Ухвала суду № 41631593, 07.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2014 рокусправа № 804/14686/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимог, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року фізична особа-підприємиць ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002502400 від 30.04.2013 року в частині визнання грошового зобовязання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 5248,91 грн.; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.09.2013 року №1/58, винесену відповідачем, згідно якої сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 5248,91 грн., з земельного податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі №804/14686/13-а, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з орендної плати про несвоєчасну сплату орендної плати за землю, зафіксовано порушення фізиної особи підприємця ОСОБА_1, відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, а саме за 2013 рік у розрахунку визначено, що за період з 01.01.2012 року - 31.12.2013 року сума основного боргу землі складає 5248,91 грн.

Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0002502400 від 30.04.2013 року, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 розділу II та п.286.5 ст.286 розділу XIII Податкового кодексу України встановлено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 5248,91 грн.(а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємиць ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку за адресою: вул. Театральна, 2, м. Дніпропетровськ загальною площею 0,1044 га.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України документи, що посвідчують право власності або право користування землею, є:

1. Державний акт на право власності на земельну ділянку;

2. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою;

3. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Таким чином, враховуючи те, що використання землі є платним та підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, то при отриманні від відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно інформації, необхідної для обчислення і справляння плати за землю, контролюючий орган надсилає фізичній особі податкове повідомлення - рішення щодо сплати податку за земельну ділянку. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

17 липня 2013 року позивач отримав спірне податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року, та звернувся з заявою до відповідача (отримано 07.08.2013 року) в якій не визнав його.

Відповідач листом від 29.08.2013 року №3772/10/17-3 надав відповідь, посилаючись на норми Земельного кодексу України та Лист Державної податкової служби України від 06.03.2012 року №6535/7/17-3217 «Про плату за землю з фізичних осіб» стверджував про необхідність сплачувати земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

06 вересня 2013 року відповідачем винесено податкову вимогу №1/58, відповідно до якої станом на 06.09.2013 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 5248,91 грн.(а.с.15).

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, №2181-III (діяв на час направлення податкової вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Доказів оскарження податкової вимоги фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в адміністративному чи судовому порядку не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а тому підстави для його скасування та скасування податкової вимоги відсутні. Оскаржуване рішення суду є правомірним та обґрунтованим, винесеним з повним встановленням обставин по справі та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної існтанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук