Ухвала суду № 41633012, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11888/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Державної екологічної інспекції у Київській області, за участю міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області про визнання протиправними дій, скасування розрахунку,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 вересня 2014 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Державної екологічної інспекції у Київській області, за участю міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області про визнання протиправними дій, скасування розрахунку задоволено частково, визнано неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Київській області по складанню розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів ПАТ «Агрокомбінат «Калита» при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) на суму 41825611,44 грн., визнано протиправним та скасовано розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів ПАТ «Агрокомбінат «Калита» при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) на суму 41825611,44 грн., складений Державною екологічною інспекцією у Київській області за результатами позапланової перевірки ПАТ «Агрокомбінат «Калита», що проводилась 23 вересня 2013 року. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача по передачі матеріалів та розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів ПАТ «Агрокомбінат «Калита» при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) на суму 41825611,44 грн. до міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст.23 Кодексу України про надра, а також зроблено невірні висновки на підставі наявних у справі доказів щодо визнання протиправним та скасування розрахунку розміру відшкодування збитків за самовільне використання надр.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній обґрунтовує безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини, які спричинили спір між сторонами, вірно визначено норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а також не допущено порушень норм процесуального права, які б впливали на правильність вирішення спору по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної 23 вересня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Київській області позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Агрокомбінат «Калита» цього ж дня було складено акт перевірки, в якому встановлено, що водопостачання підприємства здійснюється з власних артезіанських свердловин в кількості 15 шт. (14 - діючі, 1 - неробоча), забір свіжої води: всього - 1049,985 тис.м3/рік, 2881,0 м3/добу, в період з 08 серпня 2011 року по 01 липня 2013 року використано згідно статистичної звітності 2ТП (водгосп) 1092900 м3, а також встановлено факт самовільного використання позивачем у період з 08 серпня 2011 року по 01 липня 2013 року прісних підземних вод понад 300 м3 на добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра, внаслідок чого державі заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 41825611,44 грн.

Зазначена обставина сторонами не оспорюється, також позивачем не оспорюється правильність нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів не приймає доводи суб'єкта господарювання щодо незаконності проведення перевірки, оскільки під час неї мало досліджуватися лише питання, яке було підставою для її проведення, а саме - підтвердження чи спростування факту забруднення ПАТ «Агрокомбінат «Калита» р.Гнилая, оскільки суб'єкт господарювання не скористався своїм правом на відмову у допуску посадових осіб Державної екологічної інспекції у Київській області до перевірки, допустив перевіряючих до перевірки, а тому обставини щодо законності/незаконності її проведення не мають значення для вирішення даного спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в межах даної справи підлягає перевірці наявність у суб'єкта владних повноважень підстав для висновку про порушення ПАТ «Агрокомбінат «Калита» норм Кодексу України про надра та, у разі наявності таких порушень, перевірки правомірності здійсненого розрахунку щодо відшкодування завданих державі внаслідок цих порушень збитків.

Приймаючи постанову в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обов'язку ПАТ «Агрокомбінат «Калита» отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами. Крім того, на думку Окружного адміністративного суду м.Києва, відповідачем не доведено, якими джерелами він користувався під час розрахунку шкоди за період з 08 серпня 2011 року по 01 липня 2013 року, оскільки, як вбачається з акту перевірки, зазначені у ньому звіти про використання води 2-ТП (водгосп) охоплюють період лише з вересня 2011 року по липень 2013 року, а твердження відповідача, що об'єм використання води за період з 08 серпня 2011 року по 01 вересня 2011 року встановлений на підставі даних журналу обліку витрат споживання води виробничими підрозділами ПАТ «Агрокомбінат «Калита», є сумнівними, оскільки посилання в акті на зазначений журнал відсутні, а твердження позивача про його втрату та неможливість відновлення зазначених у ньому даних в судовому засіданні спростовані не були.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та, оцінюючи доводи апеляційної скарги, вважає необхідним зазначити наступне:

ПАТ «Агрокомбінат «Калита» здійснює господарську діяльність по вирощуванню зернових та технічних культур, розведенню свиней та інших тварин, виробництва м'яса та м'ясних продуктів.

У своїй господарській діяльності позивач використовує 15 свердловин, призначених для забору води, одна з яких є неробочою, 14 - діючих.

ПАТ «Агрокомбінат «Калита» має дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області, обов'язкова наявність якого передбачена ст.49 Водного кодексу України. Згідно з вказаним дозволом позивач використовує підземні води для задоволення господарсько-питних та виробничих потреб, передачі води абоненту підприємства. Цим дозволом встановлено позивачу ліміт забору води з підземних джерел не більше - 1049,985 тис.м3/рік, 2881,0 м3/добу. Термін дії дозволу з 01 грудня 2011 року по 01 січня 2015 року.

Як вбачається з акту перевірки, посадовими особами відповідача встановлено, що суб'єктом господарювання водолічильне обладнання встановлене, систематичний облік забраної води та державна статистична звітність за формою №2-ТП (водгосп) ведеться. В період з 08 серпня 2011 року по 01 липня 2013 року відповідно до статистичної звітності №2-ТП (водгосп) підприємством використано 1092900 м3 води. В подальшому, при здійсненні розрахунку шкоди відповідач виходив з об'єму використаної води 1096059 м3, що пояснив арифметичною помилкою, допущеною співробітниками Інспекції в акті перевірки.

Отже, порушень щодо правильності обліку використовуваних ПАТ «Агрокомбінат «Калита» водних ресурсів відповідачем не встановлено, також не встановлено, що ці водні ресурси використовувалися на потреби інші, ніж вказано в дозволі на спеціальне водокористування.

Щодо оскаржуваних апелянтом висновків суду першої інстанції, зроблених на підставі неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст.21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з ч.1 ст.23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Саме на підставі зазначеної норми відповідач дійшов висновку, що оскільки ПАТ «Агрокомбінат «Калита» видобуває воду в обсязі більшому ніж 300 м3 на добу, підприємству необхідно було отримати спеціальний дозвіл на використання надр, без якого, відповідно, надра використовуються позивачем самовільно.

Як вбачається з матеріалів справи, суперечливість позицій позивача та відповідача щодо правильного застосування правової норми ч.1 ст.23 Кодексу України про надра полягає в тому, що, на думку позивача, об'єм фактичного видобутку води 300 м3 на добу застосовується до кожного водозабору, натомість, відповідач вважає, що зазначений обсяг води на добу розрахований відповідно до фактичного видобутку не з одного, а з усіх водозаборів.

Суд першої інстанції, погодившись з позицією позивача, що встановлений законом граничний об'єм видобутку води пов'язаний з фактичним видобутком з одного водозабору, крім того, використав об'єм фактично видобутої води, зазначеної відповідачем у розрахунку шкоди, та провів самостійний арифметичний розрахунок, відповідно до якого отримав об'єм видобутку води кожним водозабором ПАТ «Агрокомбінат «Калита»: 1096059 м3/692 доби/14 свердловин=113,14 м3 (добовий забір води з кожного водозабору).

Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду щодо правильності застосування норми ст.23 Кодексу України про надра в частині відсутності обов'язку в отриманні спеціального дозволу на користування надрами, разом з тим вважає неправильним висновок суду щодо добового забору води з кожного водозабору позивача.

Так, існуюча на даний час редакція ч.1 ст.23 Кодексу України про надра, яка є такою ж, як і на момент перевірки, не дозволяє дійти висновку, на якому наполягає відповідач, що використання законодавцем слова «водозаборів» у множині вказує на те, що без спеціального дозволу на користування надрами можна видобувати воду об'ємом не більше 300 м3 на добу, не зважаючи на кількість водозаборів, що є у власності/користуванні однієї особи.

Таке тлумачення правової норми відповідачем колегія суддів вважає помилковим, оскільки зі змісту ч.1 ст.23 Кодексу України про надра чітко вбачається право особи використовувати у своїй господарській діяльності не один, а декілька водозаборів, у зв'язку із чим відсутні підстави стверджувати, що фраза «продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу» застосована законодавцем до видобутку води з усіх водозаборів в сукупності, а не з одного.

Водночас, проведений судом першої інстанції розрахунок добового забору з кожного водозабору колегія суддів вважає невірним з огляду на те, що видобуток води з кожного водозабору має фіксуватися засобами обліку, у зв'язку з чим отриманий судом результат може вважатися середнім добовим забором води з кожного водозабору, виходячи із загального об'єму добутої води протягом певного періоду з 14-ти водозаборів.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на помилковість розрахунку шкоди, зробленого відповідачем, навіть, якщо припустити, що підстави для такого розрахунку були.

Так, порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами)) врегульований Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20 липня 2009 року, пунктом 9.1 якої визначено порядок розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Здійснюючи розрахунок шкоди, завданої самовільним використанням надр, відповідачем використано загальний обсяг води, видобутої позивачем в період з 08 серпня 2011 року по 01 липня 2013 року відповідно до статистичної звітності №2-ТП (водгосп) та журналу обліку води. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ст.23 Кодексу України про надра без отримання спеціального дозволу на користування надрами можна добувати підземні води в об'ємі, що не перевищує 300 м3 на добу.

Таким чином, навіть у випадку підтвердження правомірності висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог Кодексу України про надра, у своєму розрахунку завданої шкоди він мав би виходити не із загального об'єму добутої води 1096059 м3, а з різниці між цим загальним об'ємом видобутої води та обсягом води, яка була видобута ПАТ «Агрокомбінат «Калита» в межах встановленої ст.23 Кодексу України про надра норми (300 м3 на добу), а отже, не самовільно.

Частиною 1 ст.200 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.