Ухвала суду № 41635672, 25.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. № 876/8940/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Закарпатській області, Державної казначейської служби у Закарпатській області, Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій, -

встановив:

26.08.2014 ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Головного управління статистики у Закарпатській області, ДКС у Закарпатській області, Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ у якому просила визнати дії відповідачів протиправними, відсутність компетенції у здійсненні недостовірних висновків у офіційних документах цих органів та направлення їх до Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ, яким їх було використано для протиправного багаторічного перешкоджання для фактичного виконання цілого ряду рішень судів України, що набрали законної сили, прийнятих на користь позивача.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог до Головного управління статистики у Закарпатській області та Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ.

Із цією ухвалою не погодилась позивач та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною, необґрунтованою та такою, що перешкоджає доступу до правосуддя. Вказує, що ця ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на безпідставність висновків судді першої інстанції та те, що позовні вимоги, які заявлені у цій справі, є аналогічними вимогам, які розглядаються Закарпатським окружним адміністративним судом у справах № 2а-0770/3667/12 та № 807/154/14. Апелянт зазначає, що вимоги у цих справах є відмінними та заявлені з інших підстав.

Особи, які беруть участь у справі у судове засіданні не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення повісток.

Від Головного управління статистики у Закарпатській області до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

11 та 19 листопада 2014 року від ОСОБА_1 до суду поступили телефонограми, у яких вона просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з її перебуванням на лікуванні. Однак, ці клопотання не можуть бути задоволеними, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча були належними чином повідомленні про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити.

Суддя першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позовні вимоги позивача, які звернені до Головного управління статистики у Закарпатській області та Міського ВДВС Ужгородського МУЮ, є тотожними та заявлені до тих самих відповідачів і з тих самих підстав, що й у справах № 2а-0770/3667/12 та 807/154/14, судові рішення у яких не набрали законної сили. Тому, суддя першої інстанції дійшов висновку, що у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява в частині позовних вимог заявлених до цих відповідачів підлягає поверненню.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками судді першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 цієї статті, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Підстави для повернення позовної заяви визначені частиною 3 статті 108 КАС України, серед яких і наявність у провадженні цього або іншого адміністративного суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, з аналізу наведених норм можна дійти висновку, що позовна заява може бути повернута на підставі п. 5 ч. 3 ст. 108 КАС України тільки в тому випадку, коли суддя встановить, що розглядувана справа є тотожною з іншою справою, в якій беруть участь ті самі сторони, збігається предмет і підстави позову, а судове рішення у такій не набрало законної сили чи ще не постановлено.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суддя першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, які ОСОБА_1 заявлені до Головного управління статистики у Закарпатській області, є тотожними вимогам заявленим нею у справі № 2а-0770/3667/12, а ті, що заявлені до Міського ВДВС Ужгородського МУЮ, є аналогічними вимогам заявленим до цього ж відповідача у справі 807/154/14.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали розглядуваної справи не містять доказів на які посилається суддя першої інстанції.

Згідно ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

З метою повного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду» та веб-порталу Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі ч. 5 ст. 71 КАС України, з власної ініціативи зібрано докази, а саме здійснено роздрукування електронних копій судових рішень по згаданих вище справах.

Так, з ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 по справі № 2а-0770/3667/12, яка переглядалась у апеляційному порядку та скасовано ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2013 (апеляційне провадження № 876/1982/13), вбачається, що у цій справі ОСОБА_1 заявлено позовні вимог до Головного управління статистики у Закарпатській області, які стосуються правомірності дій та визнання відсутності повноважень щодо внесення запису до ЄДРПОУ про ліквідацію Закарпатського обласного управління державного регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Держалкогольтютюну Мінфіну України, виключення його з ЄДРПОУ.

Проте, у розглядуваній справі позивачем до цього відповідача заявлено вимоги, щодо визнання протиправними дій Головного управління статистики у Закарпатській області, які виявились у направленні Міському ВДВС Ужгородського МУЮ листа від 03.01.2002 № 14-11/159, який містить недостовірну інформацію щодо ліквідації юридичної особи.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що предмети наведених вище спорів, а також їх підстави, є відмінними, оскільки позивачем оскаржуються різні дії відповідача, у одному випадку щодо внесення запису про припинення юридичної особи, а в іншому надіслання офіційного документа - листа від 03.01.2002 № 14-11/159, який на думку позивача містить недостовірну інформацію.

Таким чином, у судді першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви в частині вимог до Головного управління статистики у Закарпатській області.

Щодо позовних вимог до Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ, то з постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 по справі № 807/154/14, яка не набрала законної сили, так як переглядається Львівським апеляційним адміністративним судом (апеляційне провадження № 9007/14), вбачається, що у цій справі ОСОБА_1 оскаржуються дії та бездіяльність Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ щодо нездійснення об'єднання в одне виконавче провадження виконавчих проваджень від 22.10.2001 та 31.01.2002, а в подальшому з виконавчим провадженням від 08.08.2002, а також дії МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо продовження у червні 2003 року виконання виконавчого провадження від 08.08.2002 з виконання ухвали суду від 05.07.2002 із виконавчим листом № 2-271 виданого судом 06.08.2002 та не продовження виконання виконавчих проваджень від 22.10.2001 і 31.01.2002 з виконання рішення суду від 08.10.2001.

Проте, у справі, що розглядається, позивач оскаржує дії Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ, який на думку позивача, шляхом запиту від 30.05.2003 до Відділу ДКС, протиправно здійснив переказ коштів з депозитного рахунку МВ ДВС на адресу позивача, без жодного рішення суду та виконавчого листа.

З викладеного вбачається, що предмети наведених вище спорів, а також їх підстави, є відмінними, оскільки позивачем оскаржуються різні дії (бездіяльність) відповідача, у одному випадку що стосується об'єднання виконавчих проваджень та їх виконання в цілому, а в іншому здійснення переказу коштів з депозитного рахунку МВ ДВС на адресу позивача.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала суддею першої інстанції прийнята з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю його висновків, обставинам справи, та як наслідок, з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали, яка перешкоджає розгляду справи, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржену ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року про повернення позовної заяви у справі № 807/2808/14 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін