Рішення № 41644838, 21.10.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2520/14-ц

Провадження № 2/635/1579/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну об'єднану в одне провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк " до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаркет Мерефа» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ПАТ "ДельтаБанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 317640,86 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 2807309,92 гривень за договором про надання споживчого кредиту № 11245019000 від 01 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлову будівлю, магазину непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 426,4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0251 га шляхом передачі ПАТ «Дельта банк» права власності на вказане майно, визнати за ПАТ «Дельта .банк» право власності на предмет іпотеки, припинити право власності ОСОБА_1 на зазначену нежитлову будівлю, витребувати від ОСОБА_1 та передати ПАТ «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на зазначену нежитлову будівлю та стягнути на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 3654 гривень. Крім того, просить в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 38190,68 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 305258,11 гривень за договором про надання споживчого кредиту № 11245033000 від 01 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлову будівлю, магазину непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 426,4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0251 га шляхом передачі ПАТ «Дельта банк» права власності на вказане майно, визнати за ПАТ «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, припинити право власності ОСОБА_1 на зазначену нежитлову будівлю, витребувати від ОСОБА_1 та передати ПАТ «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на зазначену нежитлову будівлю та стягнути на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 3052,58 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.11.2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11245019000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 198000 доларів США та зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 01.11.2018 року або достроково зі сплатою 12,75 відсотків річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_1 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, магазину непродовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 426,4 кв. м., яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0251 га, що підтверджується Договором іпотеки (нерухомого майна) № б/н від 01.11.2007 року, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину непродовольчих товарів, посвідченого ПН ХРНО ОСОБА_3 від 25.09.2007 року за реєстровим №5324, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів. Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 317640,86 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 2807309,92 гривень, яка складається з: 187547,95 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1657548,78 гривень - заборгованість за кредитом; 130092,91 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1149761,14 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивач, як новий кредитор та Іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим звертається до суду. Крім того, 01.11.2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11245033000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 26000 доларів США та зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 01.11.2018 року або достроково зі сплатою 13,40 відсотків річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_1 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, магазину непродовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 426,4 кв. м., яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0251 га, що підтверджується Договором іпотеки (нерухомого майна) № б/н від 01.11.2007 року, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину непродовольчих товарів, посвідченого ПН ХРНО ОСОБА_3 від 25.09.2007 року за реєстровим №5324, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів. Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 38190,68 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 305258,11 гривень, яка складається з: 24613,44 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 196735,23 гривень - заборгованість за кредитом; 13577,24 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 108522,88 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Позивач, як новий кредитор та Іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим звертається до суду.

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення по справі рішення у заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ «Будмаркет Мерефа» у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №978 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений договір про надання споживчого кредиту №11245033000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати в повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 26000 доларів США, сплатити проценти у розмірі 13,4% за його користування шляхом внесення ануїтет них платежів в порядку та на умовах, визначених договором в строк не пізніше 01 листопада 2018 року. Крім того, 01 листопада 2007 року між тими ж сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору про надання споживчого кредиту №11245033000 від 01 листопада 2007 року в частині укладення графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту та тарифів банку(додаток №1, додаток№2 до кредитного договору про надання споживчого кредиту, які є невід'ємними його частинами).

Крім того, 01 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №978 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений договір про надання споживчого кредиту №11245019000 відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати в повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 198000 доларів США, сплатити проценти у розмірі 12,75% за його користування шляхом внесення ануїтет них платежів в порядку та на умовах, визначених договором в строк не пізніше 01 листопада 2018 року. Крім того, 01 листопада 2007 року між тими ж сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору про надання споживчого кредиту №11245019000 від 01 листопада 2007 року в частині укладення графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту та тарифів банку(додаток №1, додаток№2 до кредитного договору про надання споживчого кредиту, які є невід'ємними його частинами).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Зі змісту вищевказаних договорів про надання споживчих кредитів, а також додатків до них вбачається, що ними визначені всі суттєві умови кредитних договорів щодо виду банківських послуг, строку дії договорів, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші, при цьому ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг.

В забезпечення умов виконання основного зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами, 01 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №978 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазину непродовольчих товарів літ. «А-2», що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, буд.2 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину непродовольчих товарів, посвідченого ПН ХРНО ОСОБА_3 від 25 вересня 2007 року за реєстровим №5324, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №2369894, згідно з Витягом з Держреєстру правочинів за №4660943, наданим тим же нотаріусом тоді ж та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна 26.09.2007 року за реєстраційним номером 20330163 та записано в реєстраційну книгу №2 за №114, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16059848 виданим КП «ХРБТІ» 26 вересня 2007 року, який розташований на земельній ділянці площею 0,0251 га з ринковою вартістю предмету іпотеки згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності 1507324 гривен. Договір іпотеки посвідчений 01 листопада 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального коругу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі №1226.Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстроване банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек. Відповідач з усіма істотними умовами вказаного договору ознайомився та погодився, про що поставив свій підпис у договорі іпотеки. Крім того, окремий пункт іпотечного договору, а саме п.1.3, свідчить про ознайомлення іпотекодавця з усіма умовами договору.

Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитними договорами та надав кредитні кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1.2.2 вищевказаних договорів про надання споживчого кредиту, позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредити у повному обсязі у термін, не пізніше 01 листопада 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну. При цьому позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти за договором №11245019000 шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 2800 доларів США в день сплати ануїтетних платежів, за договором №11245033000 - у розмірі 380 доларів США.

Як встановлено в ході судового розгляду, Відповідачем був порушений порядок та строки сплати заборгованості за кредитами та погашення відсотків.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність у відповідача підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно виписки по кредитному договору ОСОБА_1 та довідки від 22 листопада 2013 року, наданих позивачем, сума заборгованості відповідача перед Банком за договором про надання споживчого кредиту №11245033000 від 01 листопада 2007 року станом на 22 листопада 2013 року складає 38190,68 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21 лютого 2014 року становить 305258,11 гривень (100 доларів - 799,3 гривень) та складається з: тіла кредиту у розмірі 24613,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 196735,23 гривень, процентів за користування кредитом у розмірі 13577,24 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 108522,88 гривень, з них прострочена сума заборгованості по кредитному договору №1125033000 станом на 22 листопада 2013 року складає: за тілом кредиту 8172,05 доларів США, що за курсом НБУ становить 65319,20 гривень, за процентами - 4828,19 доларів США, що за курсом НБУ становить 38591,72 гривень..

Згідно виписки по кредитному договору ОСОБА_1 та довідки від 21 лютого 2014 року, наданих позивачем, сума заборгованості відповідача перед Банком за договором про надання споживчого кредиту №11245019000 від 01 листопада 2007 року станом на 21 лютого 2014 року складає 317640,86 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21 лютого 2014 року становить 2807309,92 гривень (100 доларів - 883,8 гривень) та складається з: тіла кредиту у розмірі 187547,95 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1657548,78 гривень, процентів за користування кредитом у розмірі 130092,91 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1149761,14 гривень, з них прострочена сума заборгованості по кредитному договору №11245019000 станом на 21 лютого 2014 року складає 70070,51 доларів США, що за курсом НБУ становить 619283,17 гривень.

04 грудня 2013 року за вих. №9125456 від 04.12.2013 року на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено банком повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та вимога про добровільне звільнення приміщення, передачу ключів та документації.

Судом встановлено, що до теперішнього часу свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту відповідач не виконав.

Відповідно до п. 5.7 договорів про надання споживчого кредиту, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати ануїтетного платежу, банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, визначений в п.2.1 договору та інше майно позичальника. Аналогічні положення містить п.10.1 зазначених договорів.

П. 4.1. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержавтель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. П.4.2. договору визначено, що звернення стягнення здійснюється втому числі на підставі рішення суду. При цьому, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить відповідно до п.4.3. іпотечного договору іпотеко держателю.

Згідно ст. 1, ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержавтель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, принциповим є встановлення факту невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого запису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною другою ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням вказаних норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке є способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Така правова позиція викладена судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-124цс13 від 11 грудня 2013 року.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці першому п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки-шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співвмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, зіставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочерговість задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 1 507324 гривень, в той час як загальна сума заборгованості за кредитним договором №11245033000 станом на 22 листопада 2-13 року складає 305258,11 гривень, за кредитним договором №11245019000 станом на 21 лютого 2014 року складає 2 807309,92 гривень

З огляду на те, що відповідач зобов'язання щодо своєчасного погашення сум за кредитними договорами та сплати процентів не виконує, розмір загальної суми заборгованості за двома кредитними договороми значно перевищує суму іпотеки, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «ДельтаБанк» (яке набуло право вимоги на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «УкрСиБинк» та ПАТ «Дельта Банк», рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року, відповідно до якого АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСибБанк») права власності на предмет іпотеки, припинивши право власності ОСОБА_1 на зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 526, 530, 528, 611, 629, 638, 640, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк " до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаркет Мерефа» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11245033000 від 01 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 305258,11 гривень та за договором №11245019000 від 01 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 2 807309,92 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлової будівлі: магазину непродовольчих товарів літ. «А-2» загальною площею 426,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, буд.2 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину непродовольчих товарів, посвідченого ПН ХРНО ОСОБА_3 від 25 вересня 2007 року за реєстровим №5324, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №2369894, згідно з Витягом з Держреєстру правочинів за №4660943, та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна 26.09.2007 року за реєстраційним номером 20330163, записаний в реєстраційну книгу №2 за №114, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16059848 виданим КП «ХРБТІ» 26 вересня 2007 року, який розташований на земельній ділянці площею 0,0251 га шляхом передачі Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» права власності на майно.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01001, м. Київ, вул.. Щорса, 36Б) право власності на предмет іпотеки - нежитлову будівлю: магазин непродовольчих товарів літ. «А-2» загальною площею 426,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, буд.2 на земельній ділянці площею 0,0251 га.

Припинити право власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нежитлову будівлю: магазин непродовольчих товарів літ. «А-2» загальною площею 426,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, буд.2 на земельній ділянці площею 0,0251 га.

Витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01001, м. Київ, вул.. Щорса, 36Б) технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на нежитлову будівлю: магазин непродовольчих товарів літ. «А-2» загальною площею 426,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, буд.2 на земельній ділянці площею 0,0251 га.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01001, м. Київ, вул.. Щорса, 36Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя