Ухвала суду № 41643624, 20.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9343/14 Справа № 199/1533/13 Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О.Б. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_2, зацікавлені особи: Державна казначейська служба України, головне управління Державної казначейського служби України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року скаргу ОСОБА_2, зацікавлені особи: ДКС України, ГУ ДКС України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у провадженні якої знаходиться справа по стягненню з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. 00 коп. за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012.

Зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів усунути порушення ОСОБА_2 шляхом невідкладного перерахування коштів на особистий рахунок ОСОБА_2, що знаходиться в Державному ощадному банку України, Лівобережне відділення м. Дніпропетровська, за реквізитами: установа банку -10003/0428, р/р29093942202200,МФО- 305482;ОКПО - 09305480, особовий рахунок - 24135, отримувач - ОСОБА_2.

Зобов'язано центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів на користь ОСОБА_2 за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012 про стягнення коштів з державного органу, за весь час прострочення, з моменту настання права на нарахування компенсації до моменту фактичного виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнено з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

21 жовтня 2013 року скаржником надіслано до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області заяву про прийняття до виконання виконавчого листа.

18 листопада 2013 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області направило зазначену заяву з доданими документами до Державної казначейської служби України для виконання.

Протягом трьох місяців з дня подання ОСОБА_2 заяви про прийняття до виконання виконавчого листа рішення суду виконано частково, а саме виплачено 13000 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що ДКС України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. За вимогами ч. 2 цієї статті відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Частинами 1,2 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд дійшов правильного висновку про те, що в результаті бездіяльності посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, рішення суду про безспірне списання з Державного бюджету України коштів на користь заявника виконано частково, що є порушенням ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зокрема протягом трьох місяців з дня подачі ОСОБА_2 заяви йому виплачено лише 13 тис. грн., а тому на користь останнього підлягає стягненню компенсація, яка повинна бути нарахована з моменту настання права на нарахування до моменту фактичного виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги представника Державної казначейської служби України про те, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснене Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету і Казначейською службою не допущено порушень при виконанні судового рішення є безпідставними.

Як вбачається із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачені бюджетні асигнування та відповідні бюджетні призначення для відшкодування шкоди спричиненої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень за рішеннями суду.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України на обгрунтування своїх заперечень кожна сторона зобов'язана надати докази.

Заперечуючи проти вимог ОСОБА_2, ДКС України, на порушення зазначених вимог закону, не надала доказів щодо неможливості своєчасного виконання рішення суду, відсутності бюджетних призначень на зазначену мету з урахуванням черговості виконання та здійснення ним дій передбачених п. 35 Порядку щодо отримання додаткових коштів понад обсягу відповідних бюджетних призначень і, таким чином, відповідно до ст. 11 ЦПК України розпорядилась своїми правами щодо надання доказів на власний розсуд.

За рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. дніпропетровська від 19.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДКС України, Управління ДКС України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, моральна шкода стягнута з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з рахунку Державної Казначейського служби України на користь ОСОБА_2, що не перешкоджало виконанню рішення суду ДКС України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, ухвала суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: