Постанова № 41632983, 26.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року справа № 823/1588/13-а

м. Черкаси

12 год. 01 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - Потапенка С.В.(за довіреністю);

представника відповідача - Руденка І.С.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Терапостаченерго" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терапостаченерго" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Терапостаченерго" з питань проведення господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Палмаст" у липні 2012 року, з приватним підприємством "Дніпротара" у липні та серпні 2011 року та з приватним підприємством "Інтерторгстрой" у серпні, вересні, жовтні 2011 року за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Підставою для винесення таких рішень перевіркою встановлено , що у наданих документах відсутні необхідні реквізити первинного документа, занижено податок на додану вартість, занижено податок на прибуток та документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, якість та розрахунки. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджено під час перевірки. Крім того, представник позивача зазначає, що ними під час перевірки було надано всю первинну бухгалтерську документацію, яка підтверджує взаємовідносини з контрагентами первинними бухгалтерськими документами. Крім того, представник позивача зазначив, що придбаний товар ним в подальшому був реалізовананий іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області проти позову заперечував та просив суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснив суду, що проведеною перевіркою встановлений факт порушення позивачем п. 138.2, пп 139.1.9 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону Ураїни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" внаслідок відображення в обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Терапостаченерго" з товариством з обмеженою відповідальністю "Палмаст", приватним підприємством "Дніпротара", приватним підприємством "Інтерторгстрой" реальність здійснення яких в ході перевірки не підтверджено. З цих підстав відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. В зв'язку з чим, вважає дії державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Терапостаченерго", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 35754906, зареєстроване 20.02.2008.

На підставі наказу державної податкової інспекції у м. Чркасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 1124 від 18.10.2012 та направлення від 19.10.2012 р. № 527/22-0, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Терапостаченерго" з питань взаємовідносин з ТОВ "Палмаст" у липні 2012 р., ПП "Дніпротара" в липні, серпні 2011р. та ПП "Інтерторгстрой" у серпні, вересні, жовтні 2011 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.10.2012 року № 287/22-14/35754906 та встановлено порушення:

- ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., в результаті чого встановлено, що в накладних документах відсутні необхідні реквізити первинного документа;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-V1, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 424764 грн. 00 коп.;

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 488480 грн. 00 коп.;

- перевіркою ТОВ "Терапостаченерго" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид і обсяг, якість та розрахунки, з платником податків-постачальником ТОВ "Палмаст" в частині отримання ТМЦ у липні 2012 р. на загальну суму 309211 грн. 31 коп., та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, в частині подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Палмаст" ТМЦ платнику податків-покупцю ПП "Дорстрой" у липні 2012 р. на загальну суму 332055 грн. 00 коп.

На підставі встановленого порушення ДПІ м. Черкасах Черкаської області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.11.2012 року № 0005282301 та від 13.11.2012 року № 0005292301.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1 - 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак такими, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, основним видом господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю " Терапостаченерго " є роздрібна торгівля пальним (згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Судом встановлено, що між ТОВ "Терапостаченерго" та ТОВ "Палмаст" було укладено договір постачання від 18.06.2012 р. № НП-30/12. За умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти товар (бітум дорожній) у кількості 200 тон (на інші нафтопродукти). Кількість та ціна на кожну партію товару обумовлюється продавцем та покупцем та підтверджуються виставленими рахунками-фактури.

На підтвердження правосубєктності контрагента в матеріалах справи міститься витяг з єдиного реєстру податкових накладних (т. 1 а.с.90-91).

Реальність господарських операцій на виконання умов договору підтверджується видатковими накладними: № РН-0000029 від 18.06.2012 на суму з ПДВ 192769,09грн. за 28,080т.; № РН-0000031 від 26.06.2012 на суму з ПДВ 182441,24грн.за 27,790т; № РН-0000032 від 03.07.2012 на суму з ПДВ 131365,57грн.за 20,010т; № РН-0000033 від 05.07.2012 на суму з ПДВ 177854,74грн.за 27,090т. Також у відповідності до кожної операції ТОВ "Палмаст" до податкового органу було подано відповідні податкові накладні.Оплата за отриманий товар підтверджується квитанціями та виписками з банку.

Договір постачанняукладено і між ПП "Дніпротара" (постачальник) та позивачем (покупець) 11 липня 2011 року № 1107, згідно умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар. Відповідно до пункту 1.2 даного договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються рахунком та видатковою накладною та специфікацією, яка є додатком до договору.

На підтвердження правосубєктності контрагента в матеріалах справи міститься виписка з ЄДРПОУ станом на 24.06.2011 (т. 1 а.с.110-111), довідка та свідоцтво про реєстацію платника ПДВ за № 03939999 (т. 1 а.с. 114).

Реальність господарських операцій на виконання умов договору підтверджується специфікаціями до договору та видатковими накладними: № РН-00033 від 17.07.2011 на суму з ПДВ 129092грн. за 27,350т.; № РН-00034 від 21.07.2011 на суму з ПДВ 121776грн.за 25,800т; № РН-00035 від 25.07.2011 на суму з ПДВ 123192грн.за 25,100т; № РН-00040 від 28.07.2011 на суму з ПДВ 142072грн.за 30,100т.; № РН-00044 від 29.07.2011 на суму з ПДВ 94400грн.за 20,00т.; № РН-00045 від 29.07.2011 на суму з ПДВ 142638,40грн.за 30,220т.; № РН-00046 від 01.08.2011 на суму з ПДВ 134048грн.за 28,400т.

Також у відповідності до кожної операції ПП "Дніпротара" до податкового органу було подано відповідні податкові накладні. Оплата за отриманий товар підтверджується квитанціями та виписками з банку.

Між позивачем (покупець) та ПП "Інтерторгстрой" (постачальник) було укладено договір № 41 від 01 серпня 2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів - пічне паливо, бітум, мазут. Товар призначений для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Відповідно до пункту 1.2 даного договору якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов, що діють на території країни та підтверджуватися сертифікатом відповідної якості.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та зазначеним суб'єктам господарювання позивач надав специфікації, накладні, видаткові та податкові накладні, виписки з банківського рахунку.

Транспортування придбаних позивачем товарів здійснювалося на підставі договорів № 39 від 01 листопада 2011 року укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ "Терапостаченерго" , договір № 04/01 від 04 січня 2011 року між позивачем та ТОВ "БлекОіл", а ткож договір № 1/07/2011 від 01 липня 2011 року між позивачем та ТОВ "Укропттрейд-ВС " Предметом даних договорів є надання послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом. Виконання даних операцій підтверджується товаро - транспортними накладними.

Крім того, подальше використання придбаної продукції у власній господарській діяльності ТОВ "Терапостаченерго" підтверджується: договором № 24/10/2011/2; договором № 24/10/2011/9; договоро мпоставки № Т-24/10-1, № Т-24/10-2, № Т-24/10-3, № Т-24/10-4 про поставку покупцям; звітами про рух матеріалів; видатковими накладними; податковими накладними, платіжними дорученнями, товаро-транспортними накладними.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, відповідно до п. 1 якого для водія юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортні накладні, мають відомості про перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача, водія, який перевозив вантаж, найменування пункту розвантаження; дані про вантаж, одиницю виміру, кількість вантажу, розрахунок вартості послуг та в сукупності з відомостями, зазначеними у видаткових накладних дають можливість установити реальний зміст та обсяг господарських операцій з надання послуг по перевезенню вантажів.

Окрім того, нікчемності укладеного правочину, що регулюється Цивільним кодексом України податковим органом доведено не було.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду.

Окремо слід зупинитися на ухвалі ВАСУ від 16.10.2013 року у справі №К/800/45872/13 При розгляді вказаної справи ВАСУ, зокрема, зазначив, що порушення правил перевезення або помилки при заповненні ТТН не може впливати на право формування податкових відомостей, а є лише підставою для притягнення відповідної особи до відповідальності.

А тому суд не приймає доводи відповідача про можливі на його думку відображені в ТТН позивача помилки.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати повністю.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0005282301 від 13.11.2012.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0005292301 від 13.11.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Терапостаченерго" (ідентифікаційний код - 35754906) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору за позовні вимоги майнового характеру.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текс постанови виготовлений 01.12.2014