Постанова № 41630238, 19.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 08:40 № 826/16374/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до малого приватного підприємства «Традиція-98» про стягнення коштів з рахунків у банку,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) до малого приватного підприємства «Традиція-98» (далі - відповідач, МПП «Традиція-98») про стягнення коштів з рахунків у банку в розмірі 3 102 957,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, однак в установленні законом строки відповідачем узгодженні зобов'язання добровільно сплачено не було.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

МПП «Традиція-98» зареєстроване в Оболонській районній в м. Києві державній адміністрації 04.09.1998 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з 11.09.1998 року.

Позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємства у сумі 1 542 619,99 грн.; з податку на додану вартість - у сумі 1 560 337,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в період з 12.04.2013 року по 25.04.2013 року проведена документальна планова виїзна перевірка МПП «Традиція-98» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» за період 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт № 506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013 року.

Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідачем в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України занижено суму податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 816 707,00 грн. та в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 711 302,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року № 0004002202 за платежем податок на додану вартість на суму 889 128,00 грн. та № 0003992202 за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 820 094,00 грн.

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року в адміністративній справі № 826/16348/13-а у задоволенні позову МПП «Традиція-98» відмовлено.

Крім того, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку МПП «Традиція-98» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лізінг-Сіті» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої було складено акт №403/26-54-22-02-10/30045559 від 27.08.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки в акті зафіксовано встановлені порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України та прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013 року № 0008272202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 490 809,00 грн. та №0008282202, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 467 436,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2014 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року в адміністративній справі № 826/3200/14 у задоволенні позову МПП «Традиція-98» відмовлено.

Окрім того, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість: за травень 2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 83,00 грн.; за червень 2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 40,00 грн.

Станом на час розгляду справи податкові зобов'язання, що стали узгодженими та відповідачем добровільно не сплачені з урахуванням попередньої переплати, становлять загальну суму 3 102 957,27 грн., що підтверджується довідкою позивача від 20.10.2014 року № 258/9/26/-54-25-24 та витягом з облікової картки платника по податку на додану вартість і по податку на прибуток підприємств.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що податкові зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань у зазначених податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.

Такі зобов'язання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.

Окрім того, згідно з п. 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом, в порядку ст. 254 КАС України, судові рішення в адміністративних справах № 826/16348/13-а і № 826/3200/14 набрали законної сили.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Доказів скасування судових рішень в касаційному порядку у матеріалах справи немає.

Отже, грошові зобов'язання, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 31.05.2013 року № 0004002202, № 0003992202 та від 07.10.2013 року № 0008272202, №0008282202 є узгодженими.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 20.06.2014 року за № 5991-25, яка отримана відповідачем - 07.07.2014 року.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи, враховуючи дані податкових декларацій із самостійно визначеними показниками, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями, які стали узгодженими з урахуванням пені, заборгованість за відповідачем становить загальну суму 3 102 957,27 грн.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Стягнути з малого приватного підприємства «Традиція-98» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд.46, код ЄДРПОУ - 30045559) кошти у розмірі 3 102 957 (три мільйони сто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 27 коп. з рахунків платника податків у банках.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко