Постанова № 41630252, 27.11.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4829/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретаріВасилевській К.В. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-майдан" до Хмельницької об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092300 від 09.06.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агро-майдан" звернулося з позовом до Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092300 від 09.06.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено позапланову документальну перевірку з питань достовірності декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Техніка і Технології" та ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД", за результатами якої складено акт № 479/23/35051881 від 25.05.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092300 від 09.06.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 208 635 грн., з яких 208 634 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення ст. 198 Податкового кодексу України, а також ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 208 634 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що здійснені між ним та зазначеними вище контрагентами господарські операції мали реальний характер, підтверджені належними доказами, а тому твердження відповідача про безпідставне формування податкового кредиту згідно отриманих податкових накладних є необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період. Зазначає, що метою укладених договорів не була передача товару, а лише її документування та відображення в бухгалтерському обліку. Наявність у позивача документів по операції з придбання сільськогосподарської техніки не може бути доказом її здійснення, відповідно і віднесення згідно податкових накладних відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції проведено позапланову документальну перевірку з питань достовірності декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Техніка і Технології" та ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД". В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, а також ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 208 634 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 479/23/35051881 від 25.05.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092300 від 09.06.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 208 635 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивачем укладено з ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" договір купівлі-продажу № 03/221210 від 22.12.2010 року, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця аміачну селітру виробництва ВАТ "Азот", а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов цього договору.

Відповідно до податкової накладної № 407 від 23.01.2011 року на суму 35 485,20 грн., в т.ч. ПДВ 5 914,20 грн., виписаної ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" на поставлену аміачну селітру, позивачем збільшено податковий кредит в січні 2011 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові та видаткові накладні, відповідно до яких постачальником товару є ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД". Разом з тим, відповідно до накладних про перевезення вантажу залізничним транспортом № 40122608, № 40130552, № 40131782, № 40192156, № 40197164, № 40199938, № 40199532 відправником товару та платником є ВАТ "Азот".

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно наданих бухгалтерських документів постачальником аміачної селітри позивачу було ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД", однак доказів перевезення вантажу залізничним транспортом від постачальника, в яких би зазначалось кількість товару, актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару від постачальника, позивачем не надано та під час перевірки не виявлено.

З викладеного вище, суд приходить до висновку, що постачальником - ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" не здійснювалось фактичне транспортування товару позивачу, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували реальне переміщення товару від постачальника, а отже відсутні докази фактичного виконання умов договору в межах господарської діяльності підприємства, останній укладено без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що свідчить про безтоварність здійсненої операції.

Крім того, у періоді, що перевірявся, між позивачем та ТОВ "Техніка і Технології" укладено договір № ТТ 11/5 від 31.01.2011 року купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, а саме: комбайн зернозбиральний "Case AF2388" 2008 року випуску, заводський № НАJ304137; жатка зернова "Case 1020" 2008 року випуску, заводський № СВJ043126; стіл ріпаковий "Віsо СХ 100 2НТ" 2008 року випуску; візок для жатки.

На виконання умов договору згідно видаткової накладної ЖГТ-0000009 від 31.01.2011 року ТОВ "Техніка і Технології" поставлено позивачу комбайн зернозбиральний "Case AF2388" вартістю 991 920 грн., в т.ч. ПДВ 165 320 грн., жатку зернову "Case 1020" вартістю 128 520 грн., в т.ч. ПДВ 21 420 грн., стіл ріпаковий "Віsо СХ 100 2НТ" вартістю 79 560 грн., в т.ч. ПДВ 13 260 грн., візок для жатки вартістю 16 321,67 грн., в т.ч. ПДВ 2 720,28 грн.

По бухгалтерському обліку придбання даної сільськогосподарської техніки відображено проведенням у січні 2011 року Дт 631 - Кт 1521, Кт 641, у березні 2011 року Дт 1521 - Кт 104. Оплату за придбану техніку здійснено 18.02.2011 року в розмірі 1 216 322,67 грн.

Відповідно до податкової накладної № 58 від 31.01.2011 року, виписаної ТОВ "Техніка і Технології" на поставлену сільськогосподарську техніку, позивачем збільшено податковий кредит в січні 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що зазначену техніку позивач орендував у періоді з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року в ТОВ "Лановецький елеватор" відповідно до договорів оренди № 59 від 01.07.2008 року, № 86 05.11.2009 року та додаткової угоди № 1 від 03.11.2010 року про внесення змін і доповнень до договору № 86 05.11.2009 року. Додатковою угодою № 2 від 31.12.2010 року договір оренди № 86 05.11.2009 року розірвано в зв'язку з продажем зазначеної техніки ТОВ "Техніка і Технології".

Як вбачається з довідки Збаразької МДПІ (Лановецьке відділення) реалізацію ТОВ "Лановецький елеватор" комбайна зернозбирального "Case AF2388" на суму 810 000 грн., ПДВ - 162 грн., жатки зернової "Case 1020" на суму 105 000 грн., ПДВ - 21 000 грн., стола ріпакового "Віsо СХ 100 2НТ" на суму 65 000 грн., ПДВ - 13 000 грн., візка для жатки на суму 13 329,16 грн., ПДВ - 2 665,83 грн. ТОВ "Техніка і Технології" здійснено відповідно до договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 58 від 28.01.2011 року на підставі довіреності № 50 від 28.01.2011 року, податкової накладної № 2 від 28.01.2011 року.

Отже, ТОВ "Лановецький елеватор" здійснило реалізацію сільськогосподарської техніки ТОВ "Техніка і Технології", яке в подальшому реалізувало її позивачу.

Згідно з договором зберігання № 23 від 01.01.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Лановецький елеватор", у періоді з 01.01.2011 року по 28.01.2011 року зазначене обладнання перебувало у позивача на відповідальному зберіганні. Разом з тим, позивачем документально не підтверджено передачу вказаної техніки як на відповідальне зберігання, так із зберігання довіреностями, які мали б бути видані за таких обставин ТОВ "Агро-майдан" та ТОВ "Лановецький елеватор".

Досліджуючи операцію з продажу даної техніки по ланцюгу ТОВ "Лановецький елеватор" - ТОВ "Техніка і Технології" - ТОВ "Агро-майдан", судом встановлено відсутність у її здійсненні економічних причин та ділової мети, оскільки реалізація такого обладнання здійснювалась за цінами, значно нижчими від офіційних цін (дані вебсайтів "Autoline SD", "Mascus Україна", "Agriaffaires"), а отже угоди купівлі-продажу не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності та не мали на меті отримання прибутку від їх виконання.

Маючи спільного засновника та прямі господарські стосунки між собою, в тому числі орендні відносини, володіючи інформацією щодо необхідності в техніці та щодо пропозиції з її продажу іншим суб'єктам господарювання, позивач та ТОВ "Лановецький елеватор" здійснили продаж та купівлю сільськогосподарської техніки через третіх осіб (ТОВ "Техніка і Технології").

Здійснення операції у рамках господарської діяльності платника податку передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети), тобто причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В той же час ділова мета відсутня в операціях, які штучно ускладнюють рух активів від постачальника до покупця, в тому числі шляхом залучення третіх осіб.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6 ст. 198).

Враховуючи вищевикладене, а також наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що укладення позивачем договорів купівлі-продажу аміачної селітри та сільськогосподарської техніки вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що свідчить про безтоварність здійснених операцій.

Суд не приймає до уваги надані позивачем видаткові та податкові накладні, оскільки відомості, які в них містяться, є недостовірними та суперечливими, а отже не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту з огляду на вищезазначені обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є доведеними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-майдан" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092300 від 09.06.2011 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап