Постанова № 41644094, 01.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа № 922/3214/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Михайлов О.В. (довіреність № 3223 від 10 вересня 2014 року);

відповідача - Михайлова М.М. (довіреність НАВ 656064 від 15 серпня 2014 року),

третя особа - Левічев О.А. (довіреність № 810-17/2826 від 15 серпня 2014 року); Медведєва І.А. (довіреність № 810-17/902 від 07 березня 2014 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№3296Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року

за позовом Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, м. Харків

до ФОП Кузьменка К.В., м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська об'єднана державна фінансова інспекція, м. Харків

про стягнення 11153,58 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Кузьменка К.В., про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 02.08.2000 р., № 138 в розмірі 2387,83 грн., та з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 08.07.2004 р., № 1790 в розмірі 8765,75 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року (суддя Сальнікова Г.І.) в позові відмовлено в повному обсязі.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

05.11.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги до 25.11.2014 року об 10:00 год.

Відповідач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що додатковими угодами сторони погодили зміни умов договору відносно розміру орендної плати, відповідач належним чином сплачував орендні платежі, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Третя особа надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, вказує, що позивач до 13.06.2013 року не мав підстав для обчислення розміру орендної плати із застосуванням звітів про вартість майна, складених станом на 13.06.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.08.2000 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець), з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2012 р. до договору оренди № 138 від 02.08.2000 р. нежитлового приміщення, якою договір викладено у новій редакції, та ФО-П Кузьменко К.В. (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №138 (а.с.27,38).

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 390,00 кв. м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 59-Д, та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради.

Згідно п. 3.2 договору, орендна плата за січень 2012 року становить 3986,14 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно(п.3.6.договору). Орендну плату орендар повинен вносити до 15 числа наступного місяця( п3.5.договору) (.а.с. 39).

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.10.2 договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у орендне користування нерухоме майно, вказане в договорі, про що свідчить акт прийому-передачі від 01.01.2012 року, підписаний сторонами (а.с.46).

02.04.2012 року набула чинності підписана сторонами додаткова угода, якою внесено зміни до договору оренди, а саме п. 3.2. договору викладено, у наступній редакції:

"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. № 566/11.

Орендна плата розраховується згідно з додатком до цього договору і складає за базовий місяць - квітень 2012 року - 2734,77 грн. без ПДВ" (а.с.48).

На виконання умов договору оренди відповідачем сплачувалася орендна плата у відповідності до змін, внесених додатковою угодою з 02.04.2012 р.

Крім того, 08.07.2004 року сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1790, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2012 р., орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 59,40 кв. м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 59-Д, та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради (а.с.51, 58).

Згідно п. 3.2 договору від 08.07.2004 року, орендна плата за січень 2012 р. становить 987,58 грн. без ПДВ. Ставка орендної плат - 15%.

В пункті 3.6. договору передбачено коригування орендної плати кожний місяць на індекс інфляції ( а.а.59).

Згідно п. 10.2 цього договору, зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору.

На виконання умов укладеного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2012 року (а.с.66).

08.04.2012 року набула чинності підписана сторонами додаткова угода до договору оренди № 1790 від 08.07.2004 р., якою, зокрема, абзац другий п. 3.2 викладено у наступній редакції:

"Орендна плата розраховується згідно з додатком до цього договору і складає за базовий місяць - квітень 2012 р. - 416,53 грн. без ПДВ" (а.с.68).

Відповідач належним чином виконував свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, відповідно до умов укладеного договору та додаткових угод до нього, про що свідчать надані позивачем виписки по банківських рахунках (а.с.72-83).

Державною фінансовою інспекцією в Харківській області було здійснено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт №810-40/9 від 20.03.2014 року, в якому зазначено, що додаткові угоди до договорів оренди нежитлових приміщень № 138/2000 від 02.08.2000 р. та № 1790/2004 від 08.07.2004 р., якими розміри орендної плати за договорами були зменшені з 02.04.2012 року та з 08.04.2012 року з посиланням у них на звіти про оцінку майна від 13.06.2013 р., затверджені наказом управління комунального майна та приватизації від 19.07.2013 р. № 1447 та № 1448, укладені з порушенням вимог частини 1 ст. 58 Конституції України, що призвело до недоотримання Управлінням освіти власних надходжень від передачі нежитлових приміщень в оренду ФОП Кузьменко К.В. (а.с.86).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 11153,44 грн.

Відповідач, в свою чергу, проти позову заперечує та зазначає, що умови договору щодо розміру орендної плати були змінені за згодою сторін та визначена сторонами сума орендної плати сплачувалась відповідачем належним чином, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Пунктами 4.4. договорів оренди №138 від 02.08.2000 року та №1790 від 08.07.2004 року (з урахуванням додаткових угод до них) передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В пункті 3.2. укладених договорів також встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 року №566/11.

Таким чином, розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна орендодавцем здійснювався виключно із застосуванням діючої на час укладення договору Методики, яка затверджена відповідним органом місцевого самоврядування, що відповідає положенням ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений порядок зміни господарських договорів.

За приписами ст. 188 Господарського кодексу України зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.

Порядок внесення змін та доповнень до договорів оренди визначений сторонами у п. 10.2 договорів, в яких закріплено, що зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.

02.04.2013 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди №138, в якій, зокрема, узгодили базову орендну плату за квітень місяць 2012 року у сумі 2734,77 грн. зі ставкою орендної плати 15%.

Додатковою угодою від 08.04.2012 року до договору оренди №1790 сторони визначили базову орендну плату за квітень місяць 2012 року у сумі 416,53 грн. зі ставкою орендної плати 15%.

Таким чином, позивач та відповідач під час укладення додаткових угод до договору оренди, будучи вільним у обранні його умов, визначили та погодили розмір орендної плати, на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Харківської міської ради №566/11.

Отже, умови договорів були змінені за згодою сторін, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував належним чином, у розмірі, погодженому сторонами договору.

Укладені додаткові угоди є чинними, в установленому законодавством порядку оскаржені не були.

Оскільки відповідач належним чином виконує зобов'язання за договорами, відповідно до погоджених сторонами в додаткових угодах умов, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 11153,58 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до укладених додаткових угод від 02.04.2012 року та 08.04.2012 року, вартість орендованих нежитлових приміщень визначено на підставі звітів про вартість майна, складених станом на 13.06.2013 року. Оскільки, далі вказує позивач, звіти про вартість майна не мають зворотної дії в часі, то додаткові угоди укладені з порушенням вимог ч.1 ст.58 Конституції України.

Колегія суддів враховує наступне.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу з відповідача, як недоплату з орендних платежів за двома договорами.

Зміни до договорів щодо розміру орендної плати були внесені в 2012 році. З тих пір сторони не змінювали умови договорів з цього питання. Питання щодо недійсності договорів (або їх частини) не порушувалися, відповідне рішення суду відсутнє.

За таких обставин, немає правових підстав вважати відповідача винним у недоотриманні позивачем певної суми орендної плати за умов дотримання ним умов договору, в тому числі щодо встановленого розміру орендної плати.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Враховуючи, що звіт про оцінку майна не є нормативно-правовим документом, посилання позивача на порушення статті 58 Конституції України є безпідставним та не приймається до уваги колегією суддів.

Слід також враховувати, що саме лише поширення дії нових умов договору на минулий період не є порушенням закону, оскільки згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто сторонами умови договору (зміни його умов) можуть бути поширені на минулий період.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року по справі №922/3214/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/3214/14 підписано 01.12.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.