Рішення № 41633330, 27.11.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2014 р.Справа № 924/1477/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад", м. Жашків, Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агротек-ХПП", смт. Війтівці, Волочиський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Центрспецбуд", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа Інвест Групп", смт. Війтівці, Волочиського району

про стягнення 679302,29 грн. - основного боргу, 105390,92 грн. - пені, 76281,85 грн. - інфляційних нарахувань, 20611,61 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Ткачов Ю.В. - за довіреністю від 10.10.2014р., Кудляк Є.В. - за довіреністю від 23.10.2014р.

від відповідача: Качмар І.О. - за довіреністю №271 від 11.11.2014р.

від третіх осіб: не з'явилися

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 755584,14 грн. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 105390,92 грн. - пені, 76281,85 грн. - інфляційних нарахувань, 20611,61 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 27.11.2014р. представником позивача подано клопотання, згідно якого конкретизовано суми позовних вимог, а саме: просить стягнути 679302,29 грн. - основного боргу, 105390,92 грн. - пені, 76281,85 грн. - інфляційних нарахувань, 20611,61 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №0713Т поставки транспортного обладнання від 05.07.2013р. щодо проведення повної оплати за поставлений товар. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення інфляційних та річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Обгрунтовуючи розмір основного боргу посилався на коригування загальної вартості обладнання по договору на курс НБУ гривні до євро на дату 28.08.2013р., що за твердженням позивача, було погоджено з відповідачем при підписанні видаткової накладної та акту приймання-передачі.

Обгрунтовуючи строк оплати обладнання посилався на ті обставини, що сторони фактично змінили умови оплати, відійшовши від дотримання пунктів 2.3.1., 2.3.3., 2.3.4. договору, якими передбачалось 90% передоплати, однак інші умови договору були залишені без змін. Тому, як вважає позивач, порядок здійснення остаточного розрахунку за поставлене обладнання регулюється п. 2.3.5 договору, яким передбачалося, що решта 10% від вартості обладнання сплачується протягом 10 банківських днів після поставки обладнання. При цьому зауважує, що під рештою оплати за договором слід мати на увазі не 10% від вартості обладнання, а фактичний залишок оплати, що становив 46,7% від ціни договору, визначеної сторонами у видатковій накладній.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов, який було подано 30.10.2014р., свою позицію обгрунтовував тим, що у позивача не виникло право вимоги до відповідача, оскільки позивач не виконав свій обов'язок в повному обсязі. Відзначав, що за договором поставки позивач зобов'язався поставити транспортне обладнання з компонентами та аксесуарами у зібраному вигляді. Посилаючись на акт приймання-передачі від 28.08.2013р. стверджував, що позивач передав лише запчастини, з яких в подальшому мало бути зібране обладнання. Вказував, що в процесі монтажу, який здійснювався силами рекомендованої позивачем сертифікованої монтажної організації ТОВ „Центрспецбуд", виявлено, що поставлений товар є некомплектним. Про це повідомлялося позивача, проте жоден представник ТОВ „Ведерстад" на виклик не з'явився. У зв'язку з недопоставкою необхідних деталей і вузлів обладнання, а також поставкою неякісного обладнання не були проведені пусконалагоджувальні роботи та не було у встановлені строки запущено елеватор. Вказував, що елеваторний комплекс було доведено до готовності лише 30.09.2014р.

Стосовно видаткової накладної, на яку посилається позивач, відповідач надав свій примірник накладної та зауважив, що накладна не підписувалась жодним представником відповідача, зокрема і Антіповим В.А., який зазначений у накладній, а його підпис повністю відмінний від того, що проставлений у накладній, що підтверджується копією його паспорта. Крім цього, відсутній відбиток печатки.

У поясненнях на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача про те, що він отримав не обладнання відповідно до специфікації, а запчастини. Відзначає, що умовами договору встановлено обов'язок позивача забезпечити передачу обладнання в транспортній упаковці на об'єкт покупця. Посилаючись на акт приймання-передачі обладнання від 28.08.2013р. стверджує, що відповідач отримав обладнання саме в такому вигляді, як було погоджено умовами договору, і у момент отримання будь-яких нестач чи дефектів при отриманні обладнання відповідачем встановлено не було. Крім того, позивач вказує, що звертався до ТОВ „Центрспецбуд", яке здійснювало монтаж обладнання, і йому було повідомлено, що під час монтажу будь-яких фактів некомплектності обладнання встановлено не було.

У судовому засіданні 12.11.2014р. представник відповідача надав письмові пояснення, згідно яких відповідач вже стверджував, що обладнання згідно договору йому передано не було, акт приймання-передачі обладнання від 28.08.2013р. не підписувався ні Хоренком В.І., який на той час був керівником, ні будь-ким з інших працівників товариства. Також, наполягав на тому, що видаткова накладна не підписувалась жодним представником відповідача, зокрема і Антіповим В.А., прізвище якого зазначено в накладній. З приводу зазначених заперечень представником відповідача заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Також, посилався на те, що оплата, згідно договору мала здійснюватись на підставі виставлених рахунків, проте жодних рахунків позивачем не виставлялось.

У судовому засіданні 27.11.2014р. представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував.

При вирішенні клопотання судом враховується, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В зв'язку з відсутністю у дійсній потребі у спеціальних знаннях та можливістю заміни висновку експерта іншими засобами доказування у клопотанні про призначення експертизи слід відмовити.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні 12.11.2014р. було заявлено клопотання про виклик в судове засідання Антіпова Вадима Анатолійовича та Хоренка Василя Івановича для дачі пояснень з приводу факту наявності їх підписів на накладній та акті приймання-передачі. Між тим, у судовому засіданні 27.11.2014р. подав клопотання про залишення без розгляду клопотання про виклик Антіпова Вадима Анатолійовича та Хоренка Василя Івановича у зв'язку з тим, що їх пояснення надані в письмовій формі.

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю „Центрспецбуд" надала письмові пояснення, згідно яких повідомило, що 24.09.2013р. як підрядник, уклало договір підряду з замовником - ТОВ „Мережа Інвест Групп". Згідно з умовами договору, монтажу підлягало обладнання - норії та конвеєрів виробництва шведської фірми Скандія та силоса американської фірми Вестіл. 24.09.2013р. за актом приймання-передачі обладнання монтажу від замовника було отримано обладнання виробництва фірми Скандія, яке передавалось в транспортній упаковці. Монтаж обладнання здійснювався монтажною бригадою підприємства в термін з кінця вересня до початку листопада 2013 року. За час роботи будь-яких нестач (некомплекту) чи несправностей (пошкоджень) обладнання Скандія, виявлено не було. Тобто обладнання для монтажу було передано ТОВ „Центрспецбуд" у повному складі і пошкоджень не мало, що дало можливість виконати свої зобов'язання з монтажу в договірний строк. Зі спілкуванням з представниками замовника на об'єкті стало відомо, що пусконалагоджувальні роботи змонтованого обладнання буде виконувати інша інженерна компанія, а експлуатуючою організацією обладнання, яке монтували ТОВ „Центрспецбуд" та ще декілька субпідрядних організацій, буде ТОВ „Агротех-ХПП". Роботи з монтажу обладнання були закінчені у першій декаді листопада 2013 року; приймання замовником робіт з монтажу відбулось 11.11.2013р. і було оформлено трьохстороннім актом приймання-передачі монтажних робіт. Під час виконання пусконалагоджувальних робіт у грудні 2013 року в.о. директора ТОВ „Агротех-ХПП" звертався до всіх підприємств, що були постачальниками обладнання для реконструкції хлібоприймального пункту у смт. Війтівці та виконували роботи з монтажу цього обладнання, з листом, в якому повідомляв про складнощі, що виникли під час проведення запуску нової черги і вимагав направити представників для встановлення причин виникнення можливих недолікві та дефектів. Згідно акту від 23.12.2013р. комісія встановила наявність дефекту, який стосувався обладнання силосів Вестіл.

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа Інвест Групп" у письмових поясненнях повідомила, що не є стороною спірного договору поставки транспортного обладнання та не має ніякого відношення до договірних відносин між товариством з обмеженою відповідальністю „Ведерстад" та товариством з обмеженою відповідальністю „Агротек-ХПП". Жодних матеріальних цінностей, обладнання, сировини, коштів, тощо на виконання договору від 05.07.2013р. не передавало та не отримувало.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

05.07.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Ведерстад" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агротек-ХПП" (покупець) укладено договір поставки транспортного обладнання №0713Т, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю транспортувальне обладнання виробництва компанії Scandia, Швеція, з компонентами та аксесуарами згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти обладнання і оплатити його вартість (п. 1.1).

Найменування обладнання, його складових частин, основні технічні характеристики обладнання наведені в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Загальну вартість обладнання сторони погодили у п. 2.1 договору, згідно якого вона становить 1502439,13 грн., що складає в еквіваленті 144770 Євро, за курсом, що дорівнює офіційному курсу гривні до Євро, встановленому НБУ на день укладання даного договору (10,378111 гривень за 1 Євро).

Умови поставки обладнання передбачено у розділі 3 договору, зокрема, згідно п.п. 3.1. - 3.3. продавець здійснюватиме поставку обладнання на умовах DDP на об'єкт покупця за адресою: 31256, Україна, вул. Радянська, 21, смт. Війтівці, Волочиський район, Хмельницька область, у відповідності з Міжнародними правилами по тлумаченню термінів „Інкотермс" у редакції 2010р. Поставка обладнання на об'єкт покупця здійснюється протягом 42 календарних днів з дати підписання договору за умови вчасного надходження коштів на рахунок продавця згідно вимог пункту 2.3 даного договору. Здача - прийом обладнання по кількості та якості здійснюється у відповідності до умов договору та правил, встановлених Інструкціями про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості №П-6 від 15.06.1965р. та якості №П-7 від 25.04.1966р. та підтверджується актом прийому-передачі, що підписується сторонами даного договору.

Крім того, згідно пп. 1.3.2. п. 1.3. за узгодженням сторін, один представник продавця протягом 8-ми календарних днів зобов'язаний провести перевірку роботи обладнання після здійснення його монтажу силами рекомендованої продавцем сертифікованої монтажної організації на об'єкті покупця та інструктаж персоналу покупця.

Умови оплати сторони погодили у розділі 2 договору, а саме: згідно п.п. 2.3-2.4 договору сторонами погоджено порядок оплати, а саме: оплата обладнання здійснюється покупцем на підставі виставлених продавцем рахунків у наступному порядку та строки: передоплата в розмірі 30% загальної вартості обладнання згідно п. 2.1 цього договору оплачується на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору за курсом, що дорівнює курсу НБУ на момент оплати. Наступна оплата в розмірі 30% загальної вартості обладнання згідно п. 2.1 цього договору оплачується на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати письмового повідомлення продавцем покупця про готовність відправки обладнання з Швеції за курсом, що дорівнює курсу НБУ на момент оплати. Наступна оплата в розмірі 30% загальної вартості обладнання згідно п. 2.1 цього договору оплачується на протязі 3 (трьох) банківських днів після доставки обладнання на митну територію України за курсом, що дорівнює курсу НБУ на момент оплати. Решта 10% від вартості обладнання сплачується на протязі 10 (десяти) банківських днів після поставки обладнання згідно п. 3.1 цього договору за курсом, що дорівнює курсу НБУ на момент підписання видаткової накладної. Оплата обладнання здійснюється покупцем у національній валюті України (гривні), у безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на визначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок продавця. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

За порушення строків оплати обладнання покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 7.3 договору).

Позивачем відповідачу електронною поштою були виставлені рахунки на оплату транспортувального обладнання з компонентами та аксесуарами №273 від 05.07.2013р. на суму 450731,74 грн., №283 (оновлений) від 16.08.2013р. на суму 461597,35 грн., №285 від 28.08.2013р. на суму 574962,07 грн., №287 від 28.08.2013р. на суму 154340,21 грн.

Рахунок №273 від 05.07.2013р. відповідачем оплачено повністю, що підтверджується банківською випискою за 05.07.2013р.; рахунок №283 від 14.08.2013р. відповідачем оплачено частково 16.08.2013р. в сумі 350000,00 грн. та 24.10.2013р. в сумі 50000,00 грн., про що свідчать банківські виписки. Інші рахунки відповідачем не оплачено.

Згідно розрахунку позивача за відповідачем рахується борг за поставлене обладнання в сумі 679302,29 грн. Також, позивачем нараховано 105390,92 грн. - пені (за період з 12.09.2013р. по 12.09.2014р.), 76281,85 грн. - інфляційних (за період вересень 2013 року - серпень 2014 року) та 20611,61 грн. - 3% річних (з 12.09.2013р. по 12.09.2014р.).

В матеріалах справи містяться дві видаткові накладні за №1790 від 28.08.2013р. на суму 1530034,03 грн.

У накладній, яка надана позивачем, у графі „Отримав (ла)" зазначено прізвище, ім'я та по батькові Антипов Вадим Анатолійович за довіреністю №138 від 28.08.2013р. та проставлено підпис.

У накладній, яка надана відповідачем, у графі „Отримав (ла)" відсутні будь-які підписи та печатки.

В матеріалах справи є доручення №138 на отримання товарно-матеріальних цінностей (транспортувального обладнання з компонентами та аксесуарами), видане 28.08.2013р. Антіпову Вадиму Анатолійовичу, в якому проставлено печатку ТОВ „Агротек-ХПП" та підпис головного бухгалтера, однак відсутній підпис керівника підприємства.

У заяві від 24.11.2014р., посвідченій приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., Антіпов В.А. повідомив, що працює в ТОВ „Агротек-ХПП" з липня 2013 року. Обладнання, згідно договору №0713Т від 05.07.2013р. за актом прийому-передачі не приймав, видаткову накладну №1790 від 28.08.2013р. не підписував, оскільки це не входить в його посадові обов'язки, довіреність на отримання матеріальних цінностей, зокрема обладнання, згідно договору йому не видавалась.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі обладнання від 28.08.2013р., на якому з боку покупця міститься печатка ТОВ „Агротек-ХПП", проставлено підпис із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а саме: директор ТОВ „Агротек-ХПП" Хоренко В.І., зі сторони продавця проставлено печатку ТОВ „Ведерстад" та зазначено особу, яка його підписала - представник ТОВ „Ведерстад" Бобров Д.О.

У вказаному акті зазначено, що ТОВ „Ведерстад" (продавець) в особі свого працівника Боброва Д.О. та ТОВ „Агротек-ХПП" (покупець) підтверджують факт передачі продавцем покупцеві запчастин, з яких в подальшому має бути зібрано обладнання. Опис виявлених нестач, дефектів запчастин та їх характеру, висновок про їх причини не виявлено. Запчастини, що наведені в переліку (пакувальних листах) не розпаковувались.

У справі міститься заява Хоренка В.І., згідно якої він повідомив, що станом на 05.07.2013р. працював на посаді директора ТОВ „Агротек-ХПП", а 10.12.2013р. звільнений з посади директора. Обладнання згідно договору №0713Т від 05.07.2013р. не приймав. Акт прийому-передачі обладнання від 28.08.2013р. не підписував. Довіреність на отримання матеріальних цінностей, зокрема обладнання, згідно договору будь-якій іншій особі не видавав.

Як вбачається з трьохстороннього акту №6 приймання-передачі монтажних робіт від 11.11.2013р., складеного комісією у складі представника експлуатуючої організації ТОВ „Агротек-ХПП" Михальчука І.М., представника генпідрядної організації ТОВ „Мережа Інвест Групп" головного інженера Липи І.М., представника монтажної організації ТОВ Центрспецбуд" виконроба Хоменко І.С., підрядником - ТОВ „Центрспецбуд" пред'явлене до приймання наступне виконане згідно договору підряду №3008/13 від 05.09.2013р., монтажем обладнання: силос С1 та С2 з комплектуючими (аєраційною системою, системою галерей та опор, системою разгрузки, системою термометрії), ковшова норія №3 та №23, конвейер гвинтовий №2, №7, №8 та №30, конвейер ланцюговий №22, №24, №25, №26 та №27, що входить до складу елеваторного комплексу по вул. Радянська, 21, с. Війтівці, Волочиського району, Хмельницької області.

Відповідно до даного акту від 11.11.2013р., монтажні роботи виконані ТОВ „Центрспецбуд", дата початку робіт - 30.09.2013р., дата закінчення монтажних робіт - 11.11.2013р. У акті зазначено, що силос С1 та С2 з комплектуючими (аєраційною системою, системою галерей та опор, системою разгрузки, системою термометрії), ковшова норія №3 та №23, конвейер гвинтовий №2, №7, №8 та №30, конвейер ланцюговий №22, №24, №25, №26 та №27, зібрані (змонтовані) згідно поставленої комплектації і технічної документації та пригодні до початку пусконалагоджувальних робіт.

На акті проставлено підписи трьох членів комісії: Михальчука І.М., Липи І.М. та Хоменка І.С.

Як вбачається з листа №172 від 19.12.2013р., складеного за підписом в.о. директора ТОВ „Агротек-ХПП" Літепло Я.Б. та адресованого, між інших, директору ТОВ „Ведерстад" було повідомлено, що в 2013 році для проведення реконструкції хлібоприймального пункту, що розташований за адресою: Україна, Хмельницька область, смт. Війтівці, вул. Радянська, 21 проведено замовлення силосів (виробник Westeel), транспортного обладнання (постачальник ТОВ „Ведерстад" та інше елеваторне обладнання. З 25.09.2013р. підрядні організації проводили фактичні монтажні роботи вказаного вище обладнання (збирання та монтаж силосного, транспортного, іншого елеваторного обладнання). Станом на 19.12.2013р. у ТОВ „Агротек-ХПП" виникли проблеми при проведенні робіт з новою чергою елеваторного комплексу, зокрема, в силосі №1 (монтаж здійснювався працівниками ТОВ „Центрспецбуд") має місце протікання даху силоса, та в місці з'єднання транспортера з норією існує отвір, через який просипається зерно. Тому, для виявлення причин неможливості належного функціонування нової черги елеватора, просив направити представників, серед яких і ТОВ „Ведерстад", для участі в роботі комісії по виявленню недоліків та дефектів в роботах та поставленому обладнанні.

23.12.2013р. комісією за участю представника ТОВ „Агротек-ХПП" Михальчука І.М. складено акт б/н, згідно якого встановлено факт непрацездатності системи термоментрії, постачальником якої є компанія Westeel.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (стаття 712 ЦКУ).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, позивач зобов'язався поставити відповідачу транспортувальне обладнання виробництва компанії Scandia, Швеція, з компонентами та аксесуарами згідно специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти обладнання і оплатити його вартість.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі обладнання від 28.08.2013р., в якому зафіксовано факт передачі позивачем відповідачу запчастин, з яких в подальшому має бути зібрано обладнання. Сторони в акті підтвердили відсутність нестач, дефектів запчастин та їх характеру у момент отримання. Посилання відповідача на те, що акт від 28.08.2013р. ним не підписувався судом до уваги не приймається, оскільки на акті міститься печатка відповідача - ТОВ „Агротек-ХПП", що дає підстави стверджувати про те, що акт відповідачем погоджено.

Суд також не може прийняти до уваги пояснення Хоренко В.І., оскільки він, на момент розгляду справи, не являється посадовою особою чи працівником відповідача, в той час як згідно ст. 30 ГПК України лише посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів можуть бути викликані судом для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

В матеріалах справи містяться рахунки, які виставлялись позивачем відповідачу на оплату обладнання. Банківські виписки свідчать, що відповідач частково оплачував дані рахунки, зокрема здійснено два авансові платежі та один платіж після поставки. Вчинення відповідачем фактичних дій по частковій оплаті обладнання, зокрема, після його поставки, дає підстави стверджувати, що відповідач прийняв товар та погодився його оплачувати.

Позиція відповідача про те, що обладнання згідно договору йому передано не було, спростовується й наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі монтажних робіт від 11.11.2013р., складеного за участю відповідача. В даному акті зафіксовано передачу змонтованого обладнання, поставленого позивачем. До того ж інформація, яка міститься у листі №172 від 19.12.2013р., за підписом в.о. директора ТОВ „Агротек-ХПП" Літепло Я.Б., адресованому, серед інших директору ТОВ „Ведерстад", підтверджує той факт, що транспортне обладнання, постачальником якого виступав позивач, є в наявності у відповідача і підрядні організації проводили фактичні монтажні роботи вказаного обладнання.

В той же час, суд не приймає в якості доказу отримання товару відповідачем видаткову накладну за №1790 від 28.08.2013р., оскільки з боку відповідача вона не підписана. Крім того, у дорученні на отримання товарно-матеріальних цінностей, яке міститься у справі, відсутній підпис керівника відповідача.

Підсумовуючи викладене вище, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт приймання відповідачем обладнання за договором поставки від 05.07.2013р. підтверджено наявними матеріалами справи.

Необхідно відмітити, що сторонами в договорі було обумовлено наступний порядок проведення розрахунків, а саме: 90% авансові платежі (п.п. 2.3.1. - 2.3.4.) та 10% (п. 2.3.5.) - на протязі 10 банківських днів після поставки обладнання.

Сторони під час дії договору змінили порядок розрахунків, зокрема, позивач поставив відповідачу товар без 90% авансової оплати. Позивач вважає, що порядок здійснення остаточного розрахунку за поставлене обладнання регулюється п. 2.3.5 договору. Однак, суд не приймає вказану позицію, оскільки строк оплати, визначений в п.п. 2.3.1.-2.3.5. договору, передбачено лише в сукупності, тому вважає, що умови п. 2.3.5. договору щодо строків оплати не можуть бути використані в даному випадку.

Правовідносини, які виникли між сторонами, відносяться до поставки, і строк виконання зобов'язань для даного виду правовідносин визначений ч. 1 ст. 692 ЦК України, згідно якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі обладнання складений 28.08.2013р., строк виконання зобов'язань відповідача настав 28.08.2013р.

Стосовно вартості обладнання відзначається наступне: згідно ч.ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У договорі сторони встановили вартість обладнання у розмірі 1502439,13 грн. Натомість, позивач після укладення договору скоригував загальну вартість обладнання, посилаючись на погодження даної суми з відповідачем при підписанні видаткової накладної та акту приймання-передачі. Між тим, видаткова накладна не підписана з боку відповідача, і не прийнята судом в якості доказу отримання товару, а в акті приймання-передачі відсутня ціна обладнання. Тому, суд приймає до уваги вартість обладання, яка визначена сторонами у договорі, а саме 1502439,13 грн.

Враховуючи те, що відповідач оплатив 850731,74 грн., борг з оплати поставленого обладнання складає 651707,39 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі була передбачена відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд не погоджується з ним, зокрема, із періодом нарахування, оскільки нарахування пені здійснено поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також в період часу, за який здійснено розрахунок, включено день фактичної сплати суми заборгованості.

Слід зауважити, що згідно п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не вкючається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Здійснивши перерахунок пені, взявши до уваги дату, з якої позивач здійснив нарахування, з врахуванням суми боргу, яка визначена судом, приймаючи до уваги приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає правомірно заявленою сумою пені 40207,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем в період часу, за який здійснено нарахування 3% річних, включено день фактичної сплати суми заборгованості, суд перерахувавши даний розрахунок на суму боргу, визначену судом, вважає обгрунтовано заявленим розміром 3% річних 19777,39 грн. Натомість, перерахована судом сума інфляційних перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення. З огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено позивачем.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 651707,39 грн. - основного боргу, 40207,48 грн. - пені, 76281,85 грн. - інфляційних нарахувань, 19777,39 грн. - 3% річних,

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 27594,90 грн. - основного боргу, 65183,44 грн. - пені та 834,22 грн. - 3% річних належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад", м. Жашків, Черкаська область до товариства з обмеженою відповідальністю „Агротек-ХПП", смт. Війтівці, Волочиський район, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Центрспецбуд", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа Інвест Групп", смт. Війтівці, Волочиського району, про стягнення 679302,29 грн. - основного боргу, 105390,92 грн. - пені, 76281,85 грн. - інфляційних нарахувань, 20611,61 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротек-ХПП" (Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Радянська, 21; код 34708115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад" (Черкаська область, м. Жашків, вул. Промислова, 3; код 34307795) 651707,39 грн. (шістсот п'ятдесят одну тисячу сімсот сім гривень 39 коп.) - основного боргу, 40207,48 грн. (сорок тисяч двісті сім гривень 48 коп.) - пені, 76281,85 грн. (сімдесят шість тисяч двісті вісімдесят одну гривню 85 коп.) - інфляційних нарахувань, 19777,39 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 39 коп.) - 3% річних, 15759,48 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 48 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 27594,90 грн. - основного боргу, 65183,44 грн. - пені та 834,22 грн. - 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 01 грудня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - третій особі - товариству з обмеженою відповідальністю „Центрспецбуд" (м. Київ, вул. Чорновола, 25),

5 - третій особі - товариству з обмеженою відповідальністю „Мережа Інвест Групп" (Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Радянська, 21).