Ухвала суду № 41640791, 12.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/394/14-к Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.Провадження № 11-кп/780/350/14 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 18 12.05.2014

УХВАЛА

іменем України

06 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Говорухи В.І., Димарецького В.М.,

при секретарі Вороніної А.В.,

за участю прокурора Скітневської О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сургут Тюменської області, громадянина Росії, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1,

визнано винним: за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 30 січня 2013 року приблизно о 09 год. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю поруч сторонніх осіб та власника, шляхом пошкодження метало-пластикового вікна проник в середину будинку, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 19000 грн. та 500 доларів США, що становить 3996 грн. 50 коп., згідно курсу НБУ 1 долар США становить 7,993 грн., які належали ОСОБА_4, чим заподіяв йому матеріального збитку вказану суму. З місця вчинення злочину зник, викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 11 вересня 2013 року приблизно о 09 год. ОСОБА_1, повторно з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю сторонніх осіб та власника, шляхом пошкодження метало-пластикового вікна проник в середину будинку, звідки таємно викрав наступні речі: цифровий фотоапарат марки «Олімпус SP - 5904 Z» вартістю 881 грн. 29 коп.; фотоапарат марки «Олімпус» вартістю 271 грн. 61 коп.; мобільний телефон марки «Соні Еріксон UI» вартістю 410 грн. 61 коп.; автомобільний телевізор марки «Пролоджі» вартістю 554 грн. 45 коп.; перфоратор марки «Макіто» вартістю 1695 грн. 81 коп.; колекцію елітних алкогольних напоїв, а саме: віскі марки «Чівас Рікал» об'ємом 0,7 л витримкою 25 років в кількості 3 шт. на загальну суму 10517 грн. 62 коп.; коньяк марки «Ремі Мартан» об'ємом 0,75 л витримкою 8 років в кількості 1 шт. на суму 560 грн. 85 коп.; шампанське марки «Лоран Перє» об'ємом 0,75 л в кількості 1 шт. вартістю 1553 грн. 71 коп.; шампанське марки «Вдова Кліко» об'ємом 0,75 л в кількості 1 шт. вартістю 561 грн. 79 коп.; вино колекційне марки «Шато» кожна з пляшок об'ємом 0,75 л в кількості 12 шт. вартістю 14826 грн. 08 коп.; вино «Органічне» Італія кожне з пляшок об'ємом 0,75 л. в кількості 6 шт. вартістю 3210 грн. 87 коп., які належали ОСОБА_4, чим заподіяв останньому матеріального збитку на суму 35044 грн. 69 коп. Після цього з місця вчинення злочину зник.

Крім цього, 4 листопада 2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю поруч сторонніх осіб та власника, шляхом пошкодження навісного замка на дверях підсобного приміщення проник в середину, звідки таємно викрав електрогенератор марки «Міол 83-500» вартістю 3053 грн. 78 коп., який належав потерпілому ОСОБА_4, чим заподів потерпілому матеріального збитку на суму 3053 грн. 78 коп. Після цього з місця вчинення злочину зник.

Крім цього, 22 листопада 2013 року приблизно о 12 год. ОСОБА_1, повторно, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи в АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю поруч сторонніх осіб та власника, шляхом пошкодження металевих ролетів гаражного приміщення проник в середину, звідки таємно викрав: три пляшки вина закордонного виробництва марки «Жорж Дюбов» кожна з пляшок об'ємом 0,75 л в кількості 2 шт. вартістю 160 грн. 59 коп.; вино марки «Барон Філіп Дероджельд» об'ємом 0,75 л в кількості 1 шт. вартістю 181 грн. 13 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 341 грн. 72 коп. та не довів свій злочин до кінця по незалежних від нього причинах, так як був затриманий працівниками міліції.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити йому більш м'яке покарання. Вважає, що суд першої інстанції, призначивши йому суворе покарання, невірно застосував кримінальний закон, оскільки не врахував дані про його особу, який хворіє, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Під час апеляційного провадження до закінчення апеляційного розгляду прокурор, який подав апеляційну скаргу, відмовився від неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, думку прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши та перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_1 та кваліфікації його дій за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України учасниками судового провадження не оспорюються.

Суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статі (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості скоєних злочинів; обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та сприяння розкриттю злочину; особу обвинуваченого, який вчинив тяжкі злочини, раніше не судимий, за місцем реєстрації характеризується позитивно, не працює, на даний час постійного місця проживання не має.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання: за ч. 3 ст. 185 КК у виді 4 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді 4 років позбавлення волі, зазначив, що не знаходить підстав для призначення обвинуваченому іншого виду покарання.

Колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував дані про його особу, а саме те, що він раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах даного кримінального провадження.

Зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_1 відомості про його стан здоров`я, колегія суддів приймає до уваги, але не вважає такими, що дають підстави для призначення ОСОБА_1 більш м`якого покарання.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2014 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, є обґрунтованим, належним чином мотивованим, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Головуючий

Судді