Ухвала суду № 41632532, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10529/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Шатл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.14р. у справі №826/10529/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Шатл» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного у правління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.03.14р. №0002172201, № 0002162201, від 04.06.14р. № 0009641702/92, від 06.06.14р. №0004462201, від 19.03.14р. № 0002142201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 25.02.13р. у справі №610/26-56-22-01-03/35235643.

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

від 19.03.14р.:

№0002172201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 25 725 грн., в т.ч. основний платіж - 20 444 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 5 281 грн.;

№0002162201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 982 602,50 грн., в т.ч. основний платіж - 1 023 267 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.;

№0002142201, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 141 089,06 грн., відповідно до абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;

від 04.06.14р.:

№0009641702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 155 578,80 грн., в т.ч. основний платіж - 110 753,80 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 44 825 грн.;

від 06.06.14р.:

№0004462201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 209 983 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.п.14.1.257 п. 14.1. ст.14. п. 135.1. пп. 135.5.5 ст.135, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1

ст. 139, ст. 159 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 786 082 грн., в т.ч.: за І квартал 2012 року па суму 3 276 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 161 585 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 119 741 грн., за IV квартал 2012 року на суму 501 480 грн.;

п.198.2. п.198.3, п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в загальному розмірі на 20 444 грн., в тому числі: за квітень 2012 року на 20 444 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 209 983 грн., в т.ч.: за грудень 2012 року на 209 983 грн.;

пп. 164.2.17, п. 164.2, п. 164.3 статті 164. п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, та

п. 167.1 ст. 167 розділу IV ст.239 Податкового кодексу України, п.3 «Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) па користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДНА України від 24.12.10р. № 1020;

п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95-ВР; п.2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України, внаслідок чого підприємством перевищено ліміт залишку готівки каси на загальну суму 570 544 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на таких обставинах: невідображення у податковому обліку у складі доходу безповоротної фінансової допомоги; отримання ТОВ «БК «Шатл» благодійної фінансової допомоги без утримання податку на прибуток; безтоварності та відсутності економічної мети в господарських операціях з ПП «Консалтинговий центр «Актив - Плюс», ЗАТ «Техпромсервіс», ТОВ «Поліметал-Торг»; подвійному включенні до складу податкового кредиту суми в розмірі 20443,50 грн. за квітень 2012; виплатою директору підприємства коштів з каси в сумі 655280 грн. без утримання ПДФО; перевищенням ліміту залишку готівки каси.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, під час перевірки податковим органом встановлено, що за даними регістрів бухгалтерського обліку по контрагенту ЗАТ «Техпромсервіс» станом на початок перевіряємого періоду (01.10.2010) за позивачем обліковується кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Техпромсервіс» у розмірі 1746252,30 грн., в тому числі: за договором № 02/161008 від 16.10.08р. в сумі 982945,13 грн., за договором № 02/25111 від 25.11.08р. в сумі 763307,12 грн.

У період з 01.10.2010 по 31.12.2012 ТОВ «БК «Шатл» частково погашено заборгованість за договором № 02/161008 від 16.10.08р. в сумі 262945,13 грн. та за договором № 02/25111 від 25.11.08р. в сумі 5307,17 грн.

Станом на 31.12.12р. залишалась непогашеною заборгованість в розмірі 1478000 грн., у тому числі за договором № 02/161008 від 16.10.08р. у розмірі 720000 грн. та за договором № 02/25111 від 25.11.08р. у розмірі 758000 грн.

Відповідно до п. 135.1 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.3 цієї статті.

Згідно пп. 14.1.257 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 135.5.5.цього кодексу визначено, що до доходів відносяться суми безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як свідчать обставини справи, в ході перевірки з метою встановлення строків закінчення позовної давності, податковим органом надано письмовий запит позивачу з проханням надати копії підтверджуючих документів щодо непогашеної заборгованості, проте підприємством таких документів не надано.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податків, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Обставини справи свідчать про те, що позивачем не надано будь-яких документів та документальних доказів, які б спростували доводи податкового органу про те, що непогашена протягом строків давності кредиторська заборгованість набула статусу безнадійної.

Слід зазначити, що при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо вказаного епізоду апеляційним судом було витребувано у позивача докази на підтвердження доводів апеляційної скарги у цій частині, проте апелянтом таких доказів не надано.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «БК «Шатл» в порушення наведених норм податкового законодавства занижено дохід, що обраховується при визначенні об'єкта оподаткування за 4 кв. 2012 на суму у розмірі 1478000 грн.

Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що відповідно до виписки банку від 21.05.12р. на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Шатл» № 26001101917, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли кошти в сумі 114450 грн. з призначенням платежу «благодійний внесок».

На письмовий запит Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1343/10/2615-16-02-04 від 11.02.14р. від ТОВ «БК «Шатл» отримано відповідь (№ 21/02 від 17.02.2014), згідно якої вищезазначені кошти обліковуються на бухгалтерському рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи ОСОБА_3 відповідно до договору № 1 від 21.05.12р.

В подальшому благодійна допомога на загальну суму 114450 грн. була видана готівковими коштами з каси підприємства фізичній особі ОСОБА_3 на підставі видаткових касових ордерів (а.с. 209 - 211 Том І).

В порушення п.п. 135.5.15 Податкового кодексу України, суму отриманих коштів в розмірі 114450 грн. не було відображено в складі інших доходів в податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012, у зв'язку з чим є вірним висновок суду першої інстанції щодо заниження позивачем доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 114450 грн. за II квартал 2012.

Доводи апелянта про те, що вказані кошти не є благодійною допомогою спростовуються «призначенням платежу» платіжного документа.

Так, відповідно до п. 3.8. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що вказане призначення платежу, здійсненого ОСОБА_3 з його боку є помилковим.

Окрім того, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р по 31.12.2012 р. встановлено їх завищення в загальному розмірі 2 150 797 грн.

Так, в перевіряємому періоді між ПП «Консалтинговий Центр «Актив - Плюс» та позивачем було укладено Договір про надання юридичних послуг від 14.02.12р., за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги: здійснювати комплексне абонентське юридичне обслуговування, яке включає усні та письмові консультації, підготовку, перевірку та рецензування договорів, заяв та інших документі тощо.

На підставі даного договору між сторонами проведено розрахунки в безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем на рахунок ПП «Консалтинговий Центр «Актив -Плюс» коштів в сумі 445 600 грн., які віднесено до складу адміністративних витрат.

Водночас позивачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності відображення у податковому обліку таких витрат, які б розкривали зміст та обсяг вказаних господарських операцій в цілях господарської діяльності позивача.

Наявні у матеріалах справи акти приймання наданих послуг містять загальне найменування таких послуг, без розкриття їх змісту та обсягу (а.с. 218 - 237 том І)

Відповідно до п. 1 Договору, ставка абонентської плати за обслуговування в межах обраного замовником пакету послуг погоджується сторонами на момент укладання угоди та становить: 8400 грн. за перший місяць обслуговування та 4200 грн. за наступні місяці.

Водночас, абонентська плата за обслуговування в розмірі 40 000 грн., 50 000 грн. та 60 000 грн., як то фактично зазначено в актах приймання наданих послуг, жодними документами не обґрунтована та не підтверджена.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги і зроблений податковим органом аналіз фінансово-господарської діяльності позивача, з якого випливає, що протягом 2012 року питома вага юридичних послуг по абонентському обслуговуванню (445600 грн.) в загальному обсязі задекларованих адміністративних послуг ТОВ «БК «Шатл» (1499686 грн.) становить майже 30%; питома вага виплаченої заробітної плати всіх працівників підприємства складає 11%, тоді як вартість юридичних послуг - 30%. За даними інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» основним видом діяльності ПП «Консалтинговий Центр «Актив -Плюс» - є видавнича діяльність, тобто діяльність з надання юридичних послуг не характерна для вказаного підприємства.

Наведені обставини, у їх сукупності ставлять під сумнів реальний характер вказаних господарських операцій, які не обумовлені економічними чи розумними мотивами (цілями ділового характеру), відтак спрямовані на заниження сум податкових зобов'язань.

Стосовно формування позивачем витрат в сумі 49 917 грн. та податкового кредиту в сумі 9983,33 грн. судом першої інстанції встановлено, що 25.04.12р. між позивачем та ТОВ «Поліметал - Торг» (перейменоване на ПП «Вісмут» (виконавець) укладено договір про пошук ринків збуту дизельного палива марки ЕН 590 Мозир.

Водночас, податковим органом за даними інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Поліметал - Торг» є оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин.

На підтвердження правомірності формування показників податкової звітності позивачем надано лише акт приймання - передачі послуг № 163 від 25.07.12р. на суму 49916,67 грн., в т.ч. ПДВ - 9983,33 грн. та податкову накладну від 25.07.12р. № 81 (а.с. 214 - 215 том І).

Інших документів первинного обліку на підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції, які б розкривали зміст та обсяг такої операції в цілях господарської діяльності позивача не надано ні до перевірки, ні суду.

Сама по собі наявність законодавчо визначених документів для формування податкового кредиту та витрат (податкових накладних та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), виписаних платником податку є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності формування платником податку показників податкової звітності за умови, якщо судом буде встановлено, що відомості в таких документах не розкривають змісту та обсягу господарських операцій з метою та в цілях господарської діяльності платника податку та не підтверджують факт їх здійснення.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді між позивачем та ФОП ОСОБА_4 були укладені договори № 14/08 від 01.08.12р. та № 142/05 від 06.06.12р. на виконання підрядних робіт.

Відповідно до умов договору № 14/08 від 01.08.12р. підрядні роботи (підготовка резервуарів для світлих нафтопродуктів з антикорозійною обробкою) виконувались на об'єкті за адресою: Вінницька область, с. Козятин, вул. Молодогвардійська, 86. Вартість робіт становить 120 280 грн. без ПДВ.

Відповідно до умов договору № 142/05 від 06.06.12р. контрагентом виконувались роботи по облаштуванню земляним насипом резервуарного парку нафтобази за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Гранітна, 21. Вартість робіт складає 535 000 грн. без ПДВ.

У бухгалтерському обліку ТОВ «БК «Шатл» вартість послуг по вказаним договорам в сумі 655 280 грн. відображена у складі витрат в рядку 04.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати».

Відповідно до п.п. 139.1.5 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12, 148.5 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до п. 146.12 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Представником позивача не заперечується, що відповідно до додатку AM до рядку 06.4.27 «Амортизація тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом 01.04.2011» до уточненої податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 ТОВ «БК «Шатл» відображено балансову вартість основних засобів станом на 01.01.2012 в сумі 31 715 грн.

Тобто, десятивідсотковий ліміт по віднесенню до вартості витрат, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів протягом 2012 для ТОВ «БК «Шатл» фактично становить 3 171 грн., а не 655 280 грн.

Покликання позивача на необхідність застосування, в даному випадку, положень п.п. 146.20, 146.16 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено наявності у спірних правовідносинах факту повернення орендарем об'єкту оренди/оперативного лізингу.

В частині віднесення позивачем до витрат 1 000 000 грн. та 200 000 грн. до податкового кредиту на підставі договору № 01/08/12 від 01.08.2012, колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «Техпромсервіс» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 01/08/12 від 01.08.12р., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування цілісний майновий комплекс нафтопереробного заводу з малотоннажною установою по переробці нафти.

Витрати в сумі 1 000 000 грн. та податковий кредит сформовано на підставі актів, які були досліджені судом першої інстанції.

В податковому обліку витрати з отримання послуг з оренди цілісного майнового комплексу згідно договору № 01/08/12 від 01.08.12р. віднесено позивачем до складу інших витрат підприємства, що відображено в податкових деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоді в розмірі 1000000,00 грн. (а.с. 34 - 35 том І).

Водночас, позивачем не додано жодних доказів використання орендованого цілісного майнового комплексу у власній фінансово - господарській діяльності підприємства та отримання від зазначених операцій прибутку (доходів), наприклад доказів виробництва паливно-мастильних матеріалів та їх подальшої реалізації.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що послуги з оренди цілісного майнового комплексу за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Козятин, вул. Молодогвардійська, 86 не пов'язані з господарською діяльністю позивача та не були направлені на отримання прибутку.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень - рішень від 19.03.2014 № 0002162201 та від 06.06.2014 № 0004462201.

Окрім того, податковим органом при перевірці було встановлено, що в перевіряємому періоді з каси підприємства директору ТОВ «БК «Шатл» ОСОБА_5 видано згідно видаткових касових ордерів готівкові кошти в сумі 655 280 грн., що не заперечується представником позивача.

Втім, в підтвердження використання вказаних готівкових коштів в рамках господарської діяльності підприємства, позивачем не надано авансових звітів з підтверджуючими документами про витрати даних коштів.

При цьому, грошові кошти, які виплачені директору ТОВ БК «Шатл» ОСОБА_5 в розмірі 655 280 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2012 - 310 000,00 грн., листопад 2012 -95 560,00 грн., грудень 2012 - 49 720,00 грн., податком на доходи фізичних осіб не оподатковувались, чим порушено пп. 164.2.17, 164.3, 168.1.1 Податкового кодексу України, п. 3 «Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

Таким чином, чого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 0009641702 від 04.06.14р.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.03.14р. №0002142201, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач в перевіряємому періоді здійснював діяльність у сфері оптово-роздрібної торгівлі нафтопродуктами, земельною ділянкою за готівковий та безготівковий розрахунок.

Так, позивачем використовувалися зареєстровані та опломбовані РРО які використовувались на АЗС за адресами: Хмельницька обл. Шепетівський р-н. с. Ленківці. вул. Миру; Хмельницька обл., Шепетівський р-н. с. Дубіївка, вул. Миру; Хмельницька обл., Із'яслівський р-н. с. Плужна вул. Бортишка, 61.

До перевірки позивач надав касову книга підприємства та прибуткові і видаткові касові ордери, книги обліку розрахункових операцій.

Водночас, ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених п. 5.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 № 637, внаслідок чого він вважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів, а саме: на підставі фактичних надходжень готівкових коштів до каси підприємства за перші три місяці перевіряємого періоду, тобто 1 659,39 грн. (загальна сума надходжень 109 520 грн./66 днів).

Так, відповідно до положень п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637, зареєстрованого в Мін'юсті України 13.01.05р. за № 40/10320 (надалі - Положення), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Відповідно до приписів п. 5.4 Положення, кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо: для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підпунктом «в» пункту 5.1 Положення передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Колегія суддів бере до уваги той факт, що АЗС, які знаходяться за межами Київської області окремо оприбутковують готівкові кошти в КОРО та самостійно здають готівку до місцевих банківських установ. До каси головного офісу такі готівкові кошти не надходять, відповідно при розрахунку ліміту каси не враховуються.

Оскільки згідно касових документів в період з 27.06.2012 по 28.11.2012 залишок готівки в касі складав всього 590 457,21 грн., а гранично допустимий ліміт каси за цей період становить всього 19 912,68 грн., колегія суддів погоджується з висновком відповідача про перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі на суму 570 544,53 грн., а відтак податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі до абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у сумі 1 141 089,06 грн. (590 457,21 грн. х 2).

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «Шатл» двічі включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 суму ПДВ в розмірі 20 443,50 грн., згідно податкової накладеної № 153 від 20.04.12р., виписаної ТОВ «БНК-Україна».

У зв'язку з виявленням факту подвійного включення до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суми ПДВ - 20 443,50 грн. позивач справді подав до податкового органу уточнюючі розрахунки, разом з тим, обставини справи свідчать про те, що сама розбіжність не усунена, що підтверджується наданими відповідачем та долученими до матеріалів справи розрахунками коригування сум податку на додану вартість та витягом з облікової картки платника.

Отже, податковим органом правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 25 725 грн., з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення - рішення №0002172201 від 19.03.14р.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Шатл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.14р. у справі №826/10529/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.14р. у справі №826/10529/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 01.12.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.