Ухвала суду № 41630665, 28.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

28 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/4883/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський цегельний комбінат» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський цегельний комбінат» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 35416 грн., посилаючись на те, що за відповідачем рахується борг зі сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного товариству податковим повідомленням-рішенням №000020/2280 від 12 квітня 2012 року, однак ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» заборгованість в добровільному порядку не сплатило, податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи в судовому порядку не оскаржило, а тому борг підлягає стягненню в примусовому порядку. Надіслана на адресу відповідача податкова вимога №3141/0/19 від 26.04.2012р. щодо сплати заборгованості в добровільному порядку залишена товариством без виконання.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 07 вересня 2012 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби.

Суд першої інстанції постановив стягнути з ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 35416 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове повідомлення-рішення №000020/2280 від 12.04.2012р. та податкову вимогу №3141/0/19 від 26.04.2012р. відповідачем не оскаржено, тому визначена ними сума грошового зобов'язання є узгодженою і підлягає стягненню з ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» в дохід бюджету. Судом не встановлено обставин, які б спростовували наявність у товариства заборгованості чи звільняли від її сплати.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат», посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що товариство не вчиняло жодних дій, які б могли призвести до заниження податку на додану вартість за червень 2010 року. ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» вважає незаконним податкове повідомлення-рішення №000020/2280 від 12.04.2012р., посилаючись на те, що податкова накладна №2718 від 30.06.2010р., виписана його контрагентом ТОВ «Сатера», відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а тому може бути підставою для віднесення зазначеної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту товариства.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної у період з 14.03.2012р. по 20.03.2012р. позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Сатера» за червень 2010 року, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області Державної податкової служби складено акт перевірки №177/2280/34697926 від 27 березня 2012 року, яким встановлено порушення ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за червень 2010 року в сумі 28333 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 12 квітня 2012 року Ізмаїльською ОДПІ Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №000020/2280, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28333 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7083 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» 14.04.2012р., що сторонами не заперечується.

З матеріалів справи, також, вбачається, що податковою інспекцією було вжито заходи щодо погашення товариством податкової заборгованості визначеної відповідачу податковим повідомленням-рішенням №000020/2280 від 12.02.2014р. Зокрема, 26.04.2012р. винесено податкову вимогу №3141/0/19, яку ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» отримано 05.05.2012р.; прийнято рішення №9 від 11.05.2012р. про опис майна в податкову заставу; 28.05.2012р. складено акт опису майна. Однак, за результатами здійснених заходів погашення податкового боргу не відбулося.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про стягнення з ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 35416 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податкового кодексу України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

В свою чергу, відповідно до п.14.1.39 вказаної статті Кодексу, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують факт наявності у відповідача податкового боргу: довідка про заборгованість відповідача, копія податкової вимоги №3141/0/19 від 26.04.2012р., копія податкового повідомлення-рішення №000020/2280 від 12.04.2012р., розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, копія акту перевірки №0018/2280/34697926 від 27.03.2012р., рішення про опис майна відповідача №9 від 11.05.2012р., акт опису майна №11/1569/10/19 від 28.05.2012р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» посилається на незаконність податкового повідомлення-рішення №000020/2280 від 12.04.2012р., а тому, на думку апелянта, він не зобов'язаний сплачувати визначену таким рішенням суму грошового зобов'язання. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки висновкам акту перевірки №177/2280/34697926 від 27 березня 2012 року щодо завищення товариством податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Сатера» за червень 2010 року Одеським окружним адміністративним судом надано відповідну правову оцінку, яку ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» не спростовано.

Дійсно, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, пов'язував з наявністю податкових накладних.

Однак, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути відносини фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умовами укладеного 16.06.2010р. між ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» та ТОВ «Сатера» договору будівельного підряду №160610/1, вартість ремонтних робіт складає 170000 грн. (в т.ч. ПДВ 28333 грн.); Підрядник (ТОВ «Сатера») зобов'язаний забезпечити Замовника (відповідача) кошторисною документацією; Підрядник надає Замовнику акти форм КБ-3 та Акти виконаних робіт.

Ні під час проведення перевірки, а ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» не було надано кошторисів та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-2, складання яких прямо передбачено Договором №160610/1 від 16.06.2010р.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Надана апелянтом податкова накладна не є достатньою для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такою, що дає право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

А відтак, помилковість висновків акту перевірки №177/2280/34697926 від 27.03.2012р. про порушення ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за червень 2010 року в сумі 28333 грн., апелянтом не доведено.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, доведено наявність заборгованості у ТОВ «Кам'янський цегельний комбінат» в сумі 35416 грн., а також правомірність рішення про нарахування відповідачу грошових зобов'язань у вказаному розмірі, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений Ізмаїльською ОДПІ Одеської області Державної податкової служби позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувану постанову Одеським окружним адміністративним судом прийнято в скороченому провадженні, тому на підставі ч.10 ст.183-2 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції у даній справі є остаточним та оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 183-2, 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський цегельний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський цегельний комбінат» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.