Постанова № 41630251, 12.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2014 року 15:35 № 826/15259/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представників позивача - Калініна І.М., Бокова І.О.,

представника відповідача - Рябініна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної іпотечної установи до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Меркурій» Куліша Віктора Миколайовича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна іпотечна установа (далі - позивач, Установа) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Меркурій» Куліша Віктора Миколайовича (далі - відповідач), в якому просив:

визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» Куліша Віктора Миколайовича щодо відхилення та неакцептування вимог ДІУ на суму 5 320 656,57 грн.;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» акцептувати раніше не акцептовану вимогу Державної іпотечної установи на суму 5 320 656 (п'ять мільйонів триста двадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 57 коп., що складається з: суми пені, яка нарахована на суму основного боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%) - 1 408 799,39 грн.; суми пені, яка нарахована на не сплачені відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%) - 24 241,20 грн.; 3% річних на залишок заборгованості за основним боргом (кредит), згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі - 534 910,46 грн.; 3% річних на нараховані та не сплачені відсотки, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі - 18 505,94 грн.; інфляційних втрат по відсоткам за користування кредитом у розмірі -146 291,69 грн.; інфляційних втрат на залишок заборгованості за кредитом - 3 187 907,89 грн. і включити її до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, виконуючи владні управлінські функції у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, а саме, ПАТ Банк «Меркурій», всупереч положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не включив до Реєстру акцептованих вимог кредиторів вимог позивача на суму 5 320 656,57 грн., чим порушив його права як кредитора, гарантованих законодавством України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та зазначив, що невизнання кредиторської вимоги позивача на суму 5 320 656,57 грн. ґрунтується на тому, що на балансі ПАТ Банк «Меркурій» відсутня заборгованість перед Державною іпотечною установою в цій сумі на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій».

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Державна іпотечна установа утворена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 р. № 1330 «Деякі питання Державної іпотечної установи», основною метою діяльності якої є рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ, які провадять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів) за рахунок власних та залучених коштів, у тому числі коштів, що надійшли від розміщення цінних паперів, сприяння подальшому розвитку ринку іпотечного кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що між Державною іпотечною установою (далі - Кредитор), що є фінансовою установою за законодавством України, та ПАТ Банк «Меркурій» (далі - Позичальник), що є банківською фінансовою установою, укладено кредитний договір №17/3 від 01.11.2011 року (далі - Кредитний договір), згідно умов якого Кредитор надає Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Кредитору грошові кошти в сумі 48 000 000,00 грн. (далі - Фінансовий кредит) та сплатити відсотки за користування Фінансовим кредитом в порядку й на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу Фінансовий кредит у сумі 48 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 104 від 02.11.2011 року.

Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 10.07.2014 року склала 35 957 364,83 грн.

Постановою Правління Національного банку України № 133 від 13.03.2014 року ПАТ Банк «Меркурій» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №15 від 14.03.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ Банк «Меркурій» з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк «Меркурій».

Відповідно до постанови Національного Банку України №340 від 10.06.2014 року вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ Банк «Меркурій», у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 47 про початок ліквідації ПАТ Банк «Меркурій» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Куліша Віктора Миколайовича на період з 12.06.2014 року до 11.06.2015 року включно.

Відомості про відкликання банківської ліцензії ПАТ Банк «Меркурій» та про початок з 12.06.2014 року процедури ліквідації Банку опубліковано 17.06.2014 року в газеті «Урядовий кур'єр» №107.

Державна іпотечна установа направила відповідачу заяву № 117/15/1-1 від 20.06.2014 року, згідно якої просила включити вимоги до Банку на загальну суму 35 957 364,83 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Відповідач листом вих. №3957/03 від 22.08.2014 року повідомив Установу про задоволення її вимог в сумі 30 636 708,26 грн.

