Постанова № 41640302, 24.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року 10 год. 37 хв. Справа № 813/4328/14

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - Ломаги Ю.Т.

представника відповідача - Базарника Б.І.

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень містяться вимоги про:

- визнання протиправним та скасування наказу № 311 від 15.04.2014 року ГУ Міндоходів у Львівській області;

- визнання протиправними дій ГУ Міндоходів у Львівській області щодо вручення наказу № 311 від 15.04.2014 року ГУ Міндоходів у Львівській області неуповноваженій особі ДП «Укрспирт», а саме старшому бухгалтеру Струтинського місця провадження діяльності Державного підприємства "Укрспирт" ОСОБА_5 і використання документів які були відсутні на МПД "Струтин" та слугували підставою для складання акту перевірки від 17.04.2014 року, а саме наказ № 14 від 20.01.2014 року, наказ №22 від 22.01.2014 року, наказ №46 від 10.02.2014 року, наказ № 56 від 12.01.2014 року, наказ № 70 від 21.02.2014 року, ТТН № 26/22 від 11.02.2014 року, ТТН № 26/23 від 12.02.2014 року, ТТН 26/25 від 13.02.2014 p., ТТН № 26/8 від 25.01.2014 p., ТТН №/ 26/11, ТТН № 26/6, ТТН № 26/3, ТТН № 26/26 від 14.01.2014 року, ТТН № 26/30 від 28.02.2014 p., ТТН № 26/34 від 08.03.2014 p.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 24.11.2014 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу не було передбачених законом підстав для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки, наказ на проведення перевірки вручено особі, яка не уповноважена представляти підприємство у відносинах з контролюючим органом, відповідачем при складанні акта перевірки використано документи, які відсутні на підприємстві, під час перевірки тощо.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, вважає видання наказу та проведення фактичної перевірки здійсненими у відповідності з положеннями чинного законодавства, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем, Головним управлінням Міндоходів у Львівській області 15.04.2014 року прийнято наказ №311 «Про проведення фактичної перевірки ДП «Укрспирт».

Вказаний наказ, згідно преамбули, виданий з метою посилення контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, на виконання завдання Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014 року №8792/7/99-99-21-01-17 «Про проведення перевірок», на підставі підпункту 75.1.3 статті 75 та підпункту 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013.

Згідно вказаного наказу відповідачем проведено фактичну перевірку дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту на ДП «Укрспирт» код за ЄДРПОУ - 37199618 за адресою місця провадження діяльності: Львівська область, Золочівський район с. Струтин, вул. Солтівського 2., про що 17.04.2014 року складено акт №13/56/2100/37199618 у якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

- ст. 14 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із внесеними змінами та доповненнями),

- п.3 та п.6 постанови від 29.08.2002 року № 1266 «Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом».

Не погодившись з такими висновками відповідача, позивач звернувя за захистом своїх прав до суду.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби мають право згідно п.75.1 ст.75 ПК України, проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.75.1.3 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Водночас, порядок проведення фактичної перевірки врегулюваний ст. 80 ПК України, відповідно до п. 80.2 та 80.2.5. яких, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: - отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. 80.2.5. ПК України).

Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, спірний наказ не містить жодних посилань на отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, що б було підставою для видання спірного наказу та проведення фактичної перевірки позивача.

Згідно п. 80.2 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судом з матеріалів справи встановлено, що спірний наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку вручені старшому бухгалтеру Кусмині З.І. (а.с.112-112), проте жодних доказів того, що вказана особа є уповноваженим представником підприємства (позивача) матеріали справи не містять, і такі відповідачем суду не надані.

Також судом встановлено, що висновки акта перевірки відповідачем зроблено з урахуванням наказу № 14 від 20.01.2014 року, наказ №22 від 22.01.2014 року, наказ №46 від 10.02.2014 року, наказ № 56 від 12.01.2014 року, наказ № 70 від 21.02.2014 року, ТТН № 26/22 від 11.02.2014 року, ТТН № 26/23 від 12.02.2014 року, ТТН 26/25 від 13.02.2014 p., ТТН № 26/8 від 25.01.2014 p., ТТН №/ 26/11, ТТН № 26/6, ТТН № 26/3, ТТН № 26/26 від 14.01.2014 року, ТТН № 26/30 від 28.02.2014 p., ТТН № 26/34 від 08.03.2014 p., проте такі накази та ТТН на момент проведення перевірки були відсутні на підприємстві та ненадані і суду під час розгляду справи, що унеможливлює з'ясування наявності чи відсутності погоджень відпуску продукції представником на акцизному складі.

Щодо необхідності проведення перевірки суд бере до уваги наступне.

Відповідно до рапортів представника Золочівської ОДПІ на акцизному складі Струтинського МПД ДП «Укрспирт» від 21, 24, 28 січня, 13, 14, 28 лютого, 11 березня 2014 року ОСОБА_4 до управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів, та до начальника Золочівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області надходили повідомлення про накази про перевезення ДП «Укрспирт» та його перевезення згідно наказів між МПД цього підприємства, зокрема з Струтинського МПД ДП «Укрспирт».

ОСОБА_4 викликаний до суду у якості свідка підтвердив, що був обізнаний стосовно всіх вказаних перевезень, наказів про це та із супроводжуючими документами, фіксував відомості про відвантаження спирту у відповідному журналі, і повідомляв про це керівництво.

А відтак ГУ Міндоходів у Львівській області повністю володіло інформацією щодо вищезазначених перевезень спирту з Струтинського на інші МПД ДП «Укрспирт» і необхідності встановлювати такі факти у спосіб окремої перевірки у відповідача не було.

Щодо вручення наказу на перевірку, та проведення перевірки суд бере до уваги покази свідка старшого бухгалтера Струтинського МДП ОСОБА_5 Зокрема вона зазначила, що 16 квітня 2014 року в кінці робочого дня на прохідну Струтинського МПД прибули головні державні ревізори ГУ Міндоходів у Львівській області Білик Ю.В. та Гой Р.З. і вручили їй наказ на перевірку від 15 квітня 2014 року № 311 та направлення на перевірку від 15 квітня 2014 року №№ 115 ,116.

Наступного дня, тобто всупереч вимогам наказу про строки перевірки з 16 по 18 квітня 2014 року, а саме 17 квітня 2014 року перевіряючи прибули на МПД із своїми копіями товарно - транспортних накладних і попросили ОСОБА_5 їх завірити. Тобто вказані копії не вироблялись на МПД, проте внаслідок впливу ревізорів завірялись саме бухгалтером Струтинського МПД. Відразу після завірення вказаних копій, бухгалтеру вручили акт про проведення перевірки.

Щодо зазначених показів свідка, відповідач не заперечив, а відтак, вказані перевірочні дії на думку суду, носять формальний характер.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи, вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 73,08 грн. відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 311 від 15.04.2014 року ГУ Міндоходів у Львівській області;

3. Визнати протиправними дії ГУ Міндоходів у Львівській області щодо вручення наказу № 311 від 15.04.2014 року ГУ Міндоходів у Львівській області неуповноваженій особі ДП «Укрспирт», а саме старшому бухгалтеру Струтинського місця провадження діяльності Державного підприємства "Укрспирт" ОСОБА_5 і використання документів які були відсутні на МПД "Струтин" та слугували підставою для складання акту перевірки від 17.04.2014 року, а саме наказ № 14 від 20.01.2014 року, наказ №22 від 22.01.2014 року, наказ №46 від 10.02.2014 року, наказ № 56 від 12.01.2014 року, наказ № 70 від 21.02.2014 року, ТТН № 26/22 від 11.02.2014 року, ТТН № 26/23 від 12.02.2014 року, ТТН 26/25 від 13.02.2014 p., ТТН № 26/8 від 25.01.2014 p., ТТН №/ 26/11, ТТН № 26/6, ТТН № 26/3, ТТН № 26/26 від 14.01.2014 року, ТТН № 26/30 від 28.02.2014 p., ТТН № 26/34 від 08.03.2014 p.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна 16, ЄДРПОУ 37199618) судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28 листопада 2014 року.

Суддя Сакалош В.М.