Ухвала суду № 41645361, 28.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2014 року Справа № 925/2125/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І.,суддів:Грека Б.М., Кривди Д.С.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Український юридично-фінансовий центр"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі№ 925/2125/13 Господарського суду Черкаської областіза позовомПриватного підприємства "Український юридично-фінансовий центр"доВатутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської радипростягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

З наявних матеріалів вбачається, що заявник вперше звернувся з касаційною скаргою з порушенням вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 касаційна скарга була повернута заявнику з підстав, визначених пунктами 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 касаційна скарга була вдруге повернута заявнику з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

30.10.2014 (про що свідчить відбиток календарного штемпеля Укрпошти на конверті відправлення) заявник втретє звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року, тобто через 5міс. 15дн., та з клопотанням в тексті касаційної скарги про поновлення пропущеного процесуального строку для її подачі.

Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Таким чином, задля відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Колегія вважає, що пропуск строку передусім став наслідком попереднього неодноразово порушення самим заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Підтвердженням цього є зазначені вище ухвали Вищого господарського суду України від 16.07.2014 та від 01.10.2014, якими попередні касаційні скарги було повернуто без розгляду, тобто у зв'язку з допущеними заявником порушеннями норм процесуального закону.

Посилання скаржника в клопотанні на те, що йому не вдалось своєчасно вивезти юридичні документи з тимчасового офісу, який знаходився в Луганській області і де почались бойові дії, стосуються причин пропуску строку при первісному зверненні з касаційною скаргою, а не при зверненні з касаційною скаргою втретє.

Відтак колегія зазначає, що неможливо визнати поважною таку причину пропуску процесуального строку, як порушення заявником норм процесуального права при неодноразовому зверненні зі скаргою, оскільки дані обставини залежали виключно від волевиявлення скаржника.

Враховуючи значний термін пропуску процесуального строку та те, що клопотання заявника не містить поважних причин його пропуску, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, що в даному випадку не вбачається за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного та керуючись статтею 86, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити заявнику в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Український юридично-фінансовий центр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 925/2125/13 Господарського суду Черкаської області повернути скаржнику без розгляду.

Повернути Приватному підприємству "Український юридично-фінансовий центр" судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн, сплачений згідно платіжного доручення № 52 від 12.06.2014, та судовий збір у сумі 304 (триста чотири) грн 50 коп., сплачений згідно платіжного доручення №55 від 29.10.2014.

Головуючий В. Дерепа

Судді Б. Грек

Д. Кривда