Рішення № 41632218, 27.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.14р. Справа № 904/6412/14За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м.Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "ОВЕТРИ", м.Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.

про стягнення 465 408,53грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., представник за довіреністю №153/1001 від 12.05.14р.

від відповідача: Гніденко Ю.Д., керівник

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 26.08.14р. (суддею Петренко Н.Е.) порушено провадження у справі №904/6412/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "ОВЕТРИ" (далі - відповідач) про стягнення 465 408,53 грн. Справу призначено до розгляду в засіданні на 02.10.14р.

Ухвалою господарського суду від 02.10.14р. (суддею Петренко Н.Е.) відкладено розгляд справи на 21.10.14р.

Ухвалою господарського суду від 21.10.14р. (суддею Петренко Н.Е.) продовжено строк розгляду спору по суті до 11.11.14р. включно та відкладено розгляд справи на 30.10.14р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.10.2014р. № 664 справу № 904/6412/14, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Е.. на лікарняному, передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою господарського суду від 03.11.14р. (суддею Ярошенко В.І.) прийнято справу №904/6412/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 27.11.14р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду від 11.11.14р. (суддею Ярошенко В.І.) у зв'язку з усуненням обставин, які обумовлювали відсутність судді Петренко Н.Е., справу № 904/6412/14 повернуто в провадження судді Петренко Н.Е.

Ухвалою господарського суду від 13.11.14р. прийнято справу № 04/6412/14 до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.11.14р.

27.11.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копію супровідного листа про направлення акту-звірки на адресу відповідача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав. Крім того, повноважний представник відповідача у судовому засіданні усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для проведення між сторонами звірки взаєморозрахунків.

Господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні усно заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки:

По-перше, відповідно до відзиву на позовну заяву, який надійшов від відповідача до суду 17.10.14р., останній отримав від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 26.08.14р., акт звірки взаєморозрахунків. Відповідач вважає, що акт звірки позивача підготовлений з суттєвими порушеннями порядку бухгалтерського обліку та ділової кореспонденції, але копію акту з внесенням своїх бухгалтерських даних та з зазначенням відповідних заперечень відповідач суду так і не надав.

В матеріалах справи є докази того, що позивач, на виконання вимог ухвали суду від 21.10.14р, вдруге 22.10.14р. надав відповідачу Акти звірок розрахунків станом на 22.10.14р. за період з листопада 2012р. по липень 2014р. Зазначені акти звірок 22.10.14р. власноручно отримав керівник відповідача Гніденко Ю.Д., він же головний бухгалтер відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для проведення взаємної звірки розрахунків з позивачем, яку суд зобов'язав провести між сторонами.

По-друге, відповідач у разі не згоди, з зазначеними позивачем сумами у Актах, мав право внести свої бухгалтерські дані з зазначенням відповідних зауважень. Жодних обґрунтованих пояснень або належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості проведення акту звірки відповідач суду не надав. Таким чином, суд вважає, що відповідач без поважних причин не провів звірку взаєморозрахунків з позивачем.

По-третє, суд неодноразово, а саме ухвалами суду від 26.08.14р., від 02.10.14р., від 21.10.14р., від 13.11.14р., зобов'язував відповідача надати контррозрахунок заявленої до стягнення суми, але відповідач витребуваний контррозрахунок не надав. Жодних обґрунтованих пояснень та доказів неможливості здійснити контррозрахунок заявленої до стягнення суми в матеріалах справи немає.

По-четверте, відповідач мав змогу направити на адресу позивача та надати суду свій варіант Акту звірки взаєморозрахунків, але жодних дій щодо проведення звірки взаєморозрахунків відповідач не вчинив.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач неналежним чином користується належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони і суду та не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, у судовому засіданні було оголошено перерву до 12:30 год.

Після перерви, у судовому засіданні 27.11.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звертає увагу суду, що на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" про приведення статуту товариства у відповідність із вказаним законом, 31.03.11р. на загальних зборах акціонерів ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" було прийнято рішення про перейменування Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" у Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". З 26.06.12р. ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" змінило свою назву на ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО".

20.04.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 1ор (далі - Договір), відповідно до умов п. 1. якого, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 700 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.2.3.3. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 2.3.4. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої відповідачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж відповідача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. (п.9.8. Договору).

У п. 9.8.1. Договору зазначено про те, що Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до абзацу у п. 1 Додатку № 3 до Договору "Порядок розрахунків", розрахунковий період встановлюється з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У п. 3 Додатку № 3 до Договору "Порядок розрахунків" зазначено про те, що відповідач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії виключно коштами.

Згідно з п. 4 Додатку № 3 до Договору "Порядок розрахунків" та п. 14 Додатку № 9 до Договору "Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної енергії" відповідач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії на підставі самостійно отриманого у позивача рахунку протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

Як зазначає позивач, останній щомісяця надавав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію та на оплату компенсації втрат, які виникають через перетікання реактивної електричної енергії, що підтверджується реєстром виданих рахунків.

Проте, відповідач виставлені рахунки не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену у період з листопада 2012 року по червень 2013 рік та з грудня 2013 року по липень 2014 рік активну електроенергію у розмірі 411 212,29 грн. та заборгованість по компенсації за перетоки реактивної енергії за період з квітня по липень 2014 рік у розмірі 1 332,05 грн., що підтверджується рахунками та даними розрахунків сум заборгованості, які додаються.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору щодо вчасної та повної оплати, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 40757,43 грн. та 3% річних у розмірі 12 106,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 411 212,29 грн., заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної енергії у розмірі 1 332,05 грн., 3% річних у розмірі 12 106,76 грн., інфляційні втрати у розмірі 40 757,43 грн., всього 465 408,53 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не визнав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що:

По-перше, позивач не врахував оплату, яку здійснив відповідач, на протязі вказаного періоду.

По-друге, позивач не врахував взаємозалік, який мав місце.

По-третє, позивач не зазначив встановлені судовими рішеннями проміжні цифри в розрахунок між сторонами за попередні періоди.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 411 212,29 грн. та заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної енергії у розмірі 1 332,05 грн. є обґрунтованими та доведеними, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк. Але під час розгляду справи судом встановлено та обома сторонами підтверджено, що відповідачем було сплачено 20 000,00 грн., тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 20 000,00 грн. підлягають припиненню, а в решті вищевказаних позовних вимог задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд не бере до уваги платіжні доручення, які додані відповідачем до відзиву, як докази оплати, оскільки зазначені платіжні доручення були враховані позивачем при розрахунку позовних вимог по даній справі. Крім того, суд звертає увагу, що відповідач також надав платіжні доручення, які зовсім не стосуються заявлених позовних вимог, оскільки вони відносяться до іншого періоду взаємовідносин між сторонами та по іншим справам, по яким вже винесені рішення, які набрали законної сили.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 12106,76грн. та інфляційні втрати у розмірі 40 757,43 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електроенергетику", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 20 000,00 грн. - припинити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Оветри" (53300, Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе, вул. Зонова, буд.3, код ЄДРПОУ 05517423) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 391 212,29 грн. (триста дев'яносто одну тисячу двісті дванадцять грн. 29 коп.), заборгованість по оплаті втрат, які виникли через перетоки реактивної електроенергії у розмірі 1 332,05 грн. (одна тисяча триста тридцять дві грн. 05 коп.), 3% річних у розмірі 12 106,76 грн. (дванадцять тисяч сто шість грн. 76 коп.), інфляційні втрати у розмірі 40 757,43 грн. (сорок тисяч сімсот п'ятдесят сім грн. 43 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 308,17 грн. (дев'ять тисяч триста вісім грн. 17 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.12.14р.

Суддя Н.Е. Петренко