Постанова № 41630306, 24.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2014 року 08:05 № 826/16759/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (надалі – ПП «Акрілат-Хімконтракт», позивач) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі також відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250004/2014/000039/1 від 29.04.2014р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні № 100250004/2014/00073 від 29.04.2014р.

Свої позовні вимоги ПП «Акрілат-Хімконтракт» обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України повинен був застосовуватись основний метод визначення митної вартості товару – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач стверджує, що ним надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували товар та містили об’єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, письмових заперечень чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ПП «Акрілат-Хімконтракт» (Покупець) з «RISEKIND» (Продавець) укладено контракт від 13.01.2014р. № 14/01-13 та додаток № 4 від 28.02.2014р. на поставку товару - «L-Лизин сульфат» торговельна марка Da Cheng Group, виробник Chanschun Dahe Bio Technology Development, країна виробництва Китай.

Згідно з вказаним контрактом та додатком продавець зобов’язується поставити і продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити L-Лизин Сульфат у кількості 35,00 тонн за ціною 844,00 дол. США/тн.

Загальна сума додатку становить 29 540,00 дол. США. Умови оплати, згідно додатку № 4 від 28.02.2014р., протягом 45 днів від дати коносамента.

Продавцем виписано комерційний інвойс від 28.02.2014р. № 8255-23824 на загальну суму 29 540,00 дол. США

Позивачем для здійснення митного оформлення товару подано до митного органу декларацію №100250004/2014/092337 від 29.04.2014р. та товаросупровідні документи на товар.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і складала 29 540,00 дол. США.

За результатами розгляду поданих документів Київською міжрегіональною митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №100250004/2014/000039/1 від 29.04.2014р., яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2014/00073 від 29.04.2014р.

В графі 33 вказаного рішення зазначено, що у митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також зазначено, що декларантом не надано додаткових документів на вимогу митного органу, а саме:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Декларант на виконання вимоги митного органу надав наступні документи:

1) платіжне доручення №1560 від 30.04.2014p.;

2) платіжне доручення № 1557 від 28.04.2014p.;

3) податкова накладна №26 від 06.05.2014p.;

4) податкова накладна № 39 від 07.05.2014p.;

5) податкова накладна № 454 від 30.04.2014p.;

6) лист від виробника про структуру компанії від 18.11.2013р.;

7) переклад листа від виробника про структуру компанії від 18.11.2013р ;

8) міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 434 від 25.04.2014р.,;

9) коносамент (Bill of Lading) № DAZH039001 від 28.02.2014p.;

10) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24.02.2014p.;

11) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Цінова оцінка ТПП товару № Ц-251/2 від 16.04.2014p.;

12) інвойс-рахунок № 8255-23824 від 28.02.2014p.;

13) пакувальний лист від 28.02.2014p.;

14) страховий поліс № РYІЕ 201431010000002234 від 21.02.2014p.;

15) додаток № 4 до зовнішньоекономічного договору від 28.02.2014p.;

16) зовнішньоекономічний контракт №14/01-13 від 13.01.2014р.;

17) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 № ДРД-00 № 303816 від 29.04.2014p.;

18) міжнародний ветеринарний сертифікат № 220000214001473 від 18.02.2014p.;

19) сертифікат про походження товару загальної форми № ССРІТ 140184455 від 28.02.2014p.;

20) лист від виробника про дати на документах від 26.03.2014p.;

21) переклад листа від виробника про дати на документах від 26.03.2014p.;

22) сертифікат якості від виробника від 26.02.2014p.;

23) копія митної декларації країни відправлення №091020140102115470 від 21.02.2014р.

Також, для уникнення простою товару, за письмовою заявою позивача товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій за електронною митною декларацією від 30.04.2014р. №100250004/2014/092345.

Окрім того, позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці із листом від 16.07.2014р. №67 (вхід. від 21.07.2014 №23228/7) щодо перегляду рішення про коригування митної вартості від 29.04.2014р. №100250004/2014/000039/1 на товар «L-Лизин Сульфат (Сульфат 2,6-Диамино капронової кислоти, виробник Changchun Dahe Bio Technology Development Co., LTD, країна виробництва Китай».

Відповідач своїм листом від 22.07.2014р. № 8391/1/26-70-61-04 відмовив ПП «Акрілат-Хімконтракт» у перегляді рішення про коригування митної вартості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст. 53 Митного кодексу України документами які підтверджують митну вартість товарів є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250004/2014/000039/1 від 29.04.2014р. підставами для коригування митної вартості є неповнота відомостей поданих декларантом (у наданих документах містяться розбіжності).

Однак, в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано твердження відповідача щодо неповноти поданих позивачем документів, як це передбачено ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Зокрема, як вбачається із оскаржуваного рішення, відповідач дійшов до висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, внаслідок чого було запропоновано декларанту подати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем надано додаткові документи, при цьому, договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не надані позивачем у зв'язку з тим, що товар надійшов безпосередньо від виробника - фірми «RISEKIND» (Китай) та взаємовідносини з третіми особами стосовно поставки даного товару відсутні.

Так, судом встановлено, що згідно листа від виробника про структуру компанії від 18.11.2013р. підтверджено, що компанії «RISEKIND» (продавець) та Chanschun Dahe Bio Technology Development Co, Ltd (відправник згідно митної декларації) на 100% входять до складу групи компаній.

Окрім того, відповідачем витребувані документи, які вже були подані позивачем разом з МД, зокрема: прайс-лист, виписки з бухгалтерської документації та копія МД країни відправлення, а тому у митного органу не було підстав для їх повторного витребування.

Також, як вбачається з поданого позивачем висновку спеціалізованої експертної організації, зокрема, ціновою оцінкою товару Київської торгово-промислової палати № Ц-251/2 від 16.04.2014p., вартість імпортованих позивачем товарів відповідає ринковій вартості цих товарів.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що в оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В той же час, дослідивши надані позивачем відповідні документи, суд вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного позивачем товару за ціною договору.

У ході судового розгляду справи відповідач не спростував правильності визначення митної вартості товарів, а також відсутність можливості у митного органу визначити митну вартість даного товару на підставі наданих позивачем документів за правилами, визначеними статтею 58 Митного кодексу України.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов’язок і не довів правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення та заповнення картки відмови, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250004/2014/000039/1 від 29.04.2014р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні № 100250004/2014/00073 від 29.04.2014р.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (код за ЄДРПОУ 24744461) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко