Рішення № 41630478, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21060/14 17.11.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика

«Штерівська»

про стягнення 4287,70 грн.

Суддя Cташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача-1 - Андрощук Є.К. (представник за довіреністю);

від відповідача-2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Штерівська» (далі - Відповідач-2) про стягнення збитків у сумі 4287,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при отриманні від постачальника за договором поставки № 1.66 від 27.08.2013 вугілля, відвантаженого Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Штерівська», Позивачем при переважуванні вантажу виявлено недостачу 10850 кг вугілля.

Відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що часткова втрата вантажу відбулася внаслідок невжиття Відповідачем-2 належних заходів, спрямованих на забезпечення його схоронності.

Через відділ діловодства суду 27.10.2014 від Позивача надійшли письмові пояснення по суті спору із клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання 17.11.2014 представник Відповідача-2 не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення його про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача-2 згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на Відповідача-2.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, обставин, які б перешкоджали розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не виявлено.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014, на підставі Договору № 1.66 від 27.08.2013, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, на адресу Мурованокуриловецького паливного складу Позивача, як одержувача, Відповідачем-2, як відправником, відвантажено 138 т. вугілля антрацит, марки АС (залізничні накладні № 50796556 на напіввагон № 65257040 та № 50797224 на напіввагон № 67395913).

Відповідно до умов Договору та на підставі рахунку № 7 від 20.03.2014, Позивач, в порядку календарної черговості, перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача-1 грошові кошти в сумі 324000,00 грн. (платіжне доручення № 1407 від 27.03.2014) за поставку вугілля.

Під час прибуття вагонів на станцію Знамянка Одеської залізниці, на підставі актів загальної форми станції Знамянка №№ 8517, 50394 від 25.03.2014 про виявлення поглиблення, вагон № 65257040 відчеплено на вагову перевірку та виявлено різницю у вазі вантажу в сторону зменшення на 2100 кг.

При проведенні перевірки виявлено нерівномірне завантаження нижче рівня бортів на 300 мм. В той же час, у документах зазначено рівномірне завантаження нижче рівня бортів, висоту відносно бортів не вказано. На поверхні вантажу виявлено воронкоподібне заглиблення: ліворуч за рухом потяга над 6-7 люками довжиною 2500 мм., шириною 1200 мм., глибиною до пола. Просипання вантажу відсутнє. Наявні старі залишки просипання вантажу на поперечній балці та візку вагона. Наявна щілина між кришками 6-7 люків ліворуч за рухом потяга і поперечною балкою шириною 40 мм., довжиною 600 мм., закладені дошками і паклею. Захисне маркування відсутнє, в місцях заглиблення доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні міститися міг. При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акта АА № 031352/134/2 від 25.03.2014.

На підставі актів загальної форми станції Знамянка №№ 8518, 50395 від 25.03.2014 про виявлення поглиблення, вагон № 67395913 відчеплено на вагову перевірку та виявлено різницю у вазі вантажу в сторону зменшення, на 8750 кг.

При проведенні перевірки виявлено нерівномірне завантаження нижче рівня бортів на 300 мм. В той же час, у документах зазначено рівномірне завантаження нижче рівня бортів, висоту відносно бортів не вказано. На поверхні вантажу виявлено воронкоподібне заглиблення: посередині вагона над 1 люком довжиною 1000 мм., шириною 1000 мм., глибиною 700 мм., над 7 люком праворуч за рухом потяга довжиною 1500 мм., шириною 2000 мм., глибиною до пола. Просипання вантажу відсутнє. Наявні старі залишки просипання вантажу на поперечній і хребтовій балках. Наявна щілина між кришками 1 і 7 люків праворуч за рухом потяга та поперечною і хребтовою балками шириною 40 мм., довжиною 800 мм., закладені дошками і паклею. Захисне маркування відсутнє, в місцях заглиблення доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні міститися міг. При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акта АА № 031353/135/3 від 25.03.2014.

Позивач, вважаючи, що нестача вугілля виникла як з вини вантажовідправника, так і з вини перевізника, обраховує кількість неотриманого вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, вираховує вартість втраченого вантажу у розмірі 4287,70 грн. і вимагає стягнути її з вантажовідправника та перевізника пропорційно ступеню їх вини.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, ч.ч. 1-2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями п. 105 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Пунктом 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.2 Роз'яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002 визначено, що стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік доказів установлено статтями 130 і 133 Статуту. При цьому накладна, вантажна (квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі. Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту (ч.ч. 2, 3 п. 3.2).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 32 Статуту, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з п. 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

У залізничній накладній № 50796556 по відправці за напрямом зі станції Штерівка Донецької залізниці до станції Котюжани Південно-Західної залізниці, зазначено: вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена вантажовідправником, вантаж завантажено нижче бортів навалом у вологому стані.

При прямуванні вагона № 65257040 за призначенням він був відчеплений на ваги на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці № 8517, 50394 від 25.03.2014. В результаті зважування виявлено нестачу вантажу на 2100 кг., про що складено комерційний акт АА № 031352/134/2 від 26.03.2014 року.

В акті загальної форми № 8517 від 25.03.2014 зазначено, що на поверхні вантажу наявне воронкоподібне заглиблення. Наявні старі сліди течі вантажу на поперечних балках, візку. Нещільне прилягання кришок 6-7 люків зліва по ходу поїзда. Наявні зазори між кришками люків та поперечними балками, шириною 40 мм., довжиною 600 мм. Щілини закладено дошками, паклею. Складено акт про технічний стан вагона № 174 від 25.03.2014 в якому зазначено, що вантажовідправник щілини бачити міг, але заходів по їх усуненню не застосовував.

Вищезазначене підтверджується відомостями, викладеними в комерційному акті АА № 031352/134/2 від 26.03.2014.

Після того, як залізницею були виконані заходи по ущільненню зазорів, вантаж прямував без втрат, про що свідчить Акт загальної форми № 50394 від 25.03.2014, в якому зазначено, що течі вантажу немає.

В залізничній накладній № 50797224 по відправці за напрямом зі станції Штерівка Донецької залізниці до станції Котюжани Південно-Західної залізниці, зазначено: вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена вантажовідправником, вантаж завантажено нижче бортів навалом у вологому стані.

При прямуванні вагона № 67395913 за призначенням, він був відчеплений на ваги на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці № 8518, 50395 від 25.03.2014. В результаті зважування було виявлено нестачу вантажу на 8750 кг., про що складено комерційний акт АА № 031353/135/3 від 26.03.2014.

В акті загальної форми № 8518 від 25.03.2014 зазначено, що на поверхні вантажу наявне воронкоподібні заглиблення. Старі сліди течі вантажу поперечної хребтової балках. Нещільне прилягання 1, 7 люків з правого боку. Наявні щілини між кришками люків поперечної хребтової балками шириною 40 мм довжиною 800 мм. Щілини закладено дошками, паклею. Складено акт про технічний стан вагона № 173 від 25.03.2014 в якому зазначено, що вантажовідправник щілини бачити міг, але заходів по їх усуненню не застосовував.

Вищезазначене також підтверджується відомостями, викладеними в комерційному акті АА № 031353/135/3 від 26.03.2014.

Після того, як залізницею були виконані заходи по ущільненню зазорів, вантаж прямував без втрат, про що свідчить Акт загальної форми № 50395 від 25.03.2014, в якому зазначено, що течі вантажу немає.

Таким чином, з зазначених у актах загальної форми та комерційних актах відомостей випливає, що часткова втрата вантажу сталася через щілини у конструкції вагонів.

Відповідно до п. 5 ч. 31 Статуту, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо навантаження здійснюється його засобами.

Положеннями п. 5 Правил перевезення вантажів в вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Отже, в порушення вимог наведених норм, Відповідач-2 не пересвідчився, що перевезення у наданих вагонах не призведе до втрати вантажу та не застосував заходів щодо ущільнення зазорів і запобігання просипанню вантажу.

Відповідно до п. 4 Правил, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм.), визначається відправником.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Положеннями п. 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 2 ч. 24 Статуту, залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній, але не зобов'язана це робити.

Таким чином, обов'язок з визначення придатності вагонів для перевезення конкретного виду вантажу, забезпечення належного технічного стану вагонів перед завантаженням вантажу та вжиття заходів щодо збереження його схоронності під час транспортування законодавцем покладений саме на відправника, тобто на Відповідача-2. В той же час, обов'язок перевізника з перевірки стану вантажу, по суті, полягає лише у візуальній оцінці його стану.

Відповідач-2 не вжив належних заходів щодо забезпечення схоронності вантажу, внаслідок чого утворилася недостача вугілля, вартість якого, за розрахунком Позивача, складає 4287,70 грн.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Перевіривши наведений Позивачем у позові розрахунок, відповідно до якого сума збитків складає 4287,70 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність та відповідність вимогам закону.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем-2 належні та допустимі докази на спростування викладених у позові обставин суду не надані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача-2 збитків в сумі 4287,70 грн. та безпідставності вимог щодо стягнення збитків з Відповідача-1.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача-2 у повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Штерівська» задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Штерівська» (94220, Луганська обл., м. Красний луч, вул. Луганське шосе, б. 1/А) на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; ідентифікаційний код 01880670) 4287 (чотири тисячi двісті вісімдесят сім) грн. 70 коп. збитків та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2014

Суддя Сташків Р.Б.