Решта вимог, на суму 5 320 656,57 грн., не включено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, що, на думку позивача, порушує його право на задоволення акцептованих вимог кредиторів, які підтверджуються відповідними доказами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У розділі VІІІ вказаного Закону передбачено порядок ліквідації банку і призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені ст. 48 зазначеного Закону, зокрема, виконує повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Крім того, уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Як встановлено судом, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №15 від 14.03.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ Банк «Меркурій» з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк «Меркурій» Куліша В.М. на період з 12.06.2014 року до 11.06.2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 року затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, згідно п. 4 якого визначено, що з дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Згідно п. 4.20 зазначеного Положення, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 4.23 Положення зазначено, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює такі заходи:

визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

відхиляє вимоги в разі, якщо вони непідтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, та в разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, установлених цим Положенням та актами Фонду.

Відомості про відкликання банківської ліцензії ПАТ Банк «Меркурій» та про початок процедури ліквідації Банку опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» - 17.06.2014 року.

Протоколом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів № 3128/14 від 21.08.2014 року затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій».

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

На підставі зазначених положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач направив відповідачу заяву про вимоги кредитора на загальну суму 35 957 364,83 грн., однак, відповідачем повідомлено позивача у невизнанні кредиторської вимоги в частині суми - 5 320 656,57 грн.

Перевіряючи обґрунтованість відмови відповідача у невизнанні зазначеної суми, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між Державною іпотечною установою та ПАТ Банк «Меркурій» кредитного договору №17/3 від 01.11.2011 року, позивач надав відповідачу Фінансовий кредит у сумі 48 000 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 104 від 02.11.2011 року.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, фінансовий кредит надається Позичальнику із кінцевим терміном погашення не пізніше 01.11.2013 року.

За умовами п.1.5. Кредитного договору відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому Кредитним договором.

Згідно п. 1.5.1. Кредитного договору відсотки за користування Фінансовим кредитом розраховуються у розмірі 11% річних.

Додатковою угодою № 3 до Кредитного договору п.п. 1.5.1 п.1.5. Кредитного договору викладено у новій редакції, згідно якої відсотки за користування Фінансовим кредитом розраховуються у розмірі 15,30% річних починаючи з 01.09.2013 року.

Пунктом 1.5.2 Кредитного договору встановлено, що відсотки нараховуються за методом «факт/факт» на фактичний залишок заборгованості Позичальника за Фінансовим кредитом за фактичний час користування ним, починаючи з першого дня видачі Фінансового кредиту. При нарахуванні відсотків день видачі Фінансового кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування Фінансовим кредитом, а день повернення Фінансового кредиту до розрахунку відсотків не включається.

Згідно п. 1.5.3 Кредитного договору, відсотки за користування Фінансовим кредитом сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. Сплата відсотків та суми погашення основного боргу здійснюється Позичальником шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора № 26506301869 в ВАТ «Державний ощадний банк України», код банку (МФО) 300465.

У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вище Кредитним договором у сумі 35 957 364,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку з вимогами до Банку на загальну суму 35 957 364,83 грн., в тому числі:

28 362 169,86 грн. - сума залишку основного боргу (кредит);

2 274 538,40 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

1 408 799,39 грн. - сума пені, яка нарахована на суму основного боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%);

24 241,20 грн. - сума пені на нараховані та не сплачені відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%);

534 910,46 грн. - 3% річних на залишок заборгованості за основним боргом (кредит), згідно ст. 625 Цивільного кодексу України;

18 505,94 грн. - 3% річних на нараховані та не сплачені відсотки, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України;

146 291,69 грн. - інфляційні витрати по відсоткам за користування кредитом;

3 187 907,89 грн. - інфляційні витрати на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідач, відмовляючи у визнанні кредиторської вимоги в частині суми 5 320 656,57 грн., зазначив, що заявлені суми пені, 3% річних за період з 01.11.2013 року по 12.06.2014 pоку, інфляційні втрати не були включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку з тим, що вимоги не відповідають фактичним даним, які є у розпорядженні відповідача, а саме на балансі ПАТ Банк «Меркурій» на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не обліковувалась заборгованість перед Установою за вищезазначеними вимогами.

Сума залишку основного боргу (кредит) та сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що визначена позивачем, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно п. 3.2. Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми Фінансового кредиту та/або сплати відсотків за користування Фінансовим кредитом, Позичальник на вимогу кредитора, сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 15 від 14.03.2014 року, тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 14.03.2014 року по 13.06.2014 року.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла станом на 20.06.2014 року - день направлення заяви про вимоги кредитора) під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з довідки, наданої позивачем, сума пені, яка нарахована на суму основного боргу не сплачені відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - нараховані відповідно до умов Кредитного договору за період з 01.11.2013 року по 13.03.2014 р. (день призначення уповноваженої особи Фонду), тобто з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, зазначені суми нарахованої пені підлягають акцептуванню та включенню до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла станом на 20.06.2014 року - день направлення заяви про вимоги кредитора) з дня призначення уповноваженої особи Фонду на виконання функцій з ліквідації банку, зокрема, припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.

Окрім того, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», редакція якого діяла на день направлення позивачем заяви про вимоги кредитора не містила будь-яких обмежень щодо нарахування інфляційних втрат.

Згідно з постановою Правління Національного банку України № 340 від 10.06.2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 47 від 12.06.2014 року про початок здійснення процедури ліквідації Банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку - на період з 12.06.2014 року до 11.06.2015 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена сума 3% річних на нарахований залишок заборгованості за основним боргом (кредит) та 3% річних на нараховані та не сплачені відсотки, яка, згідно наявної довідки Установи, нарахована за період з 01.11.2013 року по 12.06.2014 року - день призначення уповноваженої особи Фонду.

З огляду на наведене вбачається, що позивачем суми штрафних санкцій та інфляційних витрат заявлені з урахуванням положень, передбачених Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які були чинними на момент подачі заяви, тому вони підлягають акцептуванню та включенню до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням правових положень, враховуючи, що позивачем надано докази щодо необхідності акцептування уповноваженою особою Фонду, крім суми основного боргу та відсотків, також і пені, 3% річних, інфляційних втрат, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем узятих ним за Кредитним договором зобов'язань, а вимогу позивача про акцептування вимог Установи, в тому числі, на суму 5 320 656,57 грн. належно обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Посилання відповідача на відсутність у балансі ПАТ Банк «Меркурій» заборгованості перед Державною іпотечною установою в сумі 5 320 656,57 грн. є безпідставними, оскільки наявність основної заборгованості за Кредитним договором відповідач не заперечує, а зобов'язання відповідно до положень законодавства має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, нарахування за невиконання договірних зобов'язань штрафних санкцій чи пені.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державної іпотечної установи.

При цьому, з метою відновлення порушеного права позивача як кредитора з боку відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банку «Меркурій» акцептувати раніше не акцептовану вимогу Державної іпотечної установи на суму 5 320 656,57 грн. і включити її до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку, відповідачем не спростовано твердження позивача та не доведено правомірність своїх дій, з приводу яких подано позов.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог та доведено порушення його прав.

З огляду на вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно оцінивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи положення статті 94 КАС України, позивачу підлягає відшкодування здійснених ним підтверджених судових витрат з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної іпотечної установи задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» Куліша Віктора Миколайовича щодо відхилення та неакцептування вимог Державної іпотечної установи на суму 5 320 656,57 грн.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Меркурій» акцептувати раніше не акцептовану вимогу Державної іпотечної установи на суму 5 320 656 (п'ять мільйонів триста двадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 57 коп., що складається з: суми пені, яка нарахована на суму основного боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%) - 1 408 799,39 грн.; суми пені, яка нарахована на не сплачені відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (13%) - 24 241,20 грн.; 3% річних на залишок заборгованості за основним боргом (кредит), згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі - 534 910,46 грн.; 3% річних на нараховані та не сплачені відсотки, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі - 18 505,94 грн.; інфляційних втрат по відсоткам за користування кредитом у розмірі -146 291,69 грн.; інфляційних втрат на залишок заборгованості за кредитом - 3 187 907,89 грн. і включити її до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної іпотечної установи (код ЄДРПОУ 33304730) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 18.11.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко