Рішення № 41633136, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8968/14 03.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»

про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 31 581,10 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Конєва Л.Л., за довіреністю

від відповідача: Шевчук П.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» (далі - відповідач) про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 31 581,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8968/14, розгляд справи призначено на 11.06.2014 р.

У судове засідання 11.06.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8698/14 позивач виконав.

У судове засідання 11.06.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8968/14 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 11.06.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8968/14, розгляд справи було відкладено до 02.07.2014 р.

02.07.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 02.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/8968/14 було передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. справу № 910/8968/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 07.07.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/8968/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/8968/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

30.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий письмовий відзив на позов.

У судове засідання 30.07.2014 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 03.09.2014 р.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи та усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.09.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Київобленерго», далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-3» (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 220035601 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 630 кВа, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку» та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами Додатку № 5(5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Позивач у своїй позовній заяві зазначає суду про те, що відповідачем не виконувались умови Договору в частині сплати за спожиту ним активну та реактивну електричну енергію, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 31.08.2013 р. складає 31 581,10 грн.

В якості доказу наявності у відповідача заборгованості, позивач надав суду рахунки-фактури за активну електроенергію № 9598604560 від 21.08.2013 р. за серпень 2013 р. на суму 31 550,51 грн. та за реактивні перетоки та штрафні санкції № 9598604560 від 21.08.2013р. за серпень 2013 року на суму 430,41 грн.

Крім того, позивачем був наданий суду Акт прийняття-передавання електричної енергії за серпень 2013 р. № А-9598604560 від 31.08.2013 р. на суму 31 581,10 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 1.3 Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 6.1 Правил передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.11 Правил остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Таким чином, відповідач, уклавши Договір з позивачем, набув як прав, так і обов'язків споживача, а відповідно мав сплачувати за спожиту активну та реактивну електроенергію.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає суду про те, що позивачем не було вирахувано із суми заборгованості 4 413,31 грн., так як зазначена сума зазначена як кредит у акті звіряння між сторонами.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків від 07.05.2014 р., з якого вбачається, що у графі кредит зазначена сума 4 413,31 грн.

Проте, на думку суду, акт звіряння не є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що акт звіряння не є належним та допустимим доказом часткової сплати відповідачем заборгованості за Договором, інших доказів відповідачем суду надано не було.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа вих. № 3/205-4 від 02.12.2013 р., який фактично є відповіддю на претензію позивача № 2906 від 24.10.2013 р., з якого вбачається, що відповідач борг в розмірі 31 581,81 грн. визнає в повному обсязі та просить розстрочити заборгованість на 3 місяці, починаючи з грудня 2013 р.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію за Договором в розмірі 31 581,10 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2 156,17 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2 156,17 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію, з урахуванням пені в загальному розмірі 33 737,27 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» (03058, м. Київ, вул. Леваневського, будинок 5; ідентифікаційний код: 04012678) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код: 23243188) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 31 581 (тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 10 коп., пеню в розмірі 2 156 (дві тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя О.В. Нечай