Рішення № 41634043, 24.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/748/14-ц 24.11.2014 24.11.2014 24.11.2014

Провадження №22-ц/784/3096/14

Головуючий першої інстанції: Савін О.І.

Категорія-48 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2014 р., листопада місяця, 24 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Серебрякової Т.В.

Самчишиної Н.В.

із секретарем: Горенко Ю. В.

з участю:

позивача - ОСОБА_3

представника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.10.2014 р., у справі за

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ боргу, який виник з договору, укладеного в інтересах сім'ї та стягнення частки,

встановила:

05.05.2014 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про поділ боргу, який виник з договору позики, укладеного в інтересах сім'ї та стягнення 1/2 частки боргу.

Позивач зазначав, що з 01.09.1993 р. він перебував у шлюбі з відповідачкою, який розірвано у судовому порядку 10.02.2010 р.

Підчас шлюбу, 25.11.2007 р. він уклав в інтересах сім'ї договір позики, за яким отримав від ОСОБА_6 в борг 62.000 дол. США для придбання двох житлових будинків, а також двох земельних ділянок площею 0, 24 га.та 0, 07 га. по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2.

Договори купівлі-продажу зазначених об'єктів нерухомості укладені 05.12.2007 р. на ім'я відповідачки.

Гроші отримані в борг від ОСОБА_6 він повернув вчасно у строки передбачені договором позики.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу між подружжям виник спір з приводу належного їм спільного сумісного майна, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.10.2014 р. постановлено про задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача ? частки боргу у розмірі 353.400 грн.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість висновків суду та порушення норм процесуального та матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах оскарження, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що зобов'язання одного з подружжя щодо повернення боргу за договором позики, який укладено в інтересах сім'ї, підлягають поділу з іншим з подружжя, незважаючи на припинення цих зобов'язань належним виконанням самим позичальником та незалежно від того, що на позичені в період шлюбу кошти придбане нерухоме майно.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам спору та суперечать вимогам норм матеріального права.

Відповідно до правил ст.ст. 57- 61 СК України, майно нажите подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю, а майно, яке належало кожному з них до одруження або отримане в дар є їх приватною власністю.

В разі поділу спільного сумісного майна, частки кожного з подружжя визнаються рівними (ст. 70 СК).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 65 СК договір укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до положень ст. 599 ЦК України зобов'язання приняється виконанням проведеним належним чином.

За змістом наведених норм поділ боргових зобов'язань, які виникли з договору, укладеного в інтерсах сім'ї, можливий лише разом з майном, набутим за цим договором та за умови існування цих зобов'язань на час заявлення вимоги.

При цьому, виникає власне не право на поділ боргових зобов'язань, а право на їх врахування у складі спільного майна, щодо якого виник спір.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.09.1993 р. перебував у шлюбі з відповідачкою, який розірвано у судовому порядку 10.02.2010 р.

Підчас шлюбу, 25.11.2007 р. він уклав в інтересах сім'ї договір позики, за яким отримав від третьої особи в борг 62.000 дол. США для придбання двох житлових будинків, а також двох земельних ділянок площею 0,24 га. та 0,07 га. по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2.

Договори купівлі-продажу зазначених об'єктів нерухомості укладені 05.12.2007 р. на ім'я відповідачки.

Позивач підтвердив, що гроші отримані в борг від третьої особи він повернув вчасно у строки передбачені договором позики.

Таким чином, зазначене зобов'язанння припинене належним виконанням.

Встановлене свідчить про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам закону, що є підставою для скасування рішення у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з таких установлених фактів та вимог закону.

Частиною третьою статті 61 СК передбачено, що гроші та інше майно, набуте за договором, укладеним в інтересах сім'ї, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

До складу спільного сумісного майна належать також і зобов'язання, які виникли із згаданого договору.

Але врахування цих зобов'язань можливе лише у разі вирішення вимоги про поділ майна, набутого із договору, укладеного в інтересах сім'ї.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 04.12.2013 р. вирішено спір про поділ земельних ділянок та іншого рухомого і нерухомого майна, а щодо будинків зазначеним рішенням зроблено висновок про відсутність державної реєстрації цієї нерухомості та неможливості визнання їх об'єктами права спільної сумісної власності і поділу.

Встановлене не дає підстав для задоволення позову та не позбавляє позивача можливості вирішення питання про поділ будинків з врахуванням сплаченого позикового боргу після державної реєстрації будинків.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.10.2014 р.- скасувати. Постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ боргу, який виник з договору, укладеного в інтересах сім'ї та стягнення частки, - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В Самчишина

Т.В. Серебрякова