ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2014 року Справа № 813/6798/14 Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.
представника позивача Теслюка І.Г.,
представника відповідача Яремко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта «Візейська» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 р.,-
встановив:
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу "Шахта «Візейська» (надалі - ДП «Львіввугілля» ВП "Шахта «Візейська») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - Сокальська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Сокальською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області безпідставно застосовано до ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Візейська» штрафні санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток. Вказує на те, що ВП «Шахта «Візейська» є відокремленим підрозділом ДП «Львіввугілля» без статусу юридичної особи та, як наслідок, не володіє необхідним для юридичної особи ступенем майнової відокремленості. Зазначає, що у відповідності до п.152.4 ст.152 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи. Отже, на думку позивача, обов'язок зі здійснення нарахування та сплати податку на прибуток покладено на юридичну особу - ДП «Львіввугілля».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та доповнень до заперечень. Пояснив, що позивачем подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 1-ше півріччя 203 року № 1300014046 від 08.08.2013 року, згідно з яким визначено податкове зобов'язання. Проте, вказане узгоджене зобов'язання в граничні терміни позивачем не сплачено, а погашене із затримкою 92 календарних дні. Зазначає, що в Акті перевірки, перевіряючими особами зазначено, що ДП «Львіввугілля» в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за 1-ше півріччя 2013 року по ВП «Шахта «Візейська». На підставі вказаного Акта перевірки, відповідачем у справі прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до ВП «Шахта «Візейська» застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Представник відповідача звертав увагу суду на те, що як Акт перевірки так і оскаржуване податкове повідомлення-рішення скероване на адресу юридичної особи - ДП «Львіввугілля». Вказав на те, що у відповідності до ст. 133 ПК України, платником податку на прибуток у даному випадку є як юридична особа ДП «Львіввугілля», так і ВП «Шахта «Візейська». Сума спірних штрафних санкцій нарахована та облікована у картці особового рахунку платника податків ВП «Шахта «Візейська», відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення теж сформоване по особовому рахунку та по адресі платника податку ВП «Шахта «Візейська», а не ДП «Львіввугілля». За наведених обставин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
11.06.2014 року посадовою особою Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток ВП «Шахта «Візейська». В результаті проведеної перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57 розділу ІІ ПК України платником - ДП «Львіввугілля» за ВП «Шахта «Візейська» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток. За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 316/150/26307836 від 11.06.2014 року.
На підставі Акта перевірки № 316/150/26307836 від 11.06.2014 року, Сокальською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001581530 від 19.06.2014 року, згідно з яким за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на 91 календарні дні до ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» застосовані штрафні санкції за платежем прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 19478,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 27.06.2014 року почав процедуру адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою до ГУ Мндоходів у Львівській області. Згідно з рішенням № 17407/10/13-01-10-08-05/1070 від 18.07.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014, винесене Сокальською ОДПІ залишено без змін, а скаргу ДП «Львіввугілля» - без задоволення.
29.07.2014 року ДП «Львіввугілля» звернулося зі скаргою про перегляд рішення ГУ Міндоходів у Львівській області № № 17407/10/13-01-10-08-05/1070 від 18.07.2014 року до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 13.08.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги - залишено без змін, скаргу - без задоволення.
У зв'язку із вичерпанням процедури адміністративного оскарження позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Візейська» Державного підприємства «Львіввугілля», вказаний підрозділ не є юридичною особою, здійснює представництво інтересів і реалізує свої цілі і задачі в межах Положення і Статуту підприємства. Відповідно до п.6.8.3., Підрозділ вправі самостійно нараховувати та сплачувати всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку.
У відповідності до припису ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) в п. 152.4. ст. 152 визначає порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
За визначенням п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 126.1. ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При перевірці платника податку - ДП «Львіввугілля» посадовими особами відповідача у справі, встановлено порушення п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України платником ДП «Львіввугілля» за ВП Шахта «Візейська», а саме те, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.
В даному випадку, податкове зобов'язання з податку на прибуток ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 363549,00 грн виникло на підставі поданого Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства від 08.08.2013 року № 1300014046.
Як вбачається з матеріалів справи, часткове погашення податкового боргу згідно картки особового рахунку ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 97390,00 грн відбулось за рахунок задекларованого та нарахованого 19.11.2013 року в картці особового рахунку від'ємного значення суми податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства від 06.11.2013 року № 1300017288.
На думку суду, відповідачем у справі невірно застосовано до ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки відокремлений підрозділ не є юридичною особою та є не платником податку на прибуток, а тому не несе відповідальності за своєчасне та повне внесення сум даного податку до бюджету.
Як зазначалось вище, згідно п.152.4 ст. 152 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи, тобто у даному випадку - ДП «Львіввугілля».
З аналізу законодавчих положень ПК України, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 року та необхідність його скасування.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне. Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Сокальською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001581530 від 19.06.2014 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Візейська" сплачену суму судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 25.11.2014 року.
Суддя Мричко Н.І.
Судове рішення № 41631848, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/6798/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: