Постанова № 41630767, 25.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа№ 23/096-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від прокуратури Біньковської А.В. - посв. №009568 від 15.10.2012р.

від позивача Лірніченко О.А. - дов. №241 від 17.09.2014р.

від відповідача-1 Котік О.С. - дов. №30-06/02 від 30.06.2014р.

від відповідача-2 не з'явились

від відповідача-3 Сироткіної С.О. - дов. №10/775 від 03.06.2014р.

від третьої особи-1 не з'явились

від третьої особи-2 не з'явились

від третьої особи-3 Хоменка А.В. - дов. №11/01-42/2049 від 25.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 20.08.2014р. (суддя Бацуца В.М.)

у справі №23/096-11

за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави

в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ)

до 1) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих

закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

(далі - ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»)

2) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

(далі - Виконком Ірпінської міськради)

3) Національного університету «Києво-Могилянська академія»

(далі - НаУКМА)

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпінське

бюро технічної інвентаризації» (далі - КП КОР Ірпінське БТІ)

2) Дочірнього підприємства «Санаторій «Зірка» Закритого

акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів

профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

(далі - ДП «Санаторій «Зірка»)

3) Федерації професійних спілок України (далі - ФПСУ)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним

договору купівлі-продажу, визнання права власності та

витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2014р. у справі №23/096-11 повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора міста Ірпеня Київської області про: визнання незаконним та скасування рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р. «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.11.2002р., укладеного між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА; визнання права власності держави в особі ФДМУ на цілий об'єкт вартістю 6 030 800,00грн., який складається з будівель і споруд, а саме: спальний корпус «А», спальний корпус «Б», склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходяться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область; витребування майна із чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірного цілого об'єкту, загальною вартістю 5 431 260,00грн., який складається з: склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходиться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область, та повернення його у власність держави в особі ФДМУ.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, заступник прокурора Київської області оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим таке рішення на підставі ст.104 ГПК України підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт посилався на положення Указу Президії Верховної Ради України №1452-ХІІ від 30.08.1991р. «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р., Постанови Кабінету Міністрів України №227 від 24.09.1991р. «Про заходи щодо виконання Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992р. «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» та №3943-ХІІ від 04.02.1994р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», інші нормативно-правові акти щодо права власності держави на майно й діяльності професійних спілок в Україні. Обгрунтовуючи свої апеляційні вимоги прокурор зазначав, що на підставі цих нормативних актів, з моменту проголошення незалежності України 24.08.1991р. право власності на спірний майновий комплекс набула держава, а органом, якому надано повноваження прийняти та розпоряджатись цим об'єктом до законодавчого визначення суб'єктів права власності на нього, є ФДМУ. За твердженнями апелянта, місцевим судом не взято до уваги, що суб'єкти права власності майна загальносоюзних профспілок законодавчо не визначені, відтак майно є загальнодержавною власністю, право розпоряджатися ним належить ФДМУ тощо. Крім цього, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про пропущення строку позовної давності прокурором та позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 04.11.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р., через нез'явлення в судове засідання представників позивача, відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи-2, розгляд справи відкладено на 18.11.2014 року.

В судовому засіданні 18.11.2014р. представник ФПСУ заявив відвід апеляційному господарському суду в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М., просив відкласти розгляд справи для письмового оформлення заяви про відвід.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014р., з огляду на клопотання представника третьої особи-3 та нез'явлення в судове засідання представників відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи-2, розгляд справи відкладено на 25.11.2014 року.

20.11.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 та третьої особи-1 надійшли клопотання, якими згадані учасники судового процесу просили розгляд справи здійснити за відсутності їхніх представників.

24.11.2014р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла письмово оформлена заява ФПСУ про відвід складу суду по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. в задоволенні заяви ФПСУ про відвід складу суду відмовлено.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи-3 доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - скасуванню.

Так, 04.08.2011р. прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі ФДМУ звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (правонаступником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»), Виконкому Ірпінської міськради, НаУКМА про: визнання незаконним та скасування рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р. «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.11.2002р., укладеного між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА; визнання права власності держави в особі ФДМУ на цілий об'єкт вартістю 6 030 800,00грн., який складається з будівель і споруд, а саме: спальний корпус «А», спальний корпус «Б», склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходяться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область; витребування майна із чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірного цілого об'єкту, загальною вартістю 5 431 260,00грн., який складається з: склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходиться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область, та повернення його у власність держави в особі ФДМУ; витребування із чужого незаконного володіння НаУКМА спірного нерухомого майна, вартістю 599 540,00грн., а саме: спальний корпус №2, спальний корпус №5, павільйон лікувальної фізкультури, що знаходяться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область, та повернення їх у власність держави в особі ФДМУ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р. «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято і на його підставі договір купівлі-продажу від 04.11.2002р. між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА укладено всупереч приписам Цивільного кодексу Української РСР, Цивільного кодексу України, Закону України «Про власність», інших нормативно-правових актів, за відсутності будь-яких підстав та без наявності відповідних повноважень тощо.

В ході розгляду справи судом першої інстанції залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - КП КОР Ірпінське БТІ та ДП «Санаторій «Зірка».

Рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2011р. у справі №23/096-11 позовні вимоги задоволено повністю.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ФПСУ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011р. у справі №23/096-11 в частині задоволення вимог про витребування з чужого незаконного володіння НаУКМА нерухомого майна вартістю 599 540,00грн., а саме: спального корпусу №2, спального корпусу №5, павільйону лікувальної фізкультури, що знаходяться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. В. Жовтня, 54, повернення їх у власність держави в особі ФДМУ, провадження у справі припинено, в решті це рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014р. у справі №23/096-11 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. в частині задоволення позовних вимог та рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області, в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. залишено без змін. Таким чином, в силі залишено постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування з чужого незаконного володіння НаУКМА нерухомого майна вартістю 599 540,00грн., в цій частині провадження у справі припинено.

За наслідками нового розгляду справи місцевий суд, врахувавши вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд посилався на наявність у Виконкому Ірпінської міськради всіх правових підстав та необхідних повноважень для прийняття рішення №207/3 від 25.07.2000р. «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», тому вважав, що рішення прийнято з дотриманням приписів Цивільного кодексу Української РСР, Цивільного кодексу України, Закону України «Про власність», інших нормативно-правових актів. Дослідивши договір купівлі-продажу від 04.11.2002р., укладений між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА, суд дійшов до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов цього договору, його зміст та форма не суперечать жодним положенням чинного законодавства, що діяли на момент вчинення цього правочину тощо, відтак позовна вимога про визнання договору недійсним є такою, що не ґрунтується на законі. Позовні вимоги про визнання права власності держави в особі ФДМУ на цілий об'єкт вартістю 6 030 800,00грн. вважав безпідставними, оскільки спірне нерухоме майно, яке належало до профспілкового майна, відповідачем-1 набуто у власність правомірно шляхом внесення його до статутного фонду, в подальшому частину цього майна правомірно набуто у власність відповідачем-3 за договором купівлі-продажу від 04.11.2002р., до державної власності воно не відносилось, неможливим в такому випадку є захист права власності позивача на підставі ст.392 ЦК України. Позовні вимоги про витребування майна цілого об'єкту загальною вартістю 5 431 260,00грн. із чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» суд вважав необґрунтованими, адже вони є похідними від вищенаведених й підстав для задоволення позову в цій частині не знайшов. З приводу застосування строку позовної давності за заявами відповідача-1 та третьої особи-3 суд першої інстанції з посиланням на постанову Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі №137/7 зазначав, що позивачу - ФДМУ ще в 1997 році було відомо про можливе порушення його прав та інтересів щодо нерухомого майна, яке є предметом даного спору, проте прокурор в інтересах ФДМУ звернувся до суду з позовною заявою у даній справі лише 04.08.2011p., тобто по спливу строків позовної давності тощо.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконкому Ірпінської міськради від 25.07.2000р. №207/3 визнано право власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за адресою: смт. Ворзель Київської області вул. В. Жовтня, 54, окрім житлового фонду, який підлягає передачі в комунальну власність Ворзельської територіальної громади, за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

26.09.2000р. на підставі цього рішення, Виконкомом Ірпінської міськради видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди ДП «Санаторій «Зірка» на ім.»я ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», а КП КОР Ірпінське БТІ зареєстровано право власності за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на згадане майно.

04.11.2002р. між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.1.1 якого відповідач-1 зобов'язався передати у власність відповідача-3 нерухоме майно: спальний корпус №2, спальний корпус №5, павільон лікувальної фізкультури, які знаходяться за адресою: Україна Київська обл. смт. Ворзель вул. В. Жовтня, 54, а відповідач-3 зобов'язався прийняти об'єкт і сплатити за нього визначену договором ціну.

15.11.2002р. між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА підписано акт приймання-передачі будівель, згідно якого відповідач-1 передав, а відповідач-3 прийняв у власність вищезгадане нерухоме майно загальною вартістю 599 540,00грн.

Прокурор в позовній заяві окрім іншого просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р. з тих підстав, що станом на момент його прийняття нерухоме майно відносилось до державної власності і не було власністю ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» тощо.

Скасувавши рішення господарського суду Київської області від 06.09.2011р. та частково постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р., Вищий господарський суд України вважав встановленими з врахуванням змін, які відбулись в законодавстві України, обставини для визнання права власності на спірне нерухоме майно ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за наявності достатніх правових підстав. Поряд з цим, Вищий господарський суд України з огляду на приписи Постанови Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990р. №506, Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р. №1540-XI, Постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 04.02.1994р. №3943-ХІІ, Закону України «Про власність» дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій безпідставно визначили ФДМУ як тимчасово уповноважений державою орган для здійснення функцій з управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР на території України, який мав розпоряджатись спірним нерухомим майном як загальнодержавним, оскільки такі положення закону не поширювались на профспілкові організації ФПСУ, вони в жовтні 1990 року вийшли зі складу загальносоюзної громадської організації - Всесоюзної центральної ради професійних спілок та не являлись органами державної влади та управління.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважав, що висновки судів попередніх інстанцій про незаконність рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р., визнання недійсним укладеного між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА договору купівлі-продажу від 04.11.2002р. та витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», є передчасними та суперечливим за відсутності належним чином встановлених й досліджених обставин справи та надання їм належної правової оцінки.

З огляду на наведене, місцевий суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Проте, з такими висновками суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодитись не може.

Так, положеннями ст.111-28 ГПК України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Інформаційним листом №01-06/1666/14 від 27.10.2014р. «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» Вищий господарський суд України надав такі роз'яснення (п.15), що за змістом Постанови Верховної Ради України від 04.02.94р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Оскільки питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій залишається державною власністю. Тому відсутні правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР шляхом продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб (постанова від 16.09.2014р. №51/227).

Постановою від 16.09.2014р. у справі №51/227, предмет спору у якій є аналогічним предмету спору у даній справі, Верховний Суд України встановив, що на виконання постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР від 23.04.1960р. №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960р. Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок, згідно п.2 цієї постанови майно профспілковим органам передавалося у відання.

На підставі Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Закону України від 10.09.1991р. №1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України. Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29 листопада 1990 року №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Таким чином, Верховний Суд України дійшов висновку, що за наведених вище положень законодавства передача майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23.12.1991р. №9971 зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого у статутний фонд ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», становить 92,92% розміру статутного фонду.

В той же час профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією, спірний об'єкт був майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України. Тому на момент створення ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірне майно перебувало у державній власності й могло бути відчужене виключно за згоди власника.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, тимчасово передані Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності згаданого майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, відтак правових підстав для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) немає.

Доводи відповідачів та третьої особи-3 про пропущення прокурором строку позовної давності апеляційний господарський суд вважає безпідставними та жодним чином необґрунтованими.

Так, положеннями ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення вимог закону при прийнятті оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Ірпінської міськради прокурор дізнався в ході проведеної перевірки - 06.06.2011р., будь-яких спростувань цього належними та допустимими доказами суду не надано, відтак встановлений ст.257 ЦК строк позовної давності на момент звернення прокурора до суду з позовом не сплинув тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із рішенням місцевого суду про відмову в задоволенні позову, вважає його незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення Виконкому Ірпінської міськради №207/3 від 25.07.2000р. «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.11.2002р., укладеного між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА; визнання права власності держави в особі ФДМУ на цілий об'єкт вартістю 6 030 800,00грн.; витребування майна спірного цілого об'єкту загальною вартістю 5 431 260,00грн. із чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та повернення його у власність держави в особі ФДМУ.

З огляду на залишення в силі постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. в частині скасування рішення місцевого суду про задоволення вимог про витребування з чужого незаконного володіння НаУКМА нерухомого майна вартістю 599 540,00грн. (постанова Вищого господарського суду України від 09.04.2014р. у справі №23/096-11), провадження у справі в частині цієї позовної вимоги вважається припиненим.

В зв'язку з цим, доводи апелянта по суті апеляційних вимог заслуговують на увагу та підлягають задоволенню. Судові витрати за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги на підставі ст.49 ГПК України належить стягнути з відповідачів на користь державного бюджету наступним чином:

на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та ст.5 Закону України «Про судовий збір» відповідач-2 звільнений від сплати державного мита та судового збору, тому судові витрати за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги щодо задоволеної немайнової позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Виконкому Ірпінської міськради стягненню з відповідача-2 не підлягають ;

судові витрати щодо задоволеної немайнової позовної вимоги про визнання недійсним укладеного між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та НаУКМА договору купівлі-продажу від 04.11.2002р. та майнової позовної вимоги про визнання права власності держави в особі ФДМУ на цілий об'єкт вартістю 6 030 800,00грн. підлягають стягненню з відповідача-1 та відповідача-3 пропорційно розміру задоволених вимог;

судові витрати щодо задоволеної майнової позовної вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірного цілого об'єкту загальною вартістю 5 431 260,00грн. підлягають стягненню з відповідача-1.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 20.08.2014р. у справі №23/096-11 скасувати та прийняти нове рішення:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25.07.2000р. №207/3 «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна Дочірнього підприємства «Санаторій «Зірка» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.11.2002р. №3200102/2002-29, укладений між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Національним університетом «Києво-Могилянська академія».

Визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілий об'єкт, вартістю 6 030 800,00грн., який складається з будівель і споруд, а саме: спальний корпус «А», спальний корпус «Б», склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходяться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область.

Витребувати із чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» цілий об'єкт, загальною вартістю 5 431 260,00грн., який складається з: склад-овочесховище «Ж», спальний корпус «Л», спальний корпус «М», клуб «Н», котельня «Т», спальний корпус «У», спальний корпус «Р», вбиральня «П», навіси «И» та «І», ТП «Й», свердловина «С», сараї «Х» та «Я», сарай «Ю» (КНС), альтанки «С 1», «С 2» та «С 3», огорожа «1-6», замощення «І», свинарник «К», що знаходиться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, смт. Ворзель, Київська область, та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код 02583780) в доход Державного бюджету України: на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, за подання позовної заяви державне мито в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.; на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003 - 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 код 16459396) в доход Державного бюджету України: на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, за подання позовної заяви державне мито в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.; на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003 - 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код 02583780) в доход Державного бюджету України: на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 69 752 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 06 коп.

Стягнути з Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 код 16459396) в доход Державного бюджету України: на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 3 936 (три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 94 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №23/096-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун