Постанова № 41638690, 21.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2014 року м. Львів № 813/6351/14

10 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Іванців Р.Б.;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплокомінвест» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплокомінвест» (далі - ТОВ «Теплокомінвест») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0003222204 від 28.08.2014 року та №0003232204 від 28.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки №1002/22-04/34768263 від 11.08.2014 року, в якому відповідачем передчасно встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо нереальності господарських операцій із ПП «Ворк Супорт», ТОВ «АТА», ПП «Промокомерц», ПП «Трасат», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Прамвей Трейдинг», ТОВ «Еколайн - СТ». Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства своїми контрагентами. Крім цього, зазначив, що під час складання зазначеного акту перевірки відповідачем не було досліджено первинних документів по фінансово - господарських взаємовідносинах між ТОВ «Теплокомінвест» та його контрагентами, в той же час, листом від 29.07.2014 року відповідача було попереджено про неможливість надання первинних документів та проханням перенесення строків проведення перевірки. Представник позивача також пояснив, що за юридичною адресою ТОВ «Теплокомінвест» посадові особи відповідача не приходили.

Також позивач вказав, що усі витребовувані первинні документи органу доходів і зборів було надіслано до дати прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що, у свою чергу, спростовує висновки відповідача щодо їх відсутності, тому просить такі рішення визнати протиправними та скасувати. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.218-220, т.5). В яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №1002/22-04/34768263 від 11.08.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплокомінвест» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Ворк Супорт» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, січень 2014 року, ТОВ «АТА», ПП «Промокомерц», ПП «Трасат», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Прамвей Трейдинг» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, ТОВ «Еколайн-СТ» за лютий 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів.

У висновках акта перевірки ТОВ «Теплокомінвест» щодо господарських операцій із вищевказаними контрагентами, ДПІ у Галицькому районі зазначено, що позивач не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, не представив документи до перевірки, у нього відсутні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а тому товариство відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт та послуг), які фактично не відбувались, а отже є безтоварними.

Із урахуванням наведеного, ДПІ у Галицькому районі зроблено висновки, що ТОВ «Теплокомінвест» безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1886015,06 грн., в тому числі в лютому 2012 р. - 38482,5 грн., в березні 2012 р. - 94186,98 грн., в квітні 2012 р. - 215611,78 грн., в травні 2012 р. - 43469,32 грн., в червні 2012 р. - 23538,93 грн., в серпні 2012 р. - 9065,7 грн., в січні 2013 р. - 43657,72 грн., в лютому 2013 р. - 61214,25 грн., в березні 2013 р. - 102081,05 грн., в квітні 2013 р. - 130260,84 грн., в травні 2013 р. - 244767,54 грн., в червні 2013 р. - 169043,12 грн., в липні 2013 р. - 130947,95 грн., в серпні 2013 р. - 128059,96 грн., в вересні 2013 р. - 98721,68 грн., в жовтні 2013 р. - 117816,97 грн., в листопаді 2013 р. - 105671,25 грн., в грудні 2013 р. - 56232,43 грн., в січні 2014 р. - 8984,33 грн., в лютому 2014 р. - 64200,77 грн.

Також, представник відповідача у запереченнях вказує, що аналізуючи господарські операції між позивачем та ТОВ «Еколайн-СТ», ПП «Ворк Супорт», ТОВ «Прамвей Трейдинг», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл» на підставі поданих позивачем після завершення перевірки документів, такі позбавлені господарської мети. При цьому, зазначає, що позивачем не наведено аргументів, які б пояснювали доцільність проведення досліджень попиту та пропозицій на ринку України, а первинні документи не містять повної інформації про здійснення господарських операцій і не можуть вважатися документами, що підтверджують факт існування та виконання господарських відносин, крім цього, позивачем не надано товарно-транспортних накладних.

Тому податкове повідомлення - рішення №0003222204 від 28 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2357518,83 грн. та податкове повідомлення - рішення №0003232204 від 28.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: фінансові санкції в розмірі 510,00 грн. відповідач вважає законними, і підстав для їх скасування, на думку відповідача, немає. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Теплокомінвест» зареєстроване як юридична особа 10.01.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, здійснює господарську діяльність з діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодозії, надання послуг технічного консультування у цих сферах, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

З 29.07.2014 року по 04.08.2014 року ДПІ у Галицькому районі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Теплокомінвест» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Ворк Супорт» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, січень 2014 року, ТОВ «АТА», ПП «Промокомерц», ПП «Трасат», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Прамвей Трейдинг» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, ТОВ «Еколайн-СТ» за лютий 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів, за результатами якої складено Акт 1002/22-04/34768263 від 11.08.2014 року (далі - акт перевірки від 11.08.2014 року).

У висновках акта перевірки від 11.08.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Теплокомінвест» вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання до сплати в розмірі 1886015,06 грн., в тому числі в лютому 2012 р. - 38482,5 грн., в березні 2012 р. - 94186,98 грн., в квітні 2012 р. - 215611,78 грн., в травні 2012 р. - 43469,32 грн., в червні 2012 р. - 23538,93 грн., в серпні 2012 р. - 9065,7 грн., в січні 2013 р. - 43657,72 грн., в лютому 2013 р. - 61214,25 грн., в березні 2013 р. - 102081,05 грн., в квітні 2013 р. - 130260,84 грн., в травні 2013 р. - 244767,54 грн., в червні 2013 р. - 169043,12 грн., в липні 2013 р. - 130947,95 грн., в серпні 2013 р. - 128059,96 грн., в вересні 2013 р. - 98721,68 грн., в жовтні 2013 р. - 117816,97 грн., в листопаді 2013 р. - 105671,25 грн., в грудні 2013 р. - 56232,43 грн., в січні 2014 р. - 8984,33 грн., в лютому 2014 р. - 64200,77 грн.;

та ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України у зв'язку із ненаданням до перевірки первинних документів.

Під час перевірки податковий орган даючи оцінку правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, використав: бази даних АІС ОР, АІС «Податковий блок», лист ДПІ у Сихівському районі від 06.05.2014 року №1397/07-60 та акти перевірок контрагентів позивача, складених ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 18.04.2014 року №151/22-04/38326675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Ворк Супорт» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», від 23.05.2014 року №190/22-04/38821765 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Прамвей Трейдинг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 року №1012/26-55-22-07/38348306 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Семикс» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року», акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.07.2014 року №173/13-04-22-04/13830298 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комп'ютерний всесвіт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «КомпІнформГруп» за період лютий 2014 року» та довідку від 25.02.2014 року №15/22-40/34768623.

В ході проведення перевірки, керівнику ТОВ «Теплокомунінвест» вручено вимогу №8440/22-04 від 29.07.2014 року «Про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів» (т. 6 а.с. 11). На виконання вказаної вимоги ТОВ «Теплокомунінвест» надано відповідь від 29.07.2014 року №29/07 щодо відтермінування проведення документальної виїзної перевірки, у зв'язку із вибуттям директора у відрядження та перебуванням головного бухгалтера у відпустці.

Оскільки посадовими особами ТОВ «Теплокомунінвест» документів не було надано, відповідачем складено акт від 04.08.2014 року №177/13-04/34768263 про ненадання документів до перевірки та прийнято податкові повідомлення-рішення №0003222204 від 28.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1886015,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 471503,00 грн. та №0003232204 від 28.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за іншими фінансовими санкціями на суму 510,00 грн., які позивач оскаржив в судовому порядку.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначається ПК України.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.78.7 ст.78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 ПК України.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені вказаним Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Також показники податкової звітності встановлюються на підставі систематизованої інформації регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, на підставі яких за вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України також ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, та на підставі яких за вимогами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу контролюючим органом також проводиться документальна перевірка.

Судом встановлено, що первинні документи не були надані під час перевірки та не досліджувались контролюючим органом через вибуття директора у відрядження та перебування головного бухгалтера у відпустці, про що повідомлено відповідача листом від 29.07.2014 року №29/07 та підтверджується посвідченням про відрядження (т.1 а.с.48), наказом «Про службове відрядження» №28/08-1 від 28.07.2014 року та наказом «Про надання відпустки» №25/07-1 від 25.07.2014 року (т.1 а.с.49).

Абзац 1 п. 44.6. ст. 44 ПК України передбачає: у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим суд вважає, що визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності за вказаних вище умов, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань.

Як слідує з матеріалів справи та не спростовується ДПІ, позивачем 26.08.2014 року подано заперечення №26/08 до акта ДПІ у Галицькому районі №1002/22-04/34768263 від 11.08.2014 року разом із долученими первинними документами щодо господарських операцій із ПП «Промокомерц» та доповнення: №26/08-2 від 26.08.2014 року разом із копіями первинних документів по контрагентах ПП «Трасат» та ТОВ «Айті Аутсортінг», №27/08-2 від 27.08.2014 року із копіями первинних документів по контрагентах ТОВ «Ерідл», ТОВ «Еколайн-СТ», ПП «Ворк Супорт», ТОВ «Праймвей трейдінг», ТОВ «Семикс», ТОВ «Айті Аутсортінг», ПП «Трасат», №28/08-1 від 27.08.2014 року із копіями первинних документів по контрагентах ТОВ «Ерідл», ТОВ «Семикс», ТОВ «Еколайн-СТ», ПП «Ворк Супорт», ТОВ «Праймвей трейдінг» (т.1 а.с. 18-34).

Відтак, доводи контролюючого органу щодо відсутності первинних документів саме на час складання податкової звітності у позивача за наслідками здійснення господарських операцій із ПП «Ворк Супорт», ТОВ «АТА», ПП «Промокомерц», ПП «Трасат», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Прамвей Трейдинг», ТОВ «Еколайн - СТ» не можна визнати обґрунтованими.

Не враховуються судом і доводи відповідача, викладені у запереченні щодо недоліків первинних документів, відсутності товарно-транспортних накладних та відсутності господарської мети, оскільки такі не досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки.

В той же час, контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття спірного рішення в частині визначення податкових зобов'язань щодо нереальності господарських операцій позивача із його контрагентами, безпідставно не враховано вимоги абз.4 п.44.7 ст.44 ПК України, яким визначено, що у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

За встановлених судом обставин, що свідчать про обґрунтованість причин відсутності первинних документів під час перевірки, висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту є формальними.

Так, судом встановлено, що підставами для висновків, викладених в акті перевірки 1002/22-04/34768263 від 11.08.2014 року, стали, зокрема, акти перевірок контрагентів позивача, складених ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 18.04.2014 року №151/22-04/38326675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Ворк Супорт» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», від 23.05.2014 року №190/22-04/38821765 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Прамвей Трейдинг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 року №1012/26-55-22-07/38348306 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Семикс» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року» та ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.07.2014 року №173/13-04-22-04/13830298 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комп'ютерний всесвіт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «КомпІнформГруп» за період лютий 2014 року», в яких зазначено, що вказані контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, не представили документи до перевірки, у них відсутні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а тому операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників ТОВ «Теплокомунінвест» не мали юридичного змісту.

З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Також, на спростування доводів податкового органу позивачем долучено до матеріалів справи: договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, звіти про використання давальницької сировини, податкові накладні (т. 2 а.с. 4-250, т. 4 а.с. 54-110, а.с. 125-203, а.с. 230-246, т. 5 а.с. 2-115, а.с. 142-216), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 3 а.с. 1-132, т. 4 а.с.1-57), докази оплати (т. 3 а.с. 164-211, т. 4 а.с. 112-123, а.с. 204-228, т. 5 а.с. 118-140) та таблицю реалізації товарів/послуг, придбаних ТОВ «Теплокомінвест» (т.6 а.с. 79-91).

Наявність виробничих та трудових ресурсів для здійснення обраного виду діяльності підтверджується довідкою про перелік працівників ТОВ «Теплокомінвест», в якій зазначено про подання щоквартально до податкового органу Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), копіями договорів оренди автомобілів та договорів про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів (т.6 а.с.19-38). Крім того, суд враховує, що характер придбання ТМЦ (робіт, послуг) відповідає видам діяльності позивача. Відсутність же посадових осіб позивача за юридичною та фактичною адресою під час проведення перевірки не може слугувати достатньою та самостійною підставою для визначення ТОВ «Теплокомунінвест» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість без дослідження первинних документів.

Враховуючи з'ясовані обставини та аналізуючи вищезазначені норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без належної перевірки та поспішно і ґрунтуються на припущеннях, а аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Ненадання ж платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, у п. 85.2 ст. 85 ПК України визначено як самостійне порушення, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Цей штраф до позивача застосовано за податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2014 року №0003232204, і підстави його скасування у суду відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із урахуванням вищевикладеного, податковим органом не наведено переконливих доводів та не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв'язку із господарськими операціями, що відбулися між останнім та ПП «Ворк Супорт», ТОВ «АТА», ПП «Промокомерц», ПП «Трасат», ТОВ «Семикс», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Прамвей Трейдинг», ТОВ «Еколайн - СТ», а тому не доведено належним чином правомірність податкового повідомлення-рішення №0003222204 від 28.08.2014 року, оскільки є причини вважати, що воно прийнято на підставі недостатньо обґрунтованих та передчасних висновків про відсутність реального характеру цих господарських взаємовідносин, а тому таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із наявних матеріалів справи, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення про визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість та правомірність податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, отже про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003222204 від 28 серпня 2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплокомінвест» (пр. Свободи, 19/21, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 34768263) судовий збір у розмірі 4870 (чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн. 54 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2014 року.

Суддя Клименко О.М.