Ухвала суду № 41643464, 27.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1791/14 Справа № 204/6511/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Мащук В. Ю. Доповідач - Власкін В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

27 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Власкіна В.М.

суддів - Алькової С.М., Свідерської Т.А.

при секретарі - Грищенко І.М.

за участю прокурора - Заворотної О.В.

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження за апеляціями обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2014 року.

Цим вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, українка, освіта вища, не одружена, працююча головним бухгалтером ПНВП «Ювіс Технології», зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

засуджена за ч.1 ст.366 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 3 400 гривень, з позбавленням права виконувати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції строком на 1 рік.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, українка, освіта вища, одружена, працююча директором ПНВП «Ювіс Технології», зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судима,

засуджена за ч.1 ст.366 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, з позбавленням права виконувати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що будучи службовими особами ПНВП «Ювіс Технології», знаходячись на своєму робочому місці - м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, маючи умисел, направлений на службове підроблення - склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи про отримання доходів на підприємстві, а саме: довідки про доходи на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.08.2013 року.

Вказані документи ОСОБА_3 посвідчила підписом в графі «Генеральний директор», а ОСОБА_2 в графі «Головний бухгалтер» ПНВП «Ювіс Технології» та скрипіла печаткою вказаного підприємства, після чого передала документи ОСОБА_4, який 28.08.2013 року використав ці завідомо неправдиві офіційні документи, надавши їх до банківської установи, уклав кредитний договір та договір поруки, після чого отримав грошові кошти на загальну суму 150.000 гривень, зі строком повернення до 27.08.2016 року.

В апеляції обвинувачені ставлять питання про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям. Суд врахував те, що скоєне правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, врахував щире каяття, повне визнання вини та відсутність обтяжуючих обставин, позитивні дані про особу кожної, те, що вони раніше не судимі, але при цьому не застосував положення ст.45 КК України, з чим вони не згодні.

Заслухавши доповідача, обвинувачених, які підтримали апеляцію, прокурора, який вважав, що вирок слід скасувати, а обвинувачених звільнити від кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія вважає апеляцію обґрунтованою.

Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, обидві щиро розкаялися, повністю визнали вину, у спричиненні збитку не обвинувачувалися, тобто перешкод до застосування положень цього закону не було.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що право на звільнення від кримінальної відповідальності, як того вимагають норми КПК України, зокрема ст.285 КПК України, обвинуваченим на досудовому слідстві не роз'яснювалося та вимоги ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не виконані.

У суді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 захищалися самостійно, без адвоката, право на звільнення від кримінальної відповідальності та положення ст.45 КК України їм також не роз'яснялися і таке питання не обговорювалося.

Відповідно до ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі, його не було закрито.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підпадають під дію ст.45 КК України, просять застосувати даний закон і перешкод до цього немає, їх слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відповідно до ст.417 КПК України, - закрити.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст.ст.284, 404, 405, 407, 412, 417 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - скасувати.

На підставі ст.45 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності звільнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрити.

Судді: