Постанова № 41635626, 27.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2014 р. № 820/18594/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 31.10.2014 року № 000742210 та № 0000732210, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Полякова Т.Є., Ємельяненко Т.Л., Буловацький А.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Жовта О.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що у період з 14.07.2014 року по 18.07.2014 року фахівцями Головного управління Міністерства доходів у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка стосовно ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" щодо правильності класифікації товару, визначення митної вартості та правильності нарахування митних платежів за фактами митного оформлення товару "машини сільськогосподарські - посівні комплекси" ввезені за митними деклараціями від 18.08.2011 р. №807070006/2011/433157 та від 23.08.2011 р. №807070006/2011/43351 в зоні діяльності Харківської митниці Міндоходів, за результатами якої 21.07.2014 р. був складений акт за № 31/2014/20-40/32612002, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- порушення вимог Закону України від 05.04.2001 р. № 2371-III "Про митний тариф України" (із змінами та доповненнями) Правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, в частині невірного визначення коду товару "зерновий бункер мод.АРС2220 -1шт (зерновий візок на 7750л)" за кодом 8432301900 згідно з УКТЗЕД, оскільки даний товар повинен класифікуватися за кодом 8716200000 згідно УКТЗЕД, по МД від 18.08.2011 р. №807070006/2011/433157 та від 23.08.2011 №807070006/2011/433518;

- у зв'язку з відсутністю інформації про вартість товару "зерновий бункер мод. АDС2220 -1шт (зерновий візок на 7750л)" та зміною коду згідно УКТЗЕД розрахунок митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо подібних товарів) у відповідності до статті 269, 270 МКУ-2002;

- в результаті невірної класифікації, визначення митної вартості за кодом УКТЗЕД 8432301900 та відповідно до вимог пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" у наслідок невірної класифікації було занижено податкове зобов'язання на суму - 85280,09 грн., в тому числі: ввізного мита 71 066,75 грн., податок на додану вартість 14213,35 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 06.08.2014 р. року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 0000572210 - 17766,69 грн. № 0000562210 - 88833,44 грн.

За результатами адміністративного оскарження 31.10.2014 р. відповідним податковим органом стосовно позивача були прийняті нові податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 0000742210 - 14213,35 грн. та № 0000732210 - 71066,75 грн.

Із оскаржуваними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту даної перевірки зазначається, що при митному оформленні пневматичної стерньової зернової сівалки 10,7м NTA 3510/ADC2220 (далі - товар) за вантажно-митними деклараціями від 18.08.2011 року № 807070006/2011/433157 та від 23.08.2011 року № 807070006/2011/43351, позивачем був невірно класифікований товар згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - за кодом 8432301900, де ставка ввізного мита складає 0%.

Тобто, відповідач вважає, що ввезений позивачем товар повинен бути класифікований, як два окремих види товару у різних товарних під категоріях згідно УКТЗЕД, а саме:

- пневматична стерньова зернова сівалка 10,7 м NTA 3510/ADC2220- за кодом 8432301900 (ставка авізного мита складає 0%);

- бункер 7750 л. зі шнеком - за кодом 8716200000 (ставка ввізного мита складає 10%).

Із доказів справи вбачається, що 28 січня 2011 року між ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" (Покупець) та "Great Plains Manufacturing. Inc." (продавець) був укладений контракт №GP-DNSB/01 на поставку сільськогосподарської техніки. Найменування, комплектність, кількість, а також загальна вартість техніки фіксувалася сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами контракту № GP-DNSB/01 від 28.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 6.4. специфікації № 1 від 18.02.2011 року, позивачем була замовлена та придбана пневматична стерньова зернова сівалка 10,7 м NTA 3510/ADC2220 у кількості 2 (дві) одиниці, загальною вартістю 246 208,01 доларів США (1 одиниця - 123 104,005 доларів США) у наступній комплектації:

- кількість рядів - 55 / 55 rows;

- ширина міжряддя - 19 см / row spacing - 19cm.;

- прорізний турбо диск діаметром 38 см / Turbo coulter with diameter 38 cm.;

- комплект для внесення сухих добрів /dry fertilizer kit;

- комплект прикочуючи коліс 3x13/3x13 press wheels;

- маркерів комплект сліду / Dual Flat Fold Marker;

- система контролю параметрів висіву / Blockage monitor(Agtron);

- додатковий комплект вантажів / Weight kit includes;

- бункер 7750 л. зі шнеком / Air drill cart 77501, with auger.

Зазначений товар у наведеній вище комплектації був задекларований за кодом УКТЗЕД 8432301900 та оформлений за ВМД; при розрахунку податкових зобов'язань за цими ВМД позивачем була застосована ставка мита 0%.

Суд звертає увагу, що главою 29 Митного кодексу України передбачено, що імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Відповідно до ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди, яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин -Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія - десять шаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Визначення коду товару, що ввозиться на митну територію України, здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп, номенклатури товарів, що є невід'ємною частиною Закону України "Про митний тариф України" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та пояснень до УКТ ЗЕД.

Відповідно до пояснень до товарної позиції 8432, в ній класифікуються машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення грунту; котки для газонів або спортивних майданчиків, зокрема, розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив.

До цієї товарної позиції також включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для використання сільськогосподарських робіт у тому чисті і розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту. Машини, включені до цієї товарної позиції, можуть буксируватися тваринною тягою чи транспортним засобом (наприклад, трактором) або можуть буксируватися на будь-якому транспортному засобі.

Відповідно до пояснень до товарної позиції 8432 (розділ XXVI) до неї відносяться сівалки, садильники та розсадосадильні машини для насіння, цибулин, коренеплодів, розсади і т.п., іноді встановлені на колесах, мають ящик, бункер або іншу ємність, обладнані висівним або садильним апаратом, сошником та загортачем.

Тобто, діючим законодавством віднесення товару до товарної позиції 8432 здійснюється за умови, що сільськогосподарські машини застосовуються для використання виключно у сільськогосподарських роботах, у тому числі для внесення посівного матеріалу (зерна) чи мінеральних добрив в ґрунт.

До товарної позиції 8716, згідно з поясненнями до УКТ ЗЕД (розділ XVII), включається група несамохідних транспортних засобів що мають одне колесо чи більше і які призначені для перевезення вантажів або людей, а саме причепи та напівпричепи.

Також, суд звертає увагу на графу "31" вантажно-митних декларацій від 23.08.2011 року № 807070006/2011/43351 та від 18.08.2011 року № 807070006/2011/433157, де зазначено, що ТОВ "Торгівельний дім "Доннсаб" здійснено митне оформлення товару, а саме: пневматичної стерньової зернової сівалки, модель NTA 3510 у комплекті з зерновим бункером моделі ADC 2220.

Тобто, з наведених вище документів вбачається, що позивачем була замовлена, поставлена та розмитнена сільськогосподарська техніка, а саме: пневматична стерньова зернова сівалка 10,7 м NTA 3510 у комплекті із зерновим бункером.

Також, під час розгляду справи встановлено, що пневматична стерньова зернова сівалка 10,7 м NTA 3510 у комплекті із зерновим бункером (візком) ADC2220 відповідно до положень ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України є неподільною річчю, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Так, згідно з керівництвом по експлуатації візок (бункер) моделі ADC 2220 пневматичної сівалки призначений для використання у поєднанні із пневматичним знаряддям (висівною частиною) компанії Great Plains. Візок (бункер) призначений для посіву дрібного зерна та овочевого насіння. Використання в інших цілях, наприклад, в якості транспортного засобу не відповідає його призначенню (стор.10), порушує гарантійні умови експлуатації та анулює гарантію, надану виробником (стор.61).

Згідно з керівництвом по експлуатації знаряддя (висівна частина) пневматичної сівалки призначено для висіву дрібних злаків і овочів в ґрунт з нульовою або мінімальною обробкою. Знаряддя агрегатується з візком (бункером). Насіння до розподільчих башт знаряддя подається від візка (бункера) по посівним шлангам. Використання в інших цілях, наприклад в якості транспортного засобу не відповідає його призначенню (стор. 9), порушує гарантійні умови експлуатації та анулює гарантію, надану виробником (стор. 39).

Виходячи із технічних документів, більшість операцій, які мають відношення до посіву при експлуатації пневматичної сівалки виконує знаряддя (її висівна частина).

Візок (бункер), є основною, невід'ємною складовою частиною сівалки. Він також виконує значну частину операцій по посіву. Використання самого бункера без знаряддя (висівної частини) є не можливим, так як бункер сконструйований як ємкість для зерна чи іншого посівного матеріалу сівалки і працює тільки в поєднанні з знаряддям (висівною частиною). Саме ж знаряддя (висівна частина) сівалки призначена для внесення посівного матеріалу (зерна) чи інших мінеральних добрив в ґрунт. Таке внесення можливе тільки за наявності на сівалці саме обладнаного зазначеного візка (бункера).

Про те, що бункер є конструктивною та невід'ємною частиною сівалки, наголошує і сам виробник товару у своєму листі № 201405-004 від 19.05.2014 року: "висіваюча частина та зерновий бункер є конструктивними та функціонально залежними частинами зернової сівалки NTA 3510 та не можуть використовуватися окремо один від іншого ні при яких обставинах:

- без бункера висіваючу частину сівалки неможливо зчепити із трактором та транспортувати по полю, оскільки вона з'єднується тільки з бункером;

- без висіваючої частини сівалки, бункер неможливо транспортувати по полю, оскільки його конструктивні елементи, призначені тільки для з'єднання із висіваючою частиною сівалки".

Відповідно до приміток 3 та 4 до розділу XVI "Машини, обладнання та механізми...", пояснень до УКТ ЗЕД комбіновані машини, які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат та інші машини, призначені виконувати дві або декілька доповнюючих або не пов'язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначено інше. Коли машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями або іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, тоді машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.

Приміткою 7 до групи 84 Пояснень до УКТ ЗЕД визначено, що машина, призначена для виконання більш ніж однієї функції, класифікується за основною функцією так, якби вона була єдиною, для якої призначена машина.

Отже, бункер ADC2220 для посівного матеріалу є складовою пневматичної стерньової зернової сівалки 10,7м NTA 3510 (виробництво Great Plains), він хоч й має колеса, але його основною функцією є саме посівні роботи, а не перевезення вантажів як таке.

Окрім того, визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД є спеціальним питанням, яке потребує не лише відповідної кваліфікації, а й належних повноважень.

Завдання із ведення УКТ ЗЕД покладаються на Державну митну службу України взагалі та повноваження щодо класифікації товарів належать до виключної компетенції митних органів.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Якщо для вирішення питання про визначення коду товару виникає виробнича необхідність, то підрозділ митного оформлення (далі - ПМО) із запитом звертається до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів та прийняття рішень про визначення коду товару.

Порядок подання запиту та прийняття рішення регламентуються п.п. 4-10 розділу II "Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого наказом Держмитслужби України № 667 від 7 серпня 2007 року.

Зазначений запит за № 612 від 17.08.2011 року був підготовлений представниками ПМО та направлений до відділу контролю митної вартості та класифікації товару.

Так, на підставі поданих для розгляду документів та після з'ясування всіх характеристик товару, що мають суттєве значення до визначення коду товару, відповідачем приймається рішення про визначення коду товару від 17.08.2011 року за № КТ-807-1345-2011, відповідно до висновку якого пневматична стерньова зернова сівалка модель NTA3510, серійний номер GP-Z1649 у комплекті з зерновим бункером моделі ADC2220, серійний номер GP-Z1543 підлягає кодуванню за кодом 8432301900.

Пунктом 35 ст.1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Ст. 313 Митного кодексу України встановлена обов'язковість виконання рішень митних органів щодо класифікації товарів.

Відповідно до п. 1.2. Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, що затверджений Державною митною службою України наказом від 22.06.2006 року № 514, митне оформлення таких товарів здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування пільг, або за умови сплати всіх належних податків і зборів, установлених законодавством України.

Митним кодексом України передбачено обов'язок митного органу прийняти та перевірити митну декларацію, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Таким чином, митний орган не тільки перевірив правильність класифікації та кодування вказаного товару, а й прийняв відповідне рішення.

Заявлений код товарної номенклатури був прийнятий митним органом, про що свідчать відбитки на вантажних митних деклараціях (позиція 33 ВМД).

Суд звертає увагу, що уповноважений митний орган підтвердив правильність та достовірність даних, які містяться у ВМД, в тому числі товарний код, та не виявив порушень, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - проставлянням відбитка печатки.

Ст. 313 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час проходження митного оформлення (контролю) відділ номенклатури митниці не погоджується з кодом товару визначеного імпортером, то тоді він приймає рішення, в якому визначає інший код імпортного товару. Рішення митних органів про визначення коду імпортного товару і відмову в його пропуску на митну територію України за кодом, який зазначено, зокрема імпортером, породжує для останнього певні правові наслідки та є обов'язковим.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то митний орган не має правових підстав для прийняття рішень щодо нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Відповідно до підпункту 41.1.2. пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Окрім того, на підтвердження вищезазначеного, позивачем надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1107/14 від 18.11.2014 року, який є належним доказом в розумінні ст. 70 КАСУ.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 31.10.2014 року № 0000742210 та № 0000732210, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" (62370, Харківська область, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49, код ЄДРПОУ: 32612002) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.12.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.