Рішення № 41634447, 18.11.2014, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 520/4669/14-ц

Провадження № 2/520/4154/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до ОСОБА_2,

третя особа - Державна реєстраційна служба України

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ «Дельта-Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Державна реєстраційна служба України, в якому просить суд в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 117 771,98 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 040 868,76 грн. за договором про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; загальна площа 50,2 кв.м., житлова площа 27,2 кв.м., (на підставі іпотечного договору № б/н від 20.09.2007року), шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп.Б, м. Київ, Київська область, 01001) права власності на вказане майно; визнати за Публічним акціонерним товариство «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська область, 01001) право власності на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 50,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м., припинити право власності іпотекодавця - ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1; загальна площа 50,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою; виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодавця - ОСОБА_2 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; витребувати від ОСОБА_2 та передати ПАТ «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська область, 01001) технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3654,00грн. та 243,60 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 20.09.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11220424000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 81200,00доларів США зі сплатою 10,5% річних на строк з 20.09.2007року до 20.09.2028року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 20.09.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого, в забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань відповідача за договором про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 50,20кв.м., житловою площею 27,20кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Крім того, позивач зазначає, що 08.12.2011року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта-Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта-Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта-Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із відповідним позовом.

У судове засіданні 18.11.2014року представник позивача не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак у судове засіданні 18.11.2014року не з'явився, 18.11.2014року від його представника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні в Приморському районному суді м. Одеси.

Судом було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили

про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 22.04.2014року, відповідач або його представник жодного разу не були присутніми у судовому засіданні, 06.10.2014року відповідач також надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом, розгляд справи відкладено.

Неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого відповідача та його представника розцінюється судом як намір затягування розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, з урахуванням положень ч. 1 ст. 157 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи та не вважає, що участь в іншому судовому засіданні є поважною причиною неявки в судове засідання.

Представник третьої особи - Державної реєстраційної служби України у судове засідання 18.11.2014 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, 23.05.2014року надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу без участі представника Державної реєстраційної служби України.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 20.09.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11220424000, згідно до умов якого, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 81 200,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 410 060,00грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору.

Згідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року надання кредиту здійснюється у наступний термін: 252 місяця. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 20.09.2028року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну, відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 8.4., 10.2., 10.14. договору.

Відповідно до п. 1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 10,5% річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. вищезазначеного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані баком проценти, комісій та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором. Погашати кредит та сплачувати нараховані проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, розмір яких встановлений згідно з п. 1.2.2. на рахунок, вказаний в пункті 1.2.2. даного договору.

П.п. 5.5., 5.7. зазначеного договору передбачає, що у випадку не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 цього Договору. У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1. договору та інше майно.

Згідно п. 8.1. договору у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому, ніж передбачено цим договором: на прострочену суму основного боргу банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 6,7% відсотків; нарахування підвищенної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу - ( дня сплати ануїтетного платежу); на суму прострочених процентів, банк може нараховувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого плату, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360», але в будь-якому випадку таких розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

20.09.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 20.09.2007року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого, у забезпечення виконання у повному обсязі усіх грошових зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, на придбання якої надано кредит; місцезнаходження: АДРЕСА_1, опис: двохкімнатна квартира, загальна площа 50,2кв.м., житлова площею 27,2кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта-Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта-Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта-Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

03.04.2012року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено акт приймання - передачі, згідно з яким, ПАТ «УкрСиббанк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги за кредитами, зокрема, щодо договору про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 28.01.2014року ПАТ «Дельта Банк» звернулось на адресу відповідача з досудовою вимогою №9123693 виконати порушене зобов'язання: погасити заборгованість у повному обсязі за сплатою процентів за користування кредитом з урахуванням усіх штрафних санкцій або на виконання ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передати добровільно предмет іпотеки у власність іпотеко держателю разом з усіє документацією, вказана вимога була надіслана на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштових відправлень (а.с. 48-555).

Відсутність відповіді на надіслану вимоги, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеним договорам, зумовило звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до п. 1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 10,5% річних.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданої представником довідки розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 21.02.2014року (а.с. 35), у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором, яка дорівнює 117771, 98доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1040868,76грн., та складається з: 79948,52 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 706585,02грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37823,46доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 334283,74грн. - заборгованість за відсотками.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем - ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка дорівнює 117771,98доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1040868,76грн., та складається з: 79948,52 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 706585,02грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37823,46доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 334283,74грн. - заборгованість за відсотками, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 33 та Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення іпотекодавцями та/або боржником обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

На вимогу вказаного закону, судом була витребувана інформація, та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта індексний номер 29266293 від 10 листопада 2014 року, у відповідача ОСОБА_2 у власності є наступні об'єкти нерухомого майна: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки; квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6; також у вказаному витягу є ще дві квартири, однак суд їх не зазначає, оскільки вони обтяжені іпотекою інших банків.

Судом було перевірено та з'ясовано, що у відповідача у власності, окрім майна, яке знаходиться у іпотеці, ще є інше нерухоме житлове майно, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

З урахування викладеного, приймаючого до уваги, що квартира, на яку позивач просить звернути стягнення не використовується відповідачем, як місце постійного проживання позичальника, також вказана квартира не є його місцем реєстрації, що підтверджується матеріалами справи, у власності відповідача є інші об'єкти нерухомого майна і не тільки на території міста Одеси та Одеської області, а ще і АР Крим, що є житловим майном, з урахуванням положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд вважає за можливим задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та визнати за позивачем право власності на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1; загальна площа 50,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м.

Позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» в частині припинення права власності іпотекодавця - ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1; загальна площа 50,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою, не підлягають задоволенню, оскільки реєстрація права власності на вказану квартиру за ПАТ «Дельта банк» автоматично припиняє право власності попереднього власника.

Що стосується позовних вимог ПАТ «Дельта банк» про виселення з квартири, яка знаходиться: АДРЕСА_1; загальна площа 50,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м., відповідача ОСОБА_2 та усіх інших мешканців, які проживають у вказаній квартирі, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони у цій частині є неконкретизованими та абстрактними, позивачем не надано до суду доказів, що відповідач взагалі проживає у вказаній квартирі, також суд не може вирішувати питання про виселення з квартири інших не встановлених осіб, які не приймали участі у справі в якості відповідачів.

Відповідно до п.п. 8, 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення.

Крім того, суд зазначає, що на момент ухвалення рішення суду ПАТ «Дельта банк» не є власником зазначеної квартири.

Щодо вимог про витребування у відповідача ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на право власності на предмет іпотеки, технічного паспорту, вони також не підлягають задоволенню, оскільки це не є позовною вимогою, а за своєю суттю є вимогою щодо забезпечення доказів, однак окремої заяви до суду під час розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ПАТ «Дельта банк» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа Державна реєстраційна служба України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність - задовольнити частково.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11220424000 від 20.09.2007року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, у розмірі 117 771 (сто сімнадцять тисяч сімсот сімдесят один) долар США 98 центів, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом 21.02.2014 року дорівнює 1 040 868 (один мільйон сорок тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 76 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м., (на підставі іпотечного договору № б/н від 20.09.2007року), шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська область, 01001) права власності на вказане майно.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м., яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 20 вересня 2007року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2879, який укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, ІПН № НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 30.10.1995р. Приморським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, код ЄДРПОУ 34047020) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Встановити порядок виконання цього рішення суду відповідно до якого це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для здійснення державної реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м., згідно вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.