Рішення № 41633804, 26.11.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4457/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування в якому вказував, що 11 березня 2014 року близько 00 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 між відповідачем та ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку, в результаті якої останному було завдано умисних тяжких тілесних ушкоджень від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілий помер.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду від 09 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В той же час, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 два дні знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Вознесенська центральна районна лікарня», яка є бюджетною установою та фінансується з місцевого бюджету м. Вознесенська, а тому прокурор просив стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради 2 947,96 грн. бюджетних витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В судовому засіданні представник Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник фінансового управління Вознесенської міської ради в судове засідання не з'явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, заяв клопотань, пояснень, заперечень проти позову на адресу суду від нього не надходило.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник Вознесенської міжрайпрокуратури не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника Вознесенської міжрайпрокуратури, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 11 березня 2014 року близько 00 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 між відповідачем та ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку, в результаті якої останному було завдано умисних тяжких тілесних ушкоджень від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілий помер.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду від 09 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

З матеріалів справи також вбачається, що в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Вознесенська центральна районна лікарня» з 11 по ІНФОРМАЦІЯ_1

Оскільки КУ «Вознесенська центральна районна лікарня» є бюджетною установою та повністю фінансується з бюджету м. Вознесенська, а тому на лікування потерпілого було витрачено 2 947,96 грн. бюджетних коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позов є обгрунтованим, а тому підлягає повному задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету також підлягають стягненню 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської області (р/р 31419544700007 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23406957 код платежу 24060300) витрати на стаціонарне лікування в розмірі 2 947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (р/р 31210206700113, банк ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв