Департаменту ЖКГ виконати пункти 2, 4, 9 вимоги від 21.01.2013 №08-06-14-14/573 та пункт 11 в частині відшкодування надмірно витрачених бюджетних коштів за договором від 22.08.2011 №06/165-11.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року в цій справі в частині відмови у позові залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель