Постанова № 41631447, 26.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 918/780/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Трачук Ю.М. (довіреність №б/н від 01.01.2014 року); Калініченко Н.А. (довіреність №б/н від 01.01.2014 року)

відповідача: Прихода О.В. (довіреність №б/н від 01.04.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.10.2014 року у справі №918/780/14 (суддя Качур А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

про стягнення в сумі 91350 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.10.2014 року (суддя Качур А.М.) у справі №918/780/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (м.Москва, Російська Федерація) (надалі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (Київська область, м.Вишневе) (надалі - відповідач) про стягнення в сумі 91350 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, м.Москва, вул.Годовікова, буд.9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м.Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) суму компенсації у розмірі 36540,00 грн., 1827,00 грн. судового збору, 1230,00 грн. судових витрат за проведення експертизи та 50,00 грн. судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що дослідженні під час розгляду справи докази в своїй сукупності підтверджують те, що 08.05.2014 року у належному ТОВ "Експансія" (надалі відповідач) гіпермаркеті (магазині) "ФОЗЗІ", що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Курчатова, 9, було здійснено публічну демонстрацію фрагментів аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь " з серій "Большое путешествие", "Сладкая жизнь", "Когда все дома", майнові права на який належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь", кожна з яких є окремим об'єктом авторського права, що призвело до протиправного використання об'єктів авторського права. За таких підстав, збитки, понесені позивачем, підлягають стягненню з ТОВ "Експансія".

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТОВ "Експансія" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту з'ясування всіх обставин справи, що, як наслідок, призвело до прийняття неправильного рішення по даній справі. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у позивача відсутні виключні авторські майнові права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша і Ведмідь» та всі його складові частини, в тому числі і на серії «Велика подорож», «Солодке життя», «Коли всі дома», а відтак і відсутнє право звертатися до суду з даним позовом. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 36540 грн. 00 коп.. Судом встановлено лише один факт протиправного використання об'єкта авторського права, а компенсацію необґрунтовано стягнуто як за три факти протиправного використання об'єкта авторського права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 26 листопада 2014 року /том 2, а.с. 128/.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /том 2, а.с. 137-143/.

25 листопада 2014 року апелянт надав додаткові пояснення, де заперечив проти доводів наданих у відзиві. Зокрема, зазначив, що позивачем до матеріалів справи не долучено договорів про відчуження виключних прав чи ліцензійних договорів, які укладено між ТОВ "Анімаккорд" чи ТОВ "Маша і Мєдвєдь" та вказаними громадянами - авторами творів; оскільки малюнки, сценарії, діалоги, тексти пісень, музичний супровід, які були створені громадянами - авторами творів в процесі роботи над першими 12 серіями мультиплікаційного серіалу "Маша і Медвідь", увійшли в подальшому до складу наступних серій, в тому числі до серій "Велика подорож", "Солодке життя", "Коли всі дома" то, відповідно, виключне майнове право на вказані юридично значимі частини аудіовізуального твору повинні були бути підтверджені належними і допустимим доказами, а саме, договорами про відчуження виключних майнових авторських прав громадянами - авторами творів на користь позивача.

Безпосередньо в судовому засіданні 26 листопада 2014 року представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.06.2010 року ТОВ "Маша і Мєдвєдь" як ліцензіатом та Кузовковим Олегом Геннадійовичем (ліцензіар), укладено договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) (далі - Договір), за умовами якого:

- ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "Маша" і "Мєдведь", які використовуються у створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", ці малюнки, а також DVD-диск із записом сказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу " Маша і Мєдвєдь" слугують для ідентифікації предмета Договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (за Договором далі - твори) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах Договору виключне право на використання персонажів (преамбула Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату на термін дії Договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених Договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам (пункт 1.1 Договору);

- ліцензіар гарантує, що він особисто створив твори, є їх єдиним автором, на момент передачі прав за Договором ліцензіар є власником наданих ліцензіату прав на твори, при створенні творів ним дотримані охоронювані законом інтелектуальні права інших осіб (пункт 1.2 Договору);

- право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення Договору до 30.06.2025 року включно (пункт 2.1 Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо такими способами:

- відтворювати твори, тобто виготовляти один чи більше екземпляри творів та (або) їх частини в будь-якій матеріальній формі, у тому числі шляхом візуального запису без обмеження тиражу; "будь-яка матеріальна форма" - це у тому числі будь-які промислові вироби (сувеніри, предмети галантереї, текстильні, трикотажні вироби, ігри, іграшки та ін.), пам'ять ЕОМ без залежності від способу дії, оптичні диски, цифрові диски, носії високої чіткості, машинозчитувальні носії, магнітні стрічки, фото-кіно плівки будь-яких форматів, а також інші носії як відомі на момент укладення Договору, так і ті, що стануть відомими протягом строку дії Договору з рівня техніки;

- розповсюджувати екземпляри творів;

- здійснювати публічний показ;

- імпортувати оригінали чи екземпляри творів;

- надавати в прокат оригінали чи екземпляри творів;

- публічно виконувати;

- сповіщувати в ефір чи по кабелю;

- здійснювати переклад чи іншу переробку;

- доводити до загального відома;

- використовувати шляхом включення до інших творів (підпункти 2.2.1 - 2.2.11 Договору);

Ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 Договору);

Якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права; відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перепоною для самостійного вжиття ліцензіатом заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку (пункт 2.10 Договору);

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом всього строку надання прав на використання творів, встановлених пунктом 2.1 Договору, які діють протягом строку дії виключних прав на складені об'єкти, в які будуть включені твори (персонажі, частини, елементи) (пункт 9.1 Договору).

Первинним власником аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Медведь" є ТОВ Студія "Анімаккорд".

08.06.2010 року між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і Мєдвєдь" укладено Договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір, відповідно до пункту 1.1. якого ТОВ "Маша і Мєдвєдь" набуло виключних прав на аудіовізуальний твір - серіал " Маша і Мєдвєдь ", основні ідентифікаційні характеристики якого передбачені Додатками, які є невід'ємними додатками до зазначеного вище Договору (п. 1.2.).

При цьому, пунктом 2 Додатку № 1 до Договору № 010601-МиМ від 08.06.2010 року передбачено, що одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір передаються в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включно, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких Додатках до Договорів.

04.07.2012 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (замовник) та Кузовковим Олегом Геннадійовичем (автор-виконавець) було укладено авторський Договір замовлення №ОК-4/МиМ, відповідно до предмету якого автор-виконавець зобов'язується створити та передати замовнику літературні сценарії серій дитячого телевізійного серіалу " Маша і Мєдвєдь " (надалі сценарій), у відповідності з вимогами встановленими в творчій задачі до даного договору, а замовник прийняти та оплатити.

Відповідно до акту здачі-прийому робіт № 1 від 02.08.2012 року, у відповідності з авторським договором замовлення № ОК-4/МиМ від 04.07.2012 року, автор-виконавець створив та передав замовнику сценарії для дитячого телевізійного серіалу " Маша і Мєдвєдь ", в тому числі серії: "Когда все дома" та "Сладкая жизнь".

03.12.2012 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (замовник) та Кузовковим Олегом Геннадійовичем (автор-виконавець) було укладено авторський договір замовлення № ОК-9/МиМ, відповідно до предмету якого автор-виконавець зобов'язується створити та передати замовнику літературні сценарії серій дитячого телевізійного серіалу " Маша і Мєдвєдь " (надалі сценарій), у відповідності з вимогами встановленими в творчій задачі до даного договору, а замовник прийняти та оплатити.

Відповідно до акту здачі-прийому робіт № 1 від 14.01.2013 року, у відповідності з авторським договором замовлення № ОК-9/МиМ від 03.12.2012 року автор-виконавець створив та передав замовнику сценарії для дитячого телевізійного серіалу " Маша і Мєдвєдь ", в тому числі серію "Большое путешествие".

23.10.2012 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (замовник) та приватним підприємцем Мальвіною Наталією Володимирівною (режисер) було укладено договір авторського замовлення № НМ-3/2012, відповідно до предмету якого режисер на умовах встановлених даним договором, у відповідності до сценарію в якості режисера-постановщика зобов'язується створити оригінальний аудіовізуальний твір - серію до анімаційного серіалу " Маша і Мєдвєдь " з попередньою назвою "Когда все дома".

Відповідно до актів задачі-прийому № 1 від 30.11.2012 року, № 1/1 від 23.10.2012 року, № 2 від 31.01.2013 року, № 3 від 28.02.2013 року режисер-постановщик (приватний підприємець Мальвіна Наталія Володимирівна) відповідно до умов договору авторського замовлення № НМ-3/2012 від 23.10.2012 року створив та передав, а замовник (ТОВ "Маша і Мєдевєдь" ) прийняв аудіовізуальний твір - серію до анімаційного серіалу " Маша і Мєдвєдь " з попередньою назвою "Когда все дома".

03.06.2013 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (замовник) та Байрамгуловим Владиславом Миколайовичем (режисер) було укладено договір авторського замовлення № МиМ-С37/2013, відповідно до предмету якого режисер на умовах встановлених даним договором, у відповідності до сценарію в якості режисера-постановщика зобов'язується створити оригінальний аудіовізуальний твір - серію до анімаційного серіалу " Маша і Мєдвєдь " з попередньою назвою "Большое путешествие".

Відповідно до акту прийому фільму від 25.11.2013 року, у відповідності з авторським договором замовлення № МиМ-С37/1013 від 03.06.2013 року автор-виконавець створив та передав замовнику аудіовізуальний твір - анімаційний фільм під назвою "Большое путешествие".

08.02.2013 року між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (замовник) та Козічем Романом Євгенійовичем (режисер) було укладено договір авторського замовлення № МиМ-С33/2013, відповідно до предмету якого режисер на умовах встановлених даним договором, у відповідності до сценарію в якості режисера-постановщика зобов'язується створити оригінальний аудіовізуальний твір - серію до анімаційного серіалу " Маша і Мєдвєдь " з попередньою назвою "Сладкая жизнь".

Відповідно до акту прийому фільму від 15.05.2013 року, у відповідності з авторським договором замовлення № МиМ-С33/1013 від 08.02.2013 року автор-виконавець створив та передав замовнику аудіовізуальний твір - анімаційний фільм під назвою "Сладкая жизнь".

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь", в тому числі серій " Большое путешествие ", " Сладкая жизнь ", " Когда все дома ", та його складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом. Згідно з умовами вказаних договорів авторського замовлення до замовника (позивач) в повному обсязі перейшли виключні права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь", в тому числі на публічну демонстрацію та публічний показ твору.

Разом з тим відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме прокатних посвідчень: №214010613 від 13.06.2013 року; №214009213 від 17.05.2013 року; №214021213 від 19.11.2013 року виданих Міністерством культури Російської Федерації, власником всіх прав прокату аудіовізуального фільму "Маша і Мєдвєдь" серій "Сладкая жизнь", "Когда все дома" та "Большое путешествие" є ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Як визначено у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Відповідно до пункту д) частини 1 статті 3 Закону України "Про авторське право і суміжні права", дія цього Закону поширюється на твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

Україна та Російська Федерація, резидентом якої є позивач, є учасниками Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, яка набрала чинності для України 27.06.1995 року.

В статті 1 Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, Держави-учасниці погодились, що вони забезпечують на своїх територіях виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із участі колишнього Союзу РСР у Всесвітній конвенції про авторське право (у редакції 1952 року), виходячи з того, що дата набуття чинності зазначеної Конвенцією для колишнього Союзу РСР (27 травня 1973 року) є датою, з якої кожна Держава-учасниця вважає себе зв'язаною її положеннями.

Відповідно до статті 2 Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, Держави-учасниці застосовують Всесвітню конвенцію про авторське право (у редакції 1952 року) у відносинах між собою як до творів, створених після 27 травня 1973 року, так і до творів, що охоронялися за законодавством Держав-учасниць до цієї дати, на тих же умовах, які встановлені національним законодавством щодо своїх авторів.

Згідно з положеннями статті 1 Всесвітньої конвенції про авторське право, кожна Договірна Держава зобов'язується вжити усі заходи по забезпеченню відповідної і ефективної охорони прав авторів і інших осіб, що мають авторське право, на літературні, наукові і художні твори, у тому числі: твори письмові, музичні, драматичні і кінематографічні, твори живопису, скульптури і гравюри.

Відповідно до частини 1 статті 2 Всесвітньої конвенції про авторське право, твори, опубліковані громадянами будь-якої Договірної Держави, і твори, уперше опубліковані в такій Державі, користуються у будь-якій іншій Договірній Державі такою ж охороною, як і охорона, що надається цією Державою творам його громадян, уперше опублікованим на її території, а також охороною, що спеціально надається цією Конвенцією.

Статтею 37 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

З огляду на вищевказане, ТОВ "Маша і Мєдвєдь" є власником виключних прав в повному обсязі на аудіовізуальний твір - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", який в силу статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороняється як твір відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права", частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 08.05.2014 року у належному ТОВ "Експансія" (надалі відповідач) гіпермаркеті (магазині) "ФОЗЗІ", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 9, було здійснено публічну демонстрацію фрагментів аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь " з серій "Большое путешествие", "Сладкая жизнь", "Когда все дома", майнові права на який належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем доказами, зокрема відеозаписом факту публічного показу, а також фіскальним чеком №48/194/236 від 18.05.2014 року на загальну суму покупки 99,90 грн..

Оскільки в матеріалах справи знаходиться копія відеозапису, на якому зафіксовано факт порушення майнових прав на аудіовізуальний твір ТОВ "Маша і Мєдвєдь", та з метою встановлення всіх обставин справи, господарським судом першої інстанції було призначено судову експертизу вказаного відеозапису (доказу) факту порушення майнових прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Відповідно до експертного висновку №3352 від 30.09.2014 року, відеозапис, що міститься у досліджуваних примірниках файлу "WP_20140514_004/mp4", не містить ознак монтажу шляхом переривання відеозапису або поєднання різних частин відеозапису або відеозаписів. Ознак монтажу (невідповідність звуку та зображення, переривання звукозапису, тощо) чи інших змін відеозапису, що міститься в примірниках файлу "WP_20140514_004/mp4", не виявлено.

Як визначено у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми - публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень; публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).

Враховуючи вищевикладене, суди обох інстанцій приходять до висновку, що 08.05.2014 року у належному відповідачу гіпермаркеті (магазині) "ФОЗЗІ", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 9, відбувся публічний показ фрагментів аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь" з серій "Большое путишествие", "Сладкая жизнь", "Когда все дома".

Слід зазначити, що факт належності ТОВ "Експансія" гіпермаркету "ФОЗЗІ" відповідачем не заперечувався як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 ЦК України, встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Проаналізувавши умови ліцензійного договору та прокатних посвідчень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до суду з відповідним позовом.

Як роз'яснено у пункті 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статі 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Відповідно до пунктів 51.2., 51.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Судами враховується, що відповідачем здійснено публічну демонстрацію фрагментів трьох серій мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" (серій "Большое путешествие", "Сладкая жизнь", "Когда все дома"), кожна з яких є окремим об'єктом авторського права, що призвело до протиправного використання тьох різних об'єктів авторського права.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про підставність стягнення з відповідача: 12180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав - публічну демонстрацію серії "Большое путешествие" 18 травня 2014 року; 12180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав - публічну демонстрацію серії "Сладкая жизнь" 18 травня 2014 року; 12180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав - публічну демонстрацію серії "Когда все дома" 18 травня 2014 року є законними обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими що підлягають до задоволення.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Рішення господарського суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 09.10.14 року у справі №918/780/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/780/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Дужич С.П.