Ухвала суду № 41645782, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/42117/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Кочана В.М., Ліпського Д.В.,секретаря Горбатюка В.С.,

за участю представника позивача Чорного С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокаховський завод "Укргідромех" до директора виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Новокаховський завод "Укргідромех" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року,

встановив:

У жовтні 2013 року ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех" звернулось з позовом до директора виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція Фонду) про скасування рішення від 26.09.2013 р. № 557 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

Позов обґрунтувало тим, що підприємство не допускало порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, правомірно виплативши допомогу по тимчасовій непрацездатності працівнику ОСОБА_5 на підставі оформленого належним чином листка непрацездатності та видавши санаторно-курортну путівку ОСОБА_6 на підставі довідки форми 070/о, яка була чинною на момент прийняття комісією відповідного рішення.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2013 року позов задовольнив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 липня 2014 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в частині висновку про обрання позивачем неправильного способу захисту порушених прав при зверненні з позовом до директора виконавчої дирекції Фонду.

Справа розглядається за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що за результатами планової перевірки ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех" з питань правильності нарахування, обліку та перерахування до Фонду страхових внесків, призначення та виплати допомоги за рахунок коштів Фонду за період з 01.07.2012 р. по 01.07.2013 р. відповідачем складено акт від 17.09.2013 р. № 350.

Перевіркою встановлено порушення страхувальником частини першої статті 51 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240) та пункту 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, в частині призначення та оплати листка непрацездатності, який оформлений неналежним чином (відсутність у стаціонарному відділенні запису завідувача відділення, що засвідчується підписом та печаткою), внаслідок чого Фонду завдано матеріальну шкоду в сумі 477,76 грн.

Крім того, встановлено порушення страхувальником статті 47 Закону № 2240 та пункту 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 (далі - Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування), в частині видачі санаторно-курортної путівки застрахованій особі, яка не має довідки про необхідність санаторно-курортного лікування, чим завдано Фонду матеріальну шкоду в сумі 3675 грн.

На підставі матеріалів перевірки виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.09.2013 р. № 557 про повернення коштів Фонду в сумі 4152,76 грн та застосування фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 50% від суми неправомірних витрат - 2076,38 грн, всього - 6229,14 грн.

Постанову про задоволення позову суд першої інстанції мотивував тим, що у комісії із соціального страхування на підприємстві позивача не було підстав для відмови в наданні працівнику ОСОБА_5 допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки його тимчасова непрацездатність підтверджувалась виданим у встановленому порядку листком непрацездатності. Окружний суд дійшов також висновку щодо правомірності виділення позивачем путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_6 на підставі довідки форми № 070/о, затвердженої наказом МОЗ України від 27.12.1999 р. № 302, зважаючи на цільове використання її застрахованою особою та відсутності її вини у видачі медичним закладом довідки старого зразка.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позов пред'явлений до директора виконавчої дирекції Фонду, який не є самостійним суб'єктом правовідносин у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому неправильне визначення позивачем способу захисту порушених прав є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, апеляційний суд не врахував, що згідно з частиною третьою статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, яким за визначенням, наведеним в пункті 7 частини першої статті 3 цього Кодексу, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа.

Частиною четвертою статті 30 Закону № 2240 та пунктом 4.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 29, право розглядати справи про адміністративні правопорушення і приймати рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника надано керівнику виконавчої дирекції Фонду і його заступникам.

Отже, в даному випадку позовна вимога про скасування рішення від 26.09.2013 р. № 557, яка заявлена до керівника виконавчої дирекції Фонду, стосується також виконавчої дирекції Фонду, тому повинна була вирішуватися судом щодо можливості захисту порушених прав страхувальника.

Оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального і процесуального права та по суті не переглянув рішення суду першої інстанції, то за приписами частин другої і четвертої статті 227 КАС України прийняте ним рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новокаховський завод "Укргідромех" задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, а справу повернути на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Кочан В.М. Ліпський Д.В.