Ухвала суду № 41643930, 24.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 листопада 2014 року м. Київ № 826/18126/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про

визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріленд» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва при оформленні результатів перевірки і відображенні їх в акті.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

В свою чергу, за своєю правовою природою акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб’єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб’єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріленд», яке фактично оскаржує висновки суб’єкта владних повноважень, викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аріленд» (код ЄДРПОУ 37080736) щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг» (код ЄДРПОУ 34059455) за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, який сам по собі, безпосередньо, так і дії чи бездіяльність щодо його складання, не породжують настання юридичних наслідків та не впливають на права чи обов’язки позивача, а, відтак, даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.09.2013 року №21-255а13 (номер рішення в ЄДРСР 34180770) та від 10.09.2013 року №21-237а13 (номер рішення в ЄДРСР 33770792), в яких зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Оскарження акту (висновків), як зазначив Верховний Суд України, унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, визначеній в ухвалі від 10.02.2014 року (К/800/18790/13; номер рішення в ЄДРСР 37163744), акт перевірки за своїм змістом не є рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак акт не підпадає під дію п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі. У зв’язку з цим Вищий адміністративний суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Вищий адміністративний суд України, посилаючись у постанові від 23.01.2014 року (К/800/32563/13; номер рішення в ЄДРСР 37139557) на вищевказане рішення Верховного Суду України від 10.09.2013 року, закрив провадження у справі про визнання протиправними дій по складанню акту позапланової виїзної перевірки.

Вказана позиція відносно оскарження актів перевірки (обстеження) та дій по їх складанню висвітлена також у рішенні Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року (К/9991/41702/12; номер рішення в ЄДРСР 36969202).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва при оформленні результатів перевірки і відображенні їх в акті.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. ст. 160, 165 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аріленд» у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.

4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані після спливу терміну для оскарження даної ухвали. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок