Рішення № 4163171, 22.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р. Справа № 09-11/837

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І. за участю представників сторін: позивача –Коваль М.П. за довіреністю, Сеньок О.А. за довіреністю, першого відповідача - Комар Ю.П. за довіреністю, другого відповідача –Горобчук М.І. за довіреністю, третіх осіб –Панов Т.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Новий день», м. Київ до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Уманьферммаш», м. Умань (перший відповідач) та Міністерства промислової політики України (другий відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державне підприємство «Ресурспостач», м. Київ та Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ, про стягнення 5 215 720,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новий день»(позивач) подано позовну заяву, у якій він просить стягнути з ВАТ «Уманьферммаш»(першого відповідача) 5 215 720,29 грн., у тому числі: 2 491 762,34 грн. збитків, завданих самостійним вилученням матеріальних цінностей державного матеріального резерву; 1 786 504,49 грн. штрафу за самовільне відчуження матеріальних цінностей; 395 873,40 грн. штрафу за несвоєчасне освіження та заміну матеріальних цінностей; 541 580,06 пені за самовільне відчуження цінностей.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- на виконання Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) «Про затвердження Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву України (Держкомрезерв) щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву»від 26.04.2007 року №677 (далі вживається скорочено –Порядок №677) Державним комітетом України з державного матеріального резерву проведено відкритий конкурс з продажу прав вимоги, у тому числі до ВАТ Уманьферммаш»(першого відповідача), які виникли на підставі акту перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року;

- за результатами конкурсу, оформленого протоколом конкурсної комісії від 27.09.2007 року №9, переможцем визнано ТОВ «Новий день»(позивача);

- відповідно до п.23 Порядку №677 між позивачем та Держкомрезервом укладено договір від 11.10.2007 року №31/1 з продажу прав вимоги до ВАТ «Уманьферммаш»;

- згідно п.26 Порядку №677 після отримання платежу за договором Держкомрезерв видав розпорядження про здійснення боржником відвантаження матеріальних цінностей, а також стягнення з нього плати за позичання матеріальних цінностей, пені, штрафів та відшкодування збитків на користь переможця конкурсу відповідно до обсягу набутих ним прав вимоги;

- згідно п.2.1 договору з продажу прав вимоги на користь позивача передано всі права вимоги, що виникли з акту перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, у тому числі повернення майна: чавун ливарний в кількості 380,1 тонн; сталь товстолистова -106,6 тонн; сталь крупно сортна –20,0 тонн; сталь сортова конструкційна –32,273 тонн; сталь тонколистова 1,9 –3,9 –130,0 тонн; сталь листова конструкційна х/к та декапірована –29,7 тонн; сталь сортова х/т –4,7 тонн; труби катані загального призначення –19,333 тонн; труби тягнені загального призначення –4,0 тонн; сплави та суміші тверді –24,5 кг;

- права вимоги позивача до першого відповідача є доведеним і підтверджується номенклатурою накопичення, затвердженою Міністерством сільськогосподарського і тракторного машинобудування СРСР від 28.10.1988 року та річними звітами форми 12мр;

- згідно постанови КМУ від 29.01.1998 року №100-03 «Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву»(далі вживається скорочено –Положення №100-03), мобілізаційний резерв створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань;

- виникнення правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву між позивачем та першим відповідачем зумовлене номенклатурою накопичення;

- Указом Президента України від 14.11.1995 року №1039/95 «Про заходи щодо поліпшення роботи мобілізаційної підготовки народного господарства України»передбачено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання;

- відповідно до п.8 Положення №100-03 підприємства не мають права самостійно укладати будь-які угоди і здійснювати операції щодо матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, отже на відповідача покладено обов’язок відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву до зняття з нього в установленого порядку мобілізаційного завдання;

- актом КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року зафіксовано самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що свідчить про неналежне виконання першим відповідачем зобов’язань по забезпеченню схоронності і поверненню майна відповідачем, передбаченим ст.ст.942,949 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), Законом України «Про державний мобілізаційний резерв», Положенням №100-03;

- за неналежне виконання зобов’язання ст.230 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено сплату неустойки (штрафу, пені), яка визначається згідно Закону України «Про державний мобілізаційний резерв»;

- у відповідності до п.10 ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного вилучення), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожен день до повного повернення матеріальних цінностей;

- згідно ст.234 ГК України сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

- п.3 ст.612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків;

- у відповідності до п.3 ст.623 ЦК України, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом;

- відповідно до п.27 Порядку №677 з моменту отримання розпорядження переможець конкурсу відповідно до договору стає новим кредитором боржника з правами вимоги (частиною прав вимоги) з усіма правами, що випливають з них, зокрема, має право вимагати у боржника поставки або повернення матеріальних цінностей, на які поширюються придбані права вимоги (частини прав вимоги), або відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування; стягувати з боржника плату за позичання матеріальних цінностей, пеню та штраф, нараховані до проведення конкурсу відповідно до законодавства про державний матеріальний резерв та правочину, на підставі якого виникли права вимоги та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності); вимагати відшкодування збитків, завданих незадоволенням або несвоєчасним прав вимоги (частини прав вимоги);

- підрахунок вартості самовільно вилучених матеріальних цінностей здійснено у відповідності до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»на підставі звіту незалежного експерта, загальна сума понесених позивачем збитків становить 2 491 762,34 грн.;

- вартість самовільно вилучених матеріальних цінностей станом на 12.09.2005 року підрахована відповідно до п.21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 року та листа Міністерства економіки України №53-19/108 від 28.01.2000 року і складає 1 786 504,49 грн., отже 100% штрафу становить вказану суму;

- вартість матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, стосовно яких встановлено факт порушення правил та умов зберігання, несвоєчасне освіження та заміна матеріальних цінностей, несвоєчасне подання звітності становить 1 979 366,99 грн., отже штраф 20% за несвоєчасне подання встановленої звітності, несвоєчасне освіження та заміну матеріальних цінностей становить 395 873,40 грн.;

- станом на 23.05.2007 року самовільно відчужені матеріальні цінності до державного резерву не закладені, пеня за період з акту перевірки (12.09.2005 року) до 23.05.2007 року, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ згідно п.16 ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»складає 541 580,06 грн.

Перший відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позов не визнав повністю, посилаючись на наступні обставини:

- ВАТ «Уманьферммаш»не входить до числа підприємств єдиної системи державного резерву, тому не зобов’язаний зберігати цінності мобілізаційного резерву згідно Закону України «Про державний матеріальний резерв»;

- договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву між першим відповідачем та Держкомрезервом не укладався, тому відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій;

- перший відповідач не вчиняв ніяких винних дій направлених на самовільне використання матеріальних цінностей, у зв’язку із закінченням граничних термінів зберігання і вони не могли бути використані за цільовим призначенням, відповідач звернувся з листом від 23.11.1995 року №1755 до Мінмашпрому України з проханням вирішити питання про надання дозволу на використання матеріалів мобілізаційного резерву для виробництва і 28.05.1996 року отримав лист №153, у якому Мінмашпром України дозволив відповідачу використати зазначені матеріали у поточному виробництві;

- позивач визначив вартість матеріальних цінностей без врахування термінів зберігання і якості продукції з порушенням Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 року;

- всі розрахунки та докази позову ґрунтуються на висновках акту перевірки від 12.09.2005 року, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки перевірка проводилась лише по обліковим даним Держкомрезерву України, не взяті до уваги документи бухгалтерського обліку відповідача, перевірка проведена без зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, тобто без проведення інвентаризації, остаточна редакція акту перевірки від 12.09.2005 року не надана підприємству, акт перевірки КРУ від 12.09.2005 року, який наданий позивачем, відрізняється від тексту акту перевірки, який має перший відповідач, тому з цього приводу виник судовий спір.

Згідно ст.69 ГПК України ухвалою голови господарського суду Черкаської області від 03 квітня 2008 року строк вирішення спору продовжений на один місяць.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 квітня 2008 року відповідно до ст.27 ГПК України залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП «Ресурспостач».

Третя особа –ДП «Ресурспостач»у письмових поясненнях вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 травня 2008 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №03/4950а про скасування акту перевірки від 12.09.2005 р. щодо наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ «Уманьферммаш».

Ухвалою судді від 30 квітня 2009 року за клопотанням відповідача провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 липня 2009 року залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний комітет України з державного матеріального резерву, витребувано від ДП «Ресурспостач»нові докази, задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти ВАТ «Уманьферммаш»в сумі 5 215 720,29 грн.

Ухвалою господарського суду від 06 липня 2009 року частково задоволено клопотання ВАТ «Уманьферммаш», залучено другим відповідачем Міністерство промислової політики України.

Другий відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву послався на наступні обставини:

- позивач у справі просить суд стягнути з ВАТ "Уманьферммаш" збитки в сумі 2 491 762,34 грн. та штрафні санкції в сумі 2 723 957,95 грн., всього 5 215 720, 29 грн., як вбачається з позовної заяви та ухвали суду позовні вимоги до Міністерства промислової політики України (далі вживається скорочено –Міністерство) не висувалися;

- позовні вимоги до Міністерства і не можуть заявлятися, оскільки право ТОВ "Новий день" виникло на підставі Договору № 31/1 з продажу прав вимоги від 11 жовтня 2007 року, згідно якого ТОВ "Новий день" отримало від Держкомрезерву право вимоги до ВАТ "Уманьферммаш", що виникли з акту перевірки КРУ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, а саме: на повернення майна - Чавун ливарний в кількості 380.1 т, сталь товстолистова в кількості 106,6 т, сталь крупносортова в кількості 20,0 т, сталь сортова конструкційна в кількості 32, 273 т, сталь тонколистова 1.9-3,9 в кількості 130, 0 т, сталь листова конструкційна х/к та декапірована в кількості 29,7 т, сталь сортова х/т в кількості 4.7 т. труби катані загального призначення в кількості 19,333 т, труби тягнені загального призначення в кількості 4,0 т, сплави та суміші тверді в кількості 24,5 кг (далі матеріальні цінності);

- Держкомрезервом не було прийнято до уваги лист Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, правонаступником якого стало Міністерство, тобто визнано таким, що не має обов'язкового характеру, і, як наслідок, визнано неправомірними дії ВАТ "Уманьферммаш" по самовільному відчуженню матеріальних цінностей;

- системний аналіз чинного законодавства, що регулює спірне питання, та матеріалів справи, дозволяє Міністерству дійти висновку, що позовні вимоги ТОВ "Новий день" до ВАТ "Уманьферммаш" мають бути задоволені частково в сумі 472 033,25 грн.;

- як вбачається з Протоколу № 9 засідання конкурсної комісії з продажу прав вимоги Держкомрезерву від 27 вересня 2007 року та Договору № 31/1 з продажу прав вимоги від 11 жовтня 2007 року предметом права вимоги, що підлягали продажу, (поз. З, арк. 6 Протоколу) та предметом і ціною Договору (стаття 2) були тільки матеріальні цінності з їх загальною вартістю 472 033,25 грн.;

- законодавцем однозначно встановлено, що саме договором відступлення права вимоги встановлюється обсяг прав, що переходить до нового кредитора у зобов'язанні, отже позовні вимоги про стягнення з ВАТ "Уманьферммаш" будь-яких штрафних санкцій, у тому числі і штрафи за самовільне відчуження (1 786 504,49 грн.) та несвоєчасне освіження та заміну матеріальних цінностей (395 873,40 грн.), пеня за самовільне відчуження матеріальних цінностей (541 580,06 грн.) не підлягають задоволенню;

- вимоги позивача до ВАТ «Уманьферммаш»щодо відшкодування вартості матеріальних цінностей у грошовій формі підтверджуються матеріалами справи і обґрунтовуються нормами чинного законодавства. Проте вимога про відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування, в сумі 2 491 762,34 грн. суперечить нормам діючого законодавства, зокрема, ст. 514 ЦК України, ч. 2 п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»;

- з приписів статті 4 ЦК України вбачається, що якщо постанова КМУ суперечить положенням цього Кодексу або іншого закону, застосовуються, відповідно, положення цього Кодексу або іншого закону;

- таким чином, відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву має здійснюватися, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження);

- днем виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) матеріальних цінностей є дата складання Акту Контрольно-Ревізійного Відділу Держкомрезерву, тобто 12 вересня 2005 року. Сторони Договору № 31/1 дійшли згоди і визначили загальну вартість вимог до боржника (ВАТ "Уманьферммаш" (п.2.2), а саме: вартість матеріальних цінностей в сумі 472 033,25 грн.;

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити повністю, з підстав, викладених у позовній заяві;

- представник першого відповідача позовні вимоги не визнав повністю, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву;

- представник другого відповідача вважав позовні вимоги до першого відповідача підлягаючими частковому задоволенню в сумі 472 033,25 грн., з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву;

- представник третіх осіб вважав позовні вимоги підлягаючими повному задоволенню. Відповідно до ст. 85 ГПК України у представників сторін запитувалась згода на оголошення вступної та резолютивної частин рішення. У зв’язку з незгодою представника першого відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 17 по 22 липня 2009 року для підготовки повного рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Держкомрезерву від 28 квітня 2007 року №154, на виконання, затвердженого постановою КМУ Порядку №677, Положення про комісію, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Держкомрезерву, утворена комісія, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Держкомрезерву (т.1 а.с.106).

17 вересня 2007 року Держкомрезерв і ДП «Ресурспостач», відповідно до Порядку продажу прав вимоги №677, уклали договір доручення №юр-3/2007, згідно до умов якого ДП «Ресурспостач»прийняв на себе зобов’язання від імені Держкомрезерву вчинити юридичні та інші дії, направлені на погашення дебіторської заборгованості Держкомрезерву до боржників, за допомогою правових та економічних заходів. ДП «Ресурспостач»зобов’язалось здійснювати заходи до вісімнадцяти боржників, серед яких боржником №8 є ВАТ «Уманьферммаш»(перший відповідач) (п.п. 1.1, 2.2.8 договору доручення). Розділом 3 договору доручення визначені заходи, які Держкомрезерв доручив здійснити ДП «Ресурспостач», серед яких готувати та укладати відповідні договори з переможцем конкурсу на підставі отриманої від Держкомрезерву інформації (т.1 а.с.124-132).

20 вересня 2007 року між ДП «Ресурспостач»та ТОВ «Новий день» укладено попередній договір №31, предметом якого є укладення ТОВ «Новий день»договору з продажу прав вимоги Держкомрезерву (основний договір) щодо прав вимоги, які продаються відповідно до оголошення про проведення конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву в газеті «Урядовий кур’єр»12 вересня 2007 року на умовах, визначених цим договором. Умовою укладення основного договору є визначення ТОВ «Новий день»переможцем конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (або непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, що відбудеться 27 вересня 2007 року. Результати конкурсу оформлюються протоколом конкурсної комісії, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Держкомрезерву. Вартість прав вимоги, що реалізуються по основному договору, визначаються на конкурсі та зазначаються у відповідному протоколі комісії (розділ 1 договору). Предметом основного договору є оплатна передача кредитором на користь нового кредитора прав вимоги до боржників, серед яких боржником №3 вказаний ВАТ «Уманьферммаш». До боржника №3 у попередньому договорі зазначено, що на користь нового кредитора переходять всі права вимоги, що виникли з акту перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, у тому числі повернення майна - чавун ливарний в кількості 380.1 т, сталь товстолистова в кількості 106,6 т, сталь крупносортова в кількості 20,0 т, сталь сортова конструкційна в кількості 32,273 т, сталь тонколистова 1,9-3,9 в кількості 130,0 т, сталь листова конструкційна х/к та декапірована в кількості 29,7 т, сталь сортова х/т в кількості 4,7 т. труби катані загального призначення в кількості 19,333 т, труби тягнені загального призначення в кількості 4,0 т, сплави та суміші тверді в кількості 24,5 кг (пп. 1.3.2.1 попереднього договору). Загальна вартість прав вимоги до боржників визначається за результатами конкурсу з продажу прав вимоги та зазначається у протоколі засідання комісії (пп.1.3.2.2 попереднього договору). Кредитор передає новому кредитору оригінали або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують заборгованість боржника перед кредитором. Передача цих документів здійснюється шляхом підписання акту передачі (пп.1.3.2.3 попереднього договору). Сторони зобов’язуються укласти основний договір протягом 10 днів з дня проведення конкурсу та визначення переможця (пп.1.3.2.4 попереднього договору) (т.1 а.с. 133-137).

27 вересня 2007 року на засіданні конкурсної комісії з продажу прав вимоги Держкомрезерву розглянуті питання порядку денного: прийняття рішення про визнання конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву України таким, що не відбувся; проведення відкритого конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву України до боржників, які не виконали свої зобов’язання щодо повернення (поставки) матеріальних цінностей до державного резерву, визначення переможця конкурсу (протокол №9). Рішенням комісії конкурс по лотам №8, №11, №12, №14, №15 визнано таким, що не відбувся. Відповідач входив до складу лоту №10, стартова ціна лоту 4 581 906,24 грн. (у тому числі ПДВ). Рішенням конкурсної комісії визнано переможцем конкурсу по лоту №10 ТОВ «Новий день», як підприємство, яке запропонувало найвищу цінову пропозицію. Право вимоги продано переможцю по ціні 4 582 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (стартова ціна права вимоги у сумовому виразі по ВАТ «Уманьферммаш» у рішенні конкурсної комісії не значиться).

Згідно рішенню конкурсної комісії на ДП «Ресурспостач»покладено укласти договір з переможцями відкритого конкурсу відповідно до рішення конкурсної комісії (т.1 а.с.108-117).

11 жовтня 2007 року ДП «Ресурспостач»та ТОВ «Новий день» (позивач у справі) уклали договір №31/1 з продажу прав вимоги. Предметом договору є оплатна передача ДП «Ресурспостач»(кредитор) на користь ТОВ «Новий день»(новий кредитор) наступних прав вимоги до ВАТ «Уманьферммаш»(боржник), а саме всі права вимоги, що виникли з акту перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, у тому числі повернення майна - чавун ливарний в кількості 380.1 т, сталь товстолистова в кількості 106,6 т, сталь крупносортова в кількості 20,0 т, сталь сортова конструкційна в кількості 32,273 т, сталь тонколистова 1,9-3,9 в кількості 130,0 т, сталь листова конструкційна х/к та декапірована в кількості 29,7 т, сталь сортова х/т в кількості 4,7 т. труби катані загального призначення в кількості 19,333 т, труби тягнені загального призначення в кількості 4,0 т, сплави та суміші тверді в кількості 24,5 кг. (п.2.1 договору з продажу прав вимоги). Загальна вартість прав вимоги до боржника визначена за результатами конкурсу, становить 472033,25 грн., у тому числі ПДВ 78672,20 грн. За права вимоги новий кредитор зобов’язується сплатити на користь кредитора грошові кошти, передбачені п.2.2 договору протягом 10 робочих днів з дня підписання договору (п.3.1 договору з продажу прав вимоги). Права вимоги (частина прав вимоги) до нового кредитора переходять з дати видання розпорядження відповідно до п.3.3 договору (п.3.5 договору). Згідно п.3.3 договору протягом 10 робочих днів з дати отримання, визначеного п.2.2 договору платежу за права вимоги (частину прав вимоги) кредитор видає новому кредитору розпорядження, письмово повідомляє боржника про передачу новому кредитору права вимоги та передає новому кредитору завірені копії підтверджуючих документів. Передача розпорядження новому кредитору оформлюється актом передачі. З моменту отримання розпорядження новий кредитор стає правонаступником кредитора з усіма правами, що випливають з права вимоги, зокрема має право: вимагати у боржника поставку або повернення матеріальних цінностей, на які поширюються права вимоги, вимагати відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування (п.3.6 договору з продажу прав вимоги). У разі часткової оплати за договором, кредитор зобов’язаний передати новому кредитору розпорядження на частину права вимоги пропорційно сплаченим коштам (п.3.7 договору). З дати видання розпорядження Держкомрезерв втрачає право вимагати від боржників повернення матеріальних цінностей, сплати нарахованих відсотків, штрафу, пені та відшкодування збитків в частині прав вимоги, які вказані у розпорядженні (п.3.8 договору з продажу прав вимоги) (т.1 а.с.138-141).

На вимогу суду про підтвердження виконання п.3.1 договору з продажу прав вимоги стосовно сплати на користь кредитора грошових коштів, передбачених п.2.2 договору, в сумі 472033,25 грн., позивач надав копії наступних платіжних доручень: №35 від 24.09.2007 року на суму 687 285,94 грн. про сплату за конкурсне забезпечення згідно договору №27; та платіжні доручення про сплату ДП «Ресурспостач»згідно договору №31/2 від 11.10.2007 року за права вимоги: №25 від 18 жовтня 2007 року на суму 181 752,11 грн.; №58 від 29 жовтня 2007 року на суму 780 780,00 грн.; №161 від 09 листопада 2007 року на суму 92 321,81 грн.; №23 від 18 жовтня 2007 року на суму 311 000,00 грн. , (т.1 а.с.71-75). Всього сплачено –2 053 139,86 грн. (стартова ціна лоту 10, до якого входить ВАТ «Уманьферммаш»4 581 906,24 грн., у тому числі ПДВ, розмір конкурсного забезпечення - 687 285,94 грн. (т.1 а.с.113).

Платіжні доручення про сплату згідно договору №31/1 загальної вартості прав вимоги до боржника в сумі 472 033,25 грн. позивач не надав.

01 листопада 2007 року Держкомрезерв видав розпорядження ВАТ «Уманьферммаш»№10, згідно якого на підставі протоколу засідання комісії від 27.09.2007 року №9, договору з продажу прав вимоги від 11.10.2007 року №31/1, про виконання на користь ТОВ «Новий день»наступних зобов’язань: поставити (повернути) матеріальні цінності, відшкодувати збитки та сплатити відсотки за користування та штрафні санкції:

1. Поставити (повернути) матеріальні цінності: чавун ливарний в кількості 380.1 т, сталь товстолистова в кількості 106,6 т, сталь крупносортова в кількості 20,0 т, сталь сортова конструкційна в кількості 32,273 т, сталь тонколистова 1,9-3,9 в кількості 130,0 т, сталь листова конструкційна х/к та декапірована в кількості 29,7 т, сталь сортова х/т в кількості 4,7 т. труби катані загального призначення в кількості 19,333 т, труби тягнені загального призначення в кількості 4,0 т, сплави та суміші тверді в кількості 24,5 кг. (примітка: вартість не зазначена);

2. Сплатити відсотки за користування ____ грн. (примітка: сума відсутня);

3. Відшкодувати збитки ____ грн. (примітка: сума відсутня);

4. Сплатити штрафні санкції ___ грн. (примітка: сума відсутня). (т.1 а.с. 24)

02 листопада 2007 року Держкомрезерв по акту №5 приймання-передачі документів за договором доручення від 17.09.2007 року №юр-3/2007 передав ДП «Ресурспостач»для передання переможцю конкурсу ТОВ «Новий день»: оригінал розпорядження Держкомрезерву від 01.11.2007 року №10 (ВАТ «Уманьферммаш»); оригінал розпорядження Держкомрезерву від 01.11.2007 року №11 (ВАТ «Херсонський завод карданних валів»; оригінал розпорядження Держкомрезерву від 01.11.2007 року №12 (ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча); оригінал витягу з протоколу конкурсної комісії від 27.09.2007 року №9 (т.1 а.с. 142).

05 листопада 2007 року ДП «Ресурспостач»по акту №1 приймання-передачі документів за договором від 11.10.2007 року №31/1 передав вищевказані документи ТОВ «Новий день»(т.1 а.с.143).

09 листопада 2007 року за вих.№2/7064 Держкомрезерв направив ВАТ «Уманьферммаш»лист, у якому повідомив про те, що відбувся конкурс з продажу прав вимоги до ВАТ «Уманьферммаш», які виникли на підставі акту перевірки КРУ Держкомрезерву від 12.09.2005 року; за результатами конкурсу, оформленого протоколом засідання комісї від 27.09.2007 року №9, переможцем конкурсу визнано ТОВ «Новий день», з яким укладено договір з продажу прав вимоги від 11.10.2007 року №31/1 та після повної оплати вартості прав вимоги, видано розпорядження від 01.11.2007 року №10, тому відповідно до ст.ст. 512-516 ЦК України з 01.11.2007 року новим кредитором є ТОВ «Новий день». До листа додані копія витягу з протоколу від 27.09.2007 року №9, копію розпорядження від 01.11.2007 року №10 (т. 1 а.с. 25).

ТОВ «Новий день»створено згідно зборів засновників –громадян України Новікова О.В. та Мех Н.В. 26 грудня 2002 року. Зареєстрований ТОВ «Новий день»у м. Києві, вул. Степана Сагайдака, 114-а, 28 грудня 2002 року, рішенням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №07836, включений до ЄДРПОУ 06.11.2003 року. Згідно довідки з ЄДР станом на 20.03.2008 року адреса не змінилась. (т.1 а.с. 26-28, 42).

Згідно висновків акту від 12 вересня 2005 року КРВ Держкомрезерву, на який посилання як на підставу продажу прав вимоги, виявлено несвоєчасне освіження матеріальних цінностей (таблиця №5), незабезпечення кількісного зберігання матеріальних цінностей, самовільне відчуження по позиціях (таблиця 5), якісний стан матеріальних цінностей по термінам зберігання не відповідає діючим інструкціям (таблиця 5). У таблиці 5 наведена фактична наявність розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, перевіреного шляхом перерахунку, визначенню об’єму шляхом обміру з наступним розрахунком ваги, у таблиці наведено 13 позицій, з яких 3 позиції є в наявності: сталь листова горячокатана –8,49 т, стрічка сталева х/к –3,7 т. і прокат алюмінієвий –8,3 т, решта 10 позицій зазначені як самовільно відчужені, при цьому стосовно якісного стану матеріальних цінностей вказано на те, що їх термін зберігання закінчився (т.1 а.с. 13-17). Перелік самовільно відчужених у акті перевірки відповідає переліку зазначеному у розпорядженні Держкомрезерву від 01.11.2007 року №10 та договорі з продажу прав вимоги. Екземпляр акту перевірки від 12.05.2005 року наданий першим відповідачем, має невідповідності у розділі 4 «Якісне та кількісне зберігання моб.резерву», з екземпляром цього акту, наданим позивачем, зокрема: в екземплярі першого відповідача відсутні посилання на використання матеріальних цінностей моб.резерву у 1993-1996 роках на виробництво, згідно дозволу наданого листом від 28.05.1996 року №53 за підписом міністра Мінмашпрому України Малева В.І. про використання матеріалів у поточному виробництві без наступної заміни (т.1 а.с. 51-55).

Номенклатурою матеріальних цінностей, які підлягають накопиченню в мобілізаційному резерві по плану 1986 розрахункового року виробничим об’єднанням «Уманьферммаш», затвердженої заступником міністра тракторного і сільськогосподарського машинобудування 28 жовтня 1987 року було передбачено накопичення матеріальних цінностей, у тому числі тих, якій перевірялись КРВ Держкомрезерву (т.1 а.с. 147-150).

28 травня 1996 року Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (Мінмашпром України), правонаступником якого стало Міністерство промислової політики України, на звернення ВАТ «Уманьферммаш», враховуючи складну ситуацію щодо матеріально-технічного забезпечення виробництва в результаті фінансових труднощів підприємства, та у зв’язку із закінченням граничних термінів зберігання і неможливістю використання за прямим призначенням матеріалів другої групи, дозволив використати їх у поточному виробництві без наступної заміни, а саме: чавун ливарний –380 т., сталь листова конструкційна г/к –5 т. сталь крупносортна - 20,0 т, сталь товстолистова –106 т., сталь тонколистова - 130,0 т, сталь сортова холоднотягнута –5 т., сталь сортова конструкційна –30 т., труби загального призначення –110 т., сплави та суміші тверді –24,5 кг. (т.1 а.с. 50).

ВАТ «Уманьферммаш»звертався до господарського суду з адміністративним позовом до Держкомрезерву про скасування зазначеного акту перевірки від 12.09.2005 року. Постановою господарського суду Черкаської області у справі №03/4950а від 19 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, у позові відмовлено повністю у зв’язку з пропуском позивачем, встановленого ст. 99 КАС України, строку звернення до адміністративного суду, отже спір по суті не розглянутий (т.1 а.с. 154, т.2 а.с. 46-47).

Держкомрезерв звертався до господарського суду Черкаської області з позовом до ВАТ «Уманьферммаш»про повернення матеріальних цінностей щодо яких був виявлений факт самовільного відчуження, та стягнення 2 723 957,95 грн. штрафних санкцій, у тому числі: 1 786 504,49 грн. штраф за самовільне відчуження, 395 873,40 грн. штраф за несвоєчасне подання встановленої звітності, 541 580,06 грн. пені за несвоєчасне освіження та заміну матеріальних цінностей, який розглядався у справі №04/2899.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року у справі №04/2899 на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження припинено, оскільки всі права вимоги кредитора, які виникли з акту перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, передано ТОВ «Новий день»(т.2 а.с. 48).

На замовлення ТОВ «Новий день»Черкаська філія експертно-технічного центр «Статус»здійснила незалежну оцінку рухомого майна згідно наданого замовником переліку, а саме: чавун ливарний в кількості 380.1 т, сталь товстолистова в кількості 106,6 т, сталь крупносортова в кількості 20,0 т, сталь сортова конструкційна в кількості 32,273 т, сталь тонколистова 1,9-3,9 в кількості 130,0 т, сталь листова конструкційна х/к та декапірована в кількості 29,7 т, сталь сортова х/т в кількості 4,7 т. труби катані загального призначення в кількості 19,333 т, труби тягнені загального призначення в кількості 4,0 т, сплави та суміші тверді в кількості 24,5 кг., про що складений звіт про проведення незалежної оцінки, який затверджено директором 26 листопада 2007 року. У висновку про вартість майна (розділ 8 Звіту) зазначено, що станом на 26 листопада 2007 року вартість вищевказаного майна становить 2 491 762,34 грн. (т.1 а.с. 76-104).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З вищенаведених обставин справи вбачається, що спірні правовідносини, виникли із зобов’язань першого відповідача, який став правонаступником виробничого об’єднання «Уманьферммаш», стосовно забезпечення накопичення та зберігання мобілізаційного резерву, які виникли у 1986 році.

Ці відносини на момент їх виникнення регулювалися, зокрема, Положенням про мобілізаційний резерв, затвердженим постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969р. №780-275 і були засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а не на їх юридичній рівності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на той час, до майнових відносин, основаних на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.

У Постанові Верховної Ради України від 20.02.1996р. №57/96-ВР «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)»із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Верховної Ради України від 23.01.1997р. №26/97-ВР, мова про застосування саме цивільно-правової відповідальності не йде.

Указом Президента України «Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України»від 14 листопада 1995 року №1039/95, з метою забезпечення належного рівня мобілізаційної готовності народного господарства України, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлено, що підприємства всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника або організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначені їм мобілізаційні завдання, у тому числі щодо створення та збереження мобілізаційних потужностей, а також спеціальних формувань та мобілізаційних резервів, матеріальних і продовольчих ресурсів, страхового фонду документації.

24 січня 1997 року прийнятий Закон України «Про державний матеріальний резерв»№51/97-ВР (далі вживається скорочено - Закон №51/97-ВР), згідно з преамбулою якого, цей Закон визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву і регулює відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 1 Закону №51/97-ВР державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання). До складу державного резерву входить мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо -, нафтопродуктопроводів, систем Енерго - і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги.

Статтею 5 Закону №51/97-ВР встановлено, що:

Номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок розробки номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

Мобілізаційні резерви створюються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, іншими зацікавленими органами виконавчої влади.

Щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

Стаття 11 Закону №51/97-ВР передбачає, що:

Запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи та організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву є обов'язковим, якщо це не завдає їм збитків.

Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 та п. 16 ст. 14 Закону №51/97-ВР у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. Розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129 був затверджений Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, згідно з п. 10 якого матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Таким чином, Закон №51/97-ВР та названий вище Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву по новому врегулював відносини у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву. При цьому цей Закон не містить приписів щодо його застосування до подібних відносин, які виникли до набрання ним чинності і не на його підставі.

Держкомрезерв відносини з ВАТ «Уманьферммаш»щодо закладення до державного резерву відповідних матеріальних цінностей та їх зберігання у відповідність з вимогами Закону №51/97-ВР та Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву не привів. Договір про збереження матеріальних цінностей не був укладений, акт про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання сторонами не підписаний та не оформлені відповідні бухгалтерські документи складського обліку. Держкомрезерв в установленому порядку не розглянув заперечення ВАТ «Уманьферммаш»на акт перевірки, його доводи не спростував.

З огляду на викладене, господарський суд погоджується з доводами першого відповідача, що підстав для застосування до нього передбачених п. 10 ст. 14 Закону №51/97-ВР штрафних санкцій не має. Тому не могло бути предметом продажу право, яке Держкомрезерв не мав.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Уманьферммаш»будь-яких штрафних санкцій, у тому числі штрафи за самовільне відчуження (1 786 504,49 грн.) та несвоєчасне освіження та заміну матеріальних цінностей (395 873,40 грн.), пеня за самовільне відчуження матеріальних цінностей (541 580,06 грн.) не підлягають задоволенню.

Із виявлених перевіркою від 12.09.2005 року КРВ Держкомрезерву фактів самовільного відчуження та використання першим відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які мали місце у 1996 році по закінченні граничних термінів їх зберігання з дозволу міністра Мінмашпрому України, у нього виникли цивільні не договірні зобов’язання, передбачені главою 82 ЦК України від 16.01.2003р., який набув чинності з 01.01.2004 року.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою і вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Неправомірність поведінки першого відповідача полягала у не забезпеченні ним належного зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які в силу закону він мав зберігати, зокрема, як вказано у акті перевірки КРВ, у не вчинені ним дій щодо їх своєчасного освіження, не забезпечення кількісного зберігання, самовільне відчуження, не забезпечення якісного стану матеріальних цінностей.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою першого відповідача і шкодою виражається в тому, що втрата матеріальних цінностей мобілізаційного резерву є об'єктивним наслідком не забезпечення ним належних умов зберігання цих цінностей.

Держкомрезерв звертався до господарського суду з позовом про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей та сплату штрафних санкцій, який розглядався господарським судом у справі 04/2899. Однак в процесі вирішення спору Держкомрезерв передав право вимоги, тому спір по суті не був вирішений, провадження у справі припинено за заявою Держкомрезерву, за відсутністю предмету спору.

Позивач набув права вимоги на підставі договору №31/1 з продажу прав вимоги від 11.10.2007 року (далі вживається скорочено –Договір №31/1).

З Протоколу № 9 засідання конкурсної комісії з продажу прав вимоги від 27 вересня 2007 року та Договору № 31/1 вбачається, що предметом права вимоги, яка підлягала продажу, та предметом і ціною Договору №31/1 (стаття 2 договору) були тільки матеріальні цінності з їх загальною вартістю 472 033,25 грн. При цьому акт перевірки КРВ Держкомрезерву від 12.09.2005 року, на який посилання у Договорі №31/1, не містить вимоги про відшкодування вартості матеріальних цінностей; лот №10, до якого ввійшли чотири боржники, у тому числі перший відповідач, містить розмір конкурсного забезпечення –687 285,94 грн. та стартову ціну лоту - 4 581 906,24 грн., без визначення вартості матеріальних цінностей ВАТ «Уманьферммаш».

Отже, згідно п.2 Порядку продажу прав вимоги Держкомрезерву №677, було продано лише вимогу на матеріальні цінності на суму 472 033,25 грн. Підтвердженням цього є також Розпорядження Держкомрезерву № 10 від 01.11.2007 року, відповідно до якого ВАТ «Уманьферммаш»повідомлялося про необхідність виконати на користь ТОВ «Новий день»наступні зобов’язання:

1. Поставити (повернути) матеріальні цінності вищенаведеного переліку. При цьому збитки, відсотки, штрафні санкції не визначені.

Таким чином, з моменту отримання розпорядження, переможець конкурсу - ТОВ «Новий день»(позивач у справі), відповідно до пункту 27 Порядку продажу прав вимоги Держкомрезерву №677 та Договору № 31/1, став новим кредитором боржника - ВАТ «Уманьферммаш»з правом вимоги на матеріальні цінності.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, законодавством встановлено, що договором або законом встановлюється обсяг прав, що переходить до нового кредитора у зобов'язанні.

Згідно з ч. 2 п.27 Порядку продажу прав вимоги Держкомрезерву №677 новий кредитор має право вимагати у боржника поставку або повернення матеріальних цінностей, на які поширюються придбані права вимоги або відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування. Позивач відмовився від повернення матеріальних цінностей і вимагає відшкодування збитків, які за його доводами, складають вартість самовільно відчужених матеріальних цінностей в цінах на момент відшкодування.

Вимога позивача про відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування, в сумі 2 491 762,34 грн. не є доведеною та суперечить нормам чинного законодавства. Єдиним правовим обґрунтуванням встановлення цієї суми є посилання позивача на ч.2 п.27 Порядку продажу прав вимоги Держкомрезерву №677, відповідно до якої новий кредитор має право на відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, що діють на час відшкодування. Однак, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України). Крім цього, ч.2 п.10 ст.14 Закону №51/97-ВР передбачає відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження).

Наведене свідчить про те, що положення ч.2 п. 27 Порядку продажу прав вимоги Держкомрезерву №677 в тій частині, що новий кредитор має право вимагати у боржника відшкодування вартості таких цінностей у грошовій формі за ринковими цінами, які діють на час відшкодування, та положення договору №31/1 стосовно цього, суперечить ст. 514 ЦК України та ч. 2 п. 10 ст. 14 Закону №51/97-ВР.

Пунктом 4 ст.4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови КМУ. При цьому встановлено, що якщо постанова КМУ суперечить положенням цього Кодексу або іншого закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Відповідно до ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів , якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Таким чином, відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву має здійснюватися, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження).

Днем виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) матеріальних цінностей є дата складання Акту КРВ Держкомрезерву, тобто 12 вересня 2005 року. Сторони Договору № 31/1 дійшли згоди і визначили загальну вартість вимог до боржника ВАТ «Уманьферммаш»(п.2.2 Договору), а саме: вартість матеріальних цінностей в сумі 472 033,25 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про передачу прав вимоги, Держкомрезерв виходив з:

- недоцільності закладання і зберігання зазначених матеріальних цінностей;

- закінчення терміну зберігання матеріальних цінностей;

- відсутності договірних відносин з першим відповідачем та акту приймання-передачі матеріальних цінностей відповідно до Закону №51/97-ВР;

- не повна оплата позивачем конкурсної ціни лоту №10 та не сплата по договору №31/1.

Зазначені та інші обставини стали підставою визначення договірної загальної вартості прав вимоги до боржника за результатами конкурсу в сумі 472 033,25 грн.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з першого відповідача 472 033,25 грн. Стосовно доводів першого відповідача про наявність дозволу міністерства на відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, то суд вважає їх безпідставними, оскільки лист міністра не є розпорядчим документом, на підставі якого можна самостійно використовувати матеріальні цінності мобілізаційного резерву.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які становлять: 2307,75 грн. державного мита та 10,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2318,43 грн.

У зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 68 ГПК України, підлягає скасуванню забезпечення позову, застосоване ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 липня 2009 року, в частині накладення арешту на грошові кошти ВАТ «Уманьферммаш»в сумі 4 741 368,61 грн. (5 215 720,29 грн. сума, на яку накладено арешт - 472 033,25 грн. задоволені позовні вимоги - 2318,43 грн. судові витрати).

Керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов до ВАТ «Уманьферммаш»задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Уманьферммаш», Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 21, ідентифікаційний код 05765888 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день», м. Київ, вул. С.Сагайдака, 114-а, ідентифікаційний код 32204811 - 472 033,25 грн. вартості прав вимоги та 2318,43 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Скасувати забезпечення позову, застосоване ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 липня 2009 року, в частині накладення арешту на грошові кошти ВАТ «Уманьферммаш»(м. Умань, вул.Енергетична, 21, ідентифікаційний код 05765888) в сумі 4741368,61 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ Н.М.Курченко