Постанова № 41638787, 25.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року справа № 823/1923/14

м. Черкаси

10 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3 699,70грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби, як платник податків та платежів до бюджету. Всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує свої податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3 699,70грн.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаської області.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви щодо розгляду справи за відсутності позивача або його представника на адресу суду не надходило.

В наданому запереченні (на попередні судові засідання) наголосив, що по-перше, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт податкової перевірки не є доказом узгодженої заборгованості між сторонами та не містить обов'язкових реквізитів, який повинен мати документ первинного обліку на підставі якого можуть підтверджуватись зобов'язання фінансово-майнового характеру; по-друге, сума заявлена до стягнення в розмірі 3 699,78грн. не підтверджена жодним документальним розрахунком.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований, як суб'єкт господарювання 09.01.2007р., за ідентифікаційним кодом - НОМЕР_1 (а.с.5) та перебуває на обліку в Смілянській ОДПІ, як платник податків з 09.01.2007р. за № 1852, що підтверджується довідкою від 10.01.2007р. № 1826/29-052 (а.с.5 зворотній бік).

16.11.2012р. Смілянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Інтерагро-форум» за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 16.11.2012 р. № 2388/17/НОМЕР_1 (а.с.10).

Актом перевірки встановлено, зокрема заниження відповідачем чистого доходу за IV квартал 2009р. на суму 32 662,00грн. та за 2010рік на суму 4 570,00грн. (порушено п.п.«а» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»).

За результатами перевірки податковою інспекцією складено розрахунок визначення сум податкових та грошових зобов'язань за порушення вимог податкового законодавства з питань нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб суб'єктом господарювання-фізичною особою ОСОБА_1 (а.с.11 зворотній бік.) У відповідності до вказаного розрахунку, відповідачеві донараховано основного платежу на 5584,80грн.

В подальшому, Смілянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області було сформовано та направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 000291720 від 21.03.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 5 584,80грн. (а.с.9).

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р. за результатами перегляду постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. у справі № 823/802/13-а, рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000291720 від 21.03.2013р. про застосування адміністративно-фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 5 584,80грн. скасовано і прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000291720 від 21.03.2013р. відмовлено повністю (а.с.13-15). Дана постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Крім цього, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 07.02.2014р. та доданого до неї розрахунку податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, отриманих ФОП ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності за 2013 рік (а.с.6-8), відповідачем самостійно визначено розмір податку, що підлягають поверненню з бюджету в розмірі 1 587,45грн. та розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 373,28грн. (186,64грн. х 2 місяці).

На підставі ст. 129 ПК України ФОП ОСОБА_1 була нарахована пеня в розмірі 29,49грн., за несплату у встановлені законом строки узгоджених податкових зобов'язань.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Смілянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога форми «Ф» від 11.02.2014р. № 23-25 на суму 5 630,94грн. (а.с.9), яка 21.02.2014р. була отримана відповідачем самостійно.

У визначені законом терміни ФОП ОСОБА_1 загальну суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3 699,70грн. (5 584,80грн.+ 46,14грн. (недоїмка станом на 24.12.2013р.) + 373,28грн. + 29,49 (пеня) - 1 587,45грн. - 746,56грн.(сплата, що підтверджується розрахунком сум и боргу а.с.16) добровільно не сплатив, що спонукало податковий орган звернутись до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно зі ст.41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Як передбачено ч.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Оскільки, податкове зобов'язання в сумі 3 699,70грн. не було сплачене відповідачем у встановлені строки та в добровільному порядку, таке зобов'язання визнається податковим боргом.

Відповідно ж до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу в розмірі 3 699,70грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код - 38627894) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев`ять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 01.12.2014р.