Рішення № 41642918, 20.10.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.10.2014 Єдиний унікальний номер 205/6399/14-ц

Справа №2/205/3655/2014

205/6399/2014-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Давиденко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22 липня 2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-5).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між сторонами 14 вересня 2012 року було укладено кредитний договір № R53100331574B, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 36 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 36,00% річних, з кінцевим терміном повернення 14 вересня 2015 року.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але станом на 16 січня 2014 року заборгованість відповідача перед банком складає 84 919,41 грн., із якої:

- заборгованість по кредиту - 36 000,00 грн.;

- заборгованість по процентам - 17 337,89 грн.;

- пеня по відсоткам - 17 534,47 грн.;

- пеня по кредиту - 14 047,05 грн.

Оскільки відповідач здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором не бажає, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у розмірі 84 919,41 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача, діючий за довіреністю - Ковтун Н.В., не з'явився. Про час, місце та день судового засідання був сповіщений у встановленому законом порядку. До суду надав письмову заяву, в якій просив суд справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.47).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с.46). Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надавав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у зв'язку із порушенням його виконання.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 14 вересня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53100331574B, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 36 000,00 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів НОМЕР_2 у Відділенні «Друге криворізьке» ПАТ «ВТБ Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% річних, строком користування до 14 вересня 2015 року (а.с.6-12, 22-25).

Позивач умови договору виконав, - кредит надав, про що свідчить меморіальний ордер №18312 від 14.09.2012 року (а.с.20).

Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення сплати процентів за користування кредитом, в наслідок чого станом на 16 січня 2014 року має заборгованість в сумі 84 919,41 грн., із якої:

- заборгованість по кредиту - 36 000,00 грн.;

- заборгованість по процентам - 17 337,89 грн.;

- пеня по відсоткам - 17 534,47 грн.;

- пеня по кредиту - 14 047,05 грн. (а.с.21).

Про наявність заборгованості відповідач повідомлявся вимогою про дострокове повернення кредиту (а.с.26,27).

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № R53100331574B від 14.09.2012 року в розмірі 84 919,41 грн.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 849,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 209, 212, 213-215, 222, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № R53100331574B від 14.09.2012 року в сумі 84 919,41 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 41 коп.), з якої: заборгованість по кредиту - 36 000,00 грн.; заборгованість по процентам - 17 337,89 грн.; пеня по відсоткам - 17 534,47 грн.; пеня по кредиту - 14 047,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір у сумі 849,20 (вісімсот сорок дев'ять грн. 20 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Шавула