Постанова № 41632559, 20.11.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2014 р. Справа № 802/3742/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

секретаря судового засідання: Боровської Т.А.

представника позивача: Дубинської О.Г., Ковальова Д.А., Широконоса В.Є.

представника відповідача: Зінківської О.М., Нестерук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображені в акті перевірки, у відношенні позивача прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006452201 та № 0006462203 від 21.07.2014 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" та за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті.

Вказані рішення оскаржені позивачем до головного управління Міндоходів у Вінницькій області. На підставі рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області про розгляд первинної скарги Вінницькою ОДПІ сформовані податкові повідомлення-рішення № 0007722201 та № 0007732201 від 12.09.2014 року, якими відповідачу збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ. Оскільки зафіксовані порушення не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з посиланням на обставини, викладені у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях (а.с. 26-39).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця" зареєстровано як юридична особа Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 04.01.2001 року, за адресою: 23217, Вінницька область, Вінницький район, село Дорожнє, вулиця Київська, буд. 2А (а.с. т. 2, а.с. 2).

Основними видами діяльності позивача є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля фруктами й овочами, вирощування ягід, горіхів, інших дерев і чагарників (т.2 а.с. 7).

На підставі направлень, виданих Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 1283/22, № 1284 та № 1285/22 від 19.05.2014 року посадовими особами згідно із ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Вінницької ОДПІ на ІІ квартал 2014 року, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Украфлора-Вінниця" своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати, передбачених законодавством податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлено актом № 1844/2201/31315342 від 08.07.2014 року (а.с. 27-132), згідно якого встановлено порушення вимог:

- п.п. 187.1, ст. 187; п.п. 189.9 ст. 189; п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України; п. 6 р. І, п.п. 3.2.1 п.п. 3.2 п. 3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Украфлора-Вінниця" занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 101987 грн., в тому числі за 11.2011 року на 101987 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п . 198.1, 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187; п.п. 189.1, п. 189.9 ст. 189, п.п. 198.5 ст. 198, п.п. 209.15.1 ст. 209 Податкового кодексу України; п. 6 р. І, п.п. 3.2.1 п.п. 3.2 п. 3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість; розділ IХ "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" наказу ДПА України "Про порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 року № 41, наказу ДПА України "Про порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.11.2011 року № 1492 ТОВ "Украфлора-Вінниця" занизило податок на додану вартість, який підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника в сумі 282687 грн., в тому числі за: 03.2012 року на 20127, грн., 04.2012 року на 31452 грн., 05.2012 року на 362 грн., 06.2012 року на 28677 грн., 06.2013 року на 111655 грн., 07.2013 року 50078 грн., 08.2013 року на 24038 грн., 09.2013 року на 13396 грн., 10.2013 року на 2902 грн.;

- п. 7.39, 2.11, 3.1 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме: підзвітними особами підприємства проведено готівкові розрахунки на суму 1406,11 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" № 0006452201 від 21.07.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 479 852 грн., в тому числі за основним платежем на суму 383881 грн., штрафні санкції в сумі 95971 грн.;

- форми "С" № 0006462203 від 21.07.2014 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 1406,11 грн. за порушення ведення касових операцій;

- форми "Р" № 0034361702 від 21.07.2014 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, позивач подав первинну скаргу до головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 31.07.2014 року №185.

Головне управління Міндоходів у Вінницькій області прийняло рішення про результат розгляду первинної скарги від 08.09.2014р. №13903/10/02-32-10-02-11, яким частково задовольнило первинну скаргу генерального директора ТОВ «Украфлора-Вінниця» Широконоса В.Є., а саме:

- скасоване податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 21.07.2014 року№0034361702 форми «Р» про застосування фінансових санкцій у розмірі 510 грн.;

- збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначену податковим повідомленням-рішенням Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів Вінницької області від 21.07.2014 року №0006452201 форми «Р», на 674 грн., в тому числі за основним платежем - на 540 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 134 грн.;

- залишене без змін податкове-повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницької області від 21.07.2014р. №0006462203 форми «С» про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 1406.11грн.

На підставі вказаного рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області відповідачем 12.09.2014 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 12.09.2014 року №0007722201 на суму збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 674,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на 540 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 134 грн.

- форми «В4» від 12.09.2014 року № 0007732201 на зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість, що переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 9805грн.

Не погоджуючись з рішенням ГУ Міндоходів у Вінницькій області в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначених податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2014р. №0006452201 форми «Р» на 674 грн., в тому числі: за основним платежем - на 540 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - на 134 грн., та залишення без змін податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницької області від 21.07.2014р. №0006462203 форми «С» про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 1 406,11 грн., а також відносно зобов'язання Відповідача направити TOB «Украфлора-Вінниця» вищевказані податкові повідомлення-рішення, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України № 249 від 19.09.2014 року на податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, та рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області, прийняте за наслідками розгляду первинної скарги.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 07.10.2014 №4561/6/99-99-10-01-15, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 21.07.2014 № 0006452201, №0006462203, з урахуванням рішень, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу позивача залишила без задоволення.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2014 року форми «С» №0006462203 та форми «Р» №0006462201, а також податкові повідомлення-рішення від 12.09.2014 року форми «Р» №0007722201, форми «В4» №0007732201 протиправними, необґрунтованими, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та не підтверджені належними та допустимими доказами та просить їх скасувати.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображено в акті від 08.07.2014 року, 21.07.2014 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0006452201, яким позивачу донараховано податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 489 852 грн., в тому числі: основний платіж - 383881 грн., штрафні (фінансові) санкції 95971 грн.

Вказане рішення прийняте контролюючим органом на підставі поведеної перевірки достовірності відображення у податкових деклараціях показників податку на додану вартість за перевіряємий період, в результаті якої встановлено, що ТОВ "Украфлора-Вінниця" занизило податкові зобов'язання з ПДВ по придбаній одноразовій тарі, яка була включена до податкового кредиту відповідного періоду та безоплатно передана покупцям овочів, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ, який підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника в загальній сумі 1 499 390 грн., крім того ПДВ 299 878 грн.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи та зазначено в акті перевірки позивач займається вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

З метою збереження товарного виду продукції позивачем використовуються картонні упаковки - ящики, які при розпакуванні втрачають свої природні характеристики та не можуть бути використані повторно, тобто є одноразовими.

Пунктом 138.10.3 ст. 138 ПК України визначено, що до витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг входять витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції.

Відповідно до п.п. "б" п. 209.15.1 ст. 209 ПК України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД).

Тобто вартість пакувальних матеріалів включає витрати платника податків на збут продукції, яка підлягає оподаткуванню.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу про безоплатну передачу товару у вигляді картонної упаковки та необхідність нарахування зобов'язань з ПДВ по даній операції є безпідставним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві України.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Украфлора-Вінниця" повинно було нарахувати собі податкові зобов'язання або повідомити контролюючий орган відповідним документом про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Внаслідок чого позивачем порушено п.44.1. ст..144, п.188.1. ст. 188, п. 198.6. ст..198, п. 187.1. ст.187, п. 189.9. ст..189. пп.209.15.1. п.209.15 ст.209 ПК України та завищено податковий кредит на загальну суму 90170,00 грн., в тому числі за 11.2012 на 101194,00 грн., 08.2013 на 7 786.00 грн., 12.2013 на 4,847,00 грн., та занижено податковий кредит за 02.2012 року на 23657,00 грн.

На балансі позивача станом на 01.01.2011 року знаходились основні засоби, а саме: довгострокові біологічні активи (кущі троянд, далі-саджанці).

До моменту ліквідації експлуатація цих основних засобів давала сільськогосподарську продукцію - квіти троянд, які в подальшому реалізовувались з відображенням доходу та зобов'язань по ПДВ, тобто використовувались у господарській діяльності позивача.

Згідно з наказом керівника підприємства від 08.08.2011 року № 91 (т. 1 а.с. 195) було створено комісію, якій належало вивчити доцільність подальшої експлуатації цих основних засобів, оскільки були виявлені ознаки їх повного фізичного зносу, при цьому у них залишалась неамортизована вартість.

Комісія дійшла висновку, що саджанці троянд мають незадовільний стан, тобто фізично зношені, що виключає можливість та економічну доцільність їх подальшого використання (т. 1 а.с. 196).

З метою економії ресурсів їх відключили від живлення та в подальшому ліквідували за наказом керівника підприємства № 98 від 05.09.2011 року на підставі акту ліквідації основних засобів від 30.11.2011 року №00000001 (т. 1 а.с. 197, 199-201).

Вказані документи надавались позивачем для дослідження під час перевірки.

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Таким чином, згідно наведених норм податкового законодавства не визначено обов'язок платника податків повідомляти контролюючі органи про ліквідацію основних засобів. Даний факт визнаний представником відповідача в судовому засіданні.

Як зазначено в акті перевірки, в порушення п. 44.1. ст. 44, 188.1. ст.188, п. 198.1., п. 198.6. ст. 198 ПК України у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентом-постачальником TOB «Лідергаз» на загальну суму 7 787 грн. за липень 2013 року.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18 березня 2013 року між позивачем (покупець) та TOB «Лідергаз» (продавець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №Л/13-117. Відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити природній газ для власних потреб в 2013 році в об'ємах до 500 тис.м. куб.на 1 кв. (п. 1.1.,2.-1. договору). Можливі зміни квартальних та місячних об'ємів поставки газу встановлюються по узгодженню сторін.

Об'єм природного газу на кожний місяць узгоджується шляхом подання заявок продавцю, які подаються у письмовій формі, з використанням факсу та засобів електронного зв'язку.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість газу, яка поставляється покупцю, визначається по засобам вимірювальної техніки, атестованим в органах Держстандарту України, що встановлені у покупця, які повинні відповідати Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", державним будівельним нормам ДБН В.2.5-20-2001 та іншим державним стандартам.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі природного газу. Обсяги споживання газу покупцем у відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання-передачі природного газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі комерційного вузла /вузлів обліку газу покупця (п.3.4 договору).

Акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у п..3.4. договору, складаються і надаються продавцю покупцем за формою, наданою продавцем, з обов'язковим наступним погодженням з газотранспортною, газозбутовою організацією до 5 числа наступного за звітним місяця (п. 3.5 договору).

У березні-липні 2013 року TOB «Лідергаз» здійснював поставки газу позивачу, що підтверджується наступними первинними документами: актами передачі-приймання природного газу згідно договору Л/13-117 від 31.03.2013р. обсягу газу 450 тис.м.куб. на суму 1 910 174,40 грн. з врахуванням ПДВ; від 30.04.2013р. обсягу газу 300 тис.м.куб. згідно на суму 1 273 449,69 грн. з врахуванням ПДВ; від 31 травня 2013 року обсягу газу 100,00 тис.м.куб на суму 424 483,10 грн. з врахуванням ПДВ; від 31 липня 2013 року обсягу газу 11,087 тис.м.куб. на загальну суму 46 718,44 грн. з врахуванням ПДВ 7 786,41грн., квитанціями про сплату за постачання природного газу та податковими накладними (т. 1 а.с. 225, 227, 229, 231, 233-236, 238-241).

Вказані обставини відображені контролюючим органом в акті перевірки (т. 1 а.с. 55-58), де зазначено, що операція з постачання природного газу між ТОВ "Украфлора-Вінниця" та ТОВ "Лідергаз" здійснювалась на підставі вказаних первинних документів.

Крім того, станом на 31.12.2013 року у ТОВ "Украфлора-Вінниця" відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ "Лідергаз" за природній газ. Дана обставина також відображена в акті перевірки.

Також доказом наявності об'єкта оподаткування є договір №BRD/2012/0181 на транспортування природного газу магістральними газопроводами, укладений 30 грудня 2011 року між Позивачем та Дочірньою Компанією «Укртрансгаз» HAK «Нафтогаз України» в особі Бердичівського ЛВУМГ (т. 1 а.с. 210-215), а також трьохсторонні акти, складені за участю газотранспортного підприємства - ПАТ «Укртрансгаз», в особі начальника Бердичівського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які містяться в матеріалах справи, зокрема: податкові накладні, акти передачі-приймання, квитанції про оплату за природній газ оформлені у відповідності до вказаних норм Закону, та під час здійснення господарської діяльності. Їх зміст підтверджує, що господарська операція щодо поставки природного газу здійснена між ТОВ "Украфлора-Вінниця" та ТОВ "Лідергаз" із зазначенням дати проведення операції, об'єкта, суми, сплаченої за отриманий товар тощо.

Відтак доводи відповідача щодо відсутності об'єкта оподаткування є необґрунтованими та суд не приймає їх до уваги при вирішенні спору.

Одночасно під час проведеної перевірки встановлено відсутність об'єкта оподаткування ПДВ по операціях з контрагентом-постачальником ТОВ "Риббухмаркет" в результаті чого ТОВ "Украфлора-Вінниця" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 4847 грн., в тому числі за грудень 2013 року на 4847 грн.

У грудні 2013р. TOB «Украфлора-Вінниця» придбавало у TOB «Риббухмаркет» товари (добрива).

Факт отримання добрив підтверджено належним чином оформленими первинними документами: платіжними дорученнями № 27 від 30.12.2013 року, № 2261 від 12.12.2013 року, видатковими накладними № 121202 від 12.12.2013 року, № 123002 від 19.12.2013 року, податковими накладними № 121202 від 12.12.2013 року та № 123002 від 30.12.2013 року, де чітко зазначено найменування товарів, суми сплачені за них разом з ПДВ, актами № 00000235, 00000232, від 28.02.2014, що зафіксовано перевіряючими в акті перевірки (а.с. т. 1 68).

Крім того, заборгованість по взаєморозрахунках з вказаним постачальником у позивача відсутня, що також підтверджується висновками акту.

Враховуючи аналіз вищевкзаних норм законодавства, суд доходить висновку про безпідставність доводів представників відповідача про відсутність об'єкта оподаткування ТОВ "Украфлора-Вінниця" з ТОВ "Риббухмаркет".

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин та системного аналізу податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0006452201 від 21.07.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0006462203 від 21.07.2014 року.

Вказаним рішенням позивачу нараховано 1406,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення ведення касових операцій у національній валюті.

Перевіркою встановлено порушення п.7.39, 2.11, 3.1 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, а саме - підзвітними особами підприємства проведено готівкові розрахунки на суму 1406, 11 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту (згідно Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (далі - Положення) видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно п. 7.39 Положення під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

На підтвердження дотримання позивачем порядку ведення касових операцій, в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії чеків про оплату товарів та звітів про використання коштів, видані на відрядження або під звіт № 1-0000486 від 28.12.2012 року, № 1-0000275 від 24.07.2013 року, № 1-0000276 від 25.06.2012 року, № 1-0000148 від 11.04.2013 року, де чітко зазначено посадову особу, якій видані кошти, її підписи, кількість витрачених коштів (т. 2 а.с. 62-72).

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії розрахункових документів свідчать про дотримання позивачем порядку ведення касових операцій, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0007722201 та № 0007732201 від 12.09.2014 року.

Вказані рішення прийняті відповідачем на підставі рішення головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 13903/10/02-32-10-02-11 від 08.09.2014 року про результат розгляду первинної скарги ТОВ "Украфлора-Вінниця" на податкові повідомлення-рішення від 21.07.2014 року № 0006452201 та № 0006462203.

Судом встановлено, що рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області про результат розгляду первинної скарги № 13903/10/02-32-10-02-11 від 08.09.2014 року прийнято останнім на підставі дослідження акту планової виїзної перевірки ТОВ "Украфлора-Вінниця" № 1844/2201/31315342 від 08.07.2014 року.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що зафіксовані Вінницькою ОДПІ в акті порушення податкового та валютного законодавства позивачем не вчинялися, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення № 0007722201 та № 0007732201 від 12.09.2014 року підлягають скасуванню.

Щодо пояснень позивача стосовно завищення податкового кредиту у декларації по спеціальному режиму нарахування ПДВ сільськогосподарськими підприємствами при ліквідації основних засобів (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Як свідчать матеріали справи, вказані порушення не враховувались податковим органом при формуванні грошових зобов'язань, що в даному випадку свідчить про відсутність порушених прав, свобод та інтересів позивача. Даний факт підтверджений представником відповідача в судовому засіданні. Відтак дані пояснення представника позивача суд до уваги не приймає, оскільки останні не стосуються суті спору.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, натомість відповідачем не наведено доводів правомірності прийнятих рішень, відтак адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0006452201 та № 0006462203 від 21.07.2014 року, № 0007722201 та № 0007732201 від 12.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця" 487,20 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору при зверненні до суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович