Ухвала суду № 41635662, 25.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. № 876/9192/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тимківа ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Закарпатській області, Державної казначейської служби у Закарпатській області, Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій, -

встановив:

26.08.2014 ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Головного управління статистики у Закарпатській області, ДКС у Закарпатській області, Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ у якому просила визнати дії відповідачів протиправними, відсутність компетенції у здійсненні недостовірних висновків у офіційних документах цих органів та направлення їх до Міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ, яким їх було використано для протиправного багаторічного перешкоджання для фактичного виконання цілого ряду рішень судів України, що набрали законної сили, прийнятих на користь позивача.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ДКС у Закарпатській області.

Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною, необґрунтованою та такою, що перешкоджає доступу до правосуддя. Вказує, що ця ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на безпідставність висновків судді першої інстанції та те, що позовні вимоги, які заявлені у цій справі, є аналогічними вимогам, які були предметом розгляду у справі № 2а-0770/1995/11, у задоволенні яких відмовлено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2012, яка набрала законної сили. Апелянт зазначає, що вимоги у цих справах є відмінними та заявлені з інших підстав.

Особи, які беруть участь у справі у судове засіданні не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення повісток.

Від Головного управління статистики у Закарпатській області до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

11 та 19 листопада 2014 року від ОСОБА_1 до суду поступили телефонограми, у яких вона просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з її перебуванням на лікуванні. Однак, ці клопотання не можуть бути задоволеними, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли справа може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень сторін.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь в справі у судове засідання не прибули, хоча були належними чином повідомленні про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити.

Суддя першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позовні вимоги позивача, які звернені до ДКС у Закарпатській області, є тотожними та заявлені до того самого відповідача та з тих самих підстав, що і у справі № 2а-0770/1995/11, у задоволенні яких відмовлено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2012, яка набрала законної сили. Тому, суддя першої інстанції дійшов висновку, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України, в цій частині позовних вимог слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками судді першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 цієї статті, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі визначені частиною 1 статті 109 КАС України, зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).

Отже, перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі постанови суду, що набрала законної сили, або ухвали суду про відмову у відкритті провадження, про закриття провадження у справі (незалежно від підстав закриття). Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження по справі.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суддя першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, які ОСОБА_1 заявлені до ДКС у Закарпатській області, є тотожними вимогам заявленим нею у справі № 2а-0770/1995/11.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали розглядуваної справи не містять доказів на які посилається суддя першої інстанції.

Згідно ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

З метою повного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду» та веб-порталу Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі ч. 5 ст. 71 КАС України, з власної ініціативи зібрано докази, а саме здійснено роздрукування електронних копій судових рішень по згаданій вище справі.

Так, з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2013 (апеляційне провадження № 105397/12), якою залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі № 2а-0770/1995/11, вбачається, що у цій справі ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до ДКС у Закарпатській області, які стосуються зобов'язання відповідача стягнути на користь позивача матеріальні та моральні збитки в розмірі 10000 грн, які завдані протиправними діями і оскаржуваною постановою МВ ДВС Ужгородського МУЮ.

Тобто у цій справі, дії ДКС у Закарпатській області не оскаржувались, а він виступає виключно як державний орган, на якого покладено обов'язок здійснювати виплату коштів з Державного бюджету України, зокрема, у випадку присудження судом відшкодування фізичним особам чи юридичним особам моральної або матеріальної шкоди.

Проте, у розглядуваній справі, ОСОБА_1 оскаржуються дії ДКС у Закарпатській області, як протиправні, які виявились у тому, що відповідач до МВ ДВС Ужгородського МУЮ направило офіційний документ - лист від 08.02.2012 за № 13-05/244, яким, на думку позивача, недостовірно повідомлено виконавчу службу, що боржником було перераховано на рахунок, з якого надходило фінансування для Закарпатського обласного управління Держалкогольтютюну, депоновану заробітну плату ОСОБА_1 в сумі 3423,36 грн.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що предмети наведених вище спорів, а також їх підстави, є відмінними, а тому у судді першої інстанції не було правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ДКС у Закарпатській області.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суддею першої інстанції прийнята з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю його висновків, обставинам справи, та як наслідок, з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкової відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали, яка перешкоджає розгляду справи, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржену ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі № 807/2808/14 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін