Постанова № 41631633, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/14067/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просило визнанати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001252220 від 04.06.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що товариством не доведено факту використання знаку для товарів і послуг "Auto trading" у своїй господарській діяльності, та що операції зі спати роялті відбулися між пов'язаними особами ТОВ "Автотрейдінг Атолл груп" з метою збільшення від'ємного значення суб'єкта оподаткування з податку на прибуток товариства.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги .

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро"(код ЄДРПОУ 36441012) зареєстроване за рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1224102000046075 30 березня 2009 року. Позивач перебуває на податковому обліку Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (згідно акта перевірки).

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник- Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро"(код за ЄДРПОУ 36441012) з питань правильності визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро"до складу валових витрат віднесено вартість послуг на потреби не пов'язанні з веденням господарської діяльності, а саме шляхом укладення між ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро"(Ліцензіат) та ТОВ "Автотрейдінг Атолл груп"(Ліцензіар) ліцензійного договору про надання права використання знаку для товарів та послуг № 11-АДН від 01.04.2011 року.

Ліцензійний договір №11-АДН про надання права використання знаку для товарів та послуг від 01.04.2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг Атолл груп" (далі -Ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг-Дніпро" (далі -Ліцензіат), відповідно до вимог якого Ліцензіар надає Ліцензіату на строк дії цього Договору за винагороду, яку виплачує ліцензіат невиключну ліцензію на використання товарного знаку, вказаного у Свідоцтві на знак для товарів та послуг №25650 від 17.06.2002р. для позначення товарів та послуг, що надаються, виготовляються і/або реалізовуються ліцензіатом у відповідності до класів 35, 37, 39, 41 Міжнародного класифікатора товарів та послуг.

На виконання умов даного договору між зазначеними підприємствами укладені такі угоди:

№01 від 31.07.2011р. "Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на ІІІ-й квартал 2011 року";

№02 від 31.10.2011р. "Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на IV-й квартал 2011 року";

№01 від 31.01.2012р. "Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на І-й квартал 2012 року";

№02 від 30.04.2012р. "Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на ІІ-й квартал 2012 року";

№03 від 31.07.2012р. " Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на ІІІ-й квартал 2012 року";

№04 від 31.10.2012р. "Про встановлення розміру щомісячного ліцензійного платежу на IV-й квартал 2012 року".

За право використання знаку для товарів та послуг "Auto traiding" складено акти від 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р.,31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. на загальну суму 525 000, 00 грн.

На підставі вищевикладеного податковим органом складено висновок про порушення ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро":

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК в результаті чого зменшено від'ємнен значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 581 250, 00 грн.: у тому числі за ІІ-й квартал 2011 р. в сумі 75 000 грн.; за ІІІ квартал 2011р. в сумі 50 000, 00 грн.; за ІV-й квартал 2011р. в сумі 100 000, 00 грн.; за І-й квартал 2012 р. в сумі 75 000, 00 грн.; за ІІ-й квартал 2012р. в сумі 131 250, 00 грн.; за ІІІ-й квартал 2012р. в сумі 75 000, 00 грн.; за ІV-й квартал 2012р. в сумі 75 000, 00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, позивач в порядку процедури адміністративного оскарження подав до Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області ДПС заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки №487/222/36441012 від 23.05.2013р.

На підставі вказаного акта перевірки Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області ДПС 04 червня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001252220, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення збільшено ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 581 250, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1781/10/10-25 від 13 серпня 2013 року, податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ № 0001252220 від 04.06.2013р. залишено без змін, а скарга ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро" без задоволення.

ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро" звернувся із скаргою на зазначене податкове повідомлення рішення до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 11400/6/99-99-10-0115 від 19 вересня 2013 року, податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ № 0001252220 від 04.06.2013р. залишено без змін, скарга ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро"-без задоволення.

Відповідно до пп.14.1 27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п. 14.1. 36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до пп.14.1.225 п.14.1 ст.14 роялті Податкового кодексу України роялті- будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового Кодексу України інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:

а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

б) суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік з урахуванням положень абзацу "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 цієї статті.

Факт виконання зазначеного договору підтверджується долученими до матеріалів справи актами про надання права користування Товарного знаку починаючи з квітня 2011 року по грудень 2012 року. Крім того, позивачем надані докази використання Товарного знаку у своїй діяльності, а саме: в торговому залі ТОВ „Автоцентр-Дніпропетровськ", на стендах, цінниках, під час маркування транспортних засобів, використання у документації.

Статтею 420 Цивільного Кодексу України встановлено, що до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать літературні та художні твори.

Статтею 418 Цивільного Кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до статті 424 Цивільного Кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно до вимог статті 426 Цивільного Кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 427 Цивільного Кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до вимог статті 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Абзацем 5 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно частини 2 статті 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, збитковість господарської діяльності, на яку посилається податковий орган, не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської, з огляду на те, що неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Відповідно до ч.2 ст.71КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, податкове повідомлення-рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 3, 202 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 р. №0001252220 винесене Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг - Дніпро".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук