Рішення № 41631273, 27.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 Справа № 908/4241/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (адреса - 84502 м. Артемівськ Донецької області, вул. Зелена, 41)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса - 84500 АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості

З участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Церковна О.Ю., довіреність №юр/3 від 26.05.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

21 жовтня 2014 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (далі ТОВ «Артемівськ-Енергія») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2014р. порушено провадження у справі №908/4241/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 06.11.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. розгляд справи відкладено до 27.11.2014р.

В судовому засіданні 27.11.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору про постачання теплової енергії №210 від 15.10.2009р., укладеного між ТОВ «Артемівськ-Енергія» та ФОП ОСОБА_2, останньому відпущено теплову енергію за період грудень 2013 року - квітень 2014 року на загальну суму 12 724,02 грн. Відповідач частково оплатив отриману теплову енергію на суму 3 342,11 грн. Також Позивач зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

З урахуванням зазначених обставин Позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_2, на користь ТОВ «Артемівськ-Енергія» суму основного боргу в розмірі 9 381,91 грн., 3% річних в розмірі 174,80 грн., пеню в розмірі 1 140,62 грн., інфляційні збитки в розмірі 1 076,26 грн.

21.11.2014р. на адресу суду надійшла заява ТОВ «Артемівськ-енергія» про зменшення позовних вимог, в якій Позивач зазначає, що Відповідачем 21.10.2014р. та 27.10.2014р. сплачено по 500,00 грн. в якості погашення заборгованості, відтак сума основної заборгованості становить 8 381,91 грн.

Крім того, 27.11.2014р. на адресу суду надійшла заява ТОВ «Артемівськ-енергія» про зменшення позовних вимог, в якій Позивач зазначає, що Відповідачем 03.11.2014р. та 10.11.2014р. сплачено по 500,00 грн. в якості погашення заборгованості, відтак сума основної заборгованості становить 7 381,91 грн.

Заяви не суперечать ст. 22 ГПК України, судом приймаються, розглядаються уточнені позовні вимоги.

З огляду на зазначені обставини, Позивач остаточно просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Артемівськ-Енергія» основний борг у сумі 7 381,91 грн., пеню у розмірі 1 140,62 грн., 3% річних у розмірі 174,80 грн., збитків від інфляції в сумі 1 076,26 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, витребувані судом документи не надав, представник відповідача в судові засідання 06.11.2014р. та 27.11.2014р. за викликом суду не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 22.10.2014р. про порушення провадження у справі та від 06.11.2014р. про відкладення розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження Відповідача, вказаною у позовній заяві та підтвердженою відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 84500, АДРЕСА_1. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Відповідача.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне.

15.10.2009р. між ТОВ «Артемівськ-Енергія» - Енергопостачальна організація та ФОП ОСОБА_2 - Споживач укладено Договір про постачання теплової енергії №210 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах для об'єктів, перелічених в додатку №1 до даного Договору опалюваною площею 149,10 кв.м. та опалюваним об'ємом 669,00 м.куб. (п. 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 14.10.2011р.).

Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 14.10.2011р.).

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. Договору, оплату за послуги, що надаються Енергопостачальною організацією, Споживач вносить щомісячно згідно платіжних документів, що надаються Енергопостачальною організацією, в порядку, встановленому законодавством України протягом 5-ти банківських днів після їх пред'явлення.

Згідно із п. 10.1., 10.4. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 14.10.2012 р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Артемівськ-Енергія» відпустив Споживачеві у період з грудня 2013 року по квітень 2014 року теплову енергію на загальну суму 12 724,02 грн., що підтверджується відповідними щомісячними Рахунками за теплову енергію, а саме: - рахунок №2101213 від 31.12.2013 на суму 3687,34 грн.;

- рахунок №2100114 від 31.01.2014 на суму 3745,88 грн.;

- рахунок №2100214 від 28.02.2014 на суму 2858,88 грн.;

- рахунок №2100314 від 31.03.2014 на суму 2090,59 грн.;

- рахунок №2100414 від 04.04.2014 на суму 341,35 грн.

Проте, Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк здійснив частково, лише на суму 5 342,11 грн., тобто не в повному обсязі, чим порушив умови Договору.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ «Артемівськ-Енергія» за фактично спожиту теплову енергію за Договором склала 7 381,91 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин вимога ТОВ «Артемівськ-Енергія» про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на свою користь основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 7 381,91 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього (за період з 12.01.2014р. по 02.10.2014р.) 1 140,62 грн. пені, 174,80 грн. 3% річних, 1 076,26 грн. збитків від інфляції.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 6.10 Договору, у разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В той же час, відповідно до ст. 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», скасовано пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро - і тепло енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та при будинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання териростичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З Додатку до Розпорядження Кабінетом Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася анти терористична операція» вбачається, що м. Артемівськ Донецької області, в якому проживає Відповідач, відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Оскільки Позивачем при розрахунку пені, що підлягає стягненню з Відповідача, визначено період з 12.01.2014р. по 02.10.2014р., судом враховано приписи ст. 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та обмежено період нарахування пені з 12.01.2014р. по 14.04.2014р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені обставини, та перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Артемівськ-Енергія» підлягає пеня у розмірі 188,13 грн., 3% річних у розмірі 174,80 грн., збитків від інфляції в розмірі 1 076,26 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» надано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, при цьому, Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень на позов та витребувані судом документи не надав, а відтак вимога ТОВ «Артемівськ-Енергія» про стягнення з Відповідача основної заборгованості та штрафних санкцій у підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (84500 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84502 м. Артемівськ Донецької області, вул. Зелена, 41, код ЄДРПОУ 34776960) 7 381 (сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 91 коп. основного боргу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 13 коп. пені, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 80 коп. 3% річних, 1 076 (одну тисячу сімдесят шість) грн. 26 коп. збитків від інфляції, 1 648 (одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 95 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28.11.2014р.