Рішення № 41630424, 26.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24197/14 26.11.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 4474,83 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Ретерук Н.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі - Позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 4474,83 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у клопотанні від 25.11.2014 просив розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами.

На запит суду в порядку ст. 65 ГПК України від МТСБУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АС/7629575.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 по вул. М. Залізняка, в м. Хмельницький була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ», д.р.н. Р3320ХМ, яким керував Фіновський В.В., з автомобілем «Форд», д.р.н. ВХ2133ВМ, яким керував Яруш В.О.

Причинами ДТП стало те, що водій Фіновський В.В., керуючи автомобілем «ВАЗ», д.р.н. Р3320ХМ, здійснюючи маневр повороту не врахував дорожню обстановку та погодних умов, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд», д.р.н. ВХ2133ВМ, чим порушив пункт 10.4 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Форд», д.р.н. ВХ2133ВМ (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Яруш В.О. на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 16.12.2013 (далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та враховуючи рахунок № 124 від 23.01.2014 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, Позивачем було складено Страховий акт від 10.02.2014, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 4984,83 грн. на рахунок вищевказаного ремонтного СТО.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за вказаним договором, і Відповідачем не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ», д.р.н. Р3320ХМ, Фіновський В.В., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2014.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Фіновського В.В., як особи, яка експлуатує автомобіль «ВАЗ», д.р.н. Р3320ХМ на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/7629575 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/7629575 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ», д.р.н. Р3320ХМ, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Як зазначалось вище, розмір шкоди та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України, та матеріали справи не містять доказів на встановлення та доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля.

Відповідно до рахунку ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП становить 4984,83 грн., при цьому судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.

Також судом встановлено, що наведені в рахунку матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ та фотознімках пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, перед судом не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/7629575 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (4984,83 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (4984,83 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 4474,83 грн.

При цьому Позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.

Відповідач обґрунтованих заперечень до позовних вимог Позивача не висунув, і суми страхового відшкодування на користь Позивача також не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги про стягнення 4474,83 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А; ідентифікаційний код 20113829) 4474 (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 83 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2014

Суддя Сташків Р.Б